19 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 755/18590/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації садівницького масиву "Місячна Галявина"
на рішення Господарського суду Київської області
у складі судді Шевчук Н.Г.
від 07.03.2024
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кропивної Л.В., Пономаренка Є.Ю., Алданової С.О.
від 04.09.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
2. Громадської організації садівницького масиву "Місячна Галявина",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Вишгородська районна державна адміністрація,
про визнання протиправним і скасування рішення позачергових загальних зборів громадської організації та зобов'язання скасувати реєстраційний запис,
за участю представників:
від позивача: Отрощенко Л.М., Єрмак О.В.,
від відповідача-1: не з'явилися,
від відповідача-2: не з'явилися,
від третьої особи: не з'явилися
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції та Громадської організації садівницького масиву "Місячна Галявина" (далі - ГО СМ "Місячна Галявина"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати всі рішення позачергових загальних зборів ГО СМ "Місячна Галявина", які оформлені протоколом № 2 від 14.09.2019;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Київській області (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати реєстраційний запис відносно ГО СМ "Місячна Галявина" від 09.10.2019 № 13341070005003018 "Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміну керівника юридичної особи, зміну складу підписантів" із відповідним внесенням відомостей про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що оскаржувані рішення позачергових загальних зборів ГО СМ "Місячна Галявина", які оформлені протоколом № 2 від 14.09.2019, прийнято на позачергових загальних зборах, проведених всупереч вимог Статуту ГО СМ "Місячна Галявина" та чинного законодавства.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.05.2023 матеріали справи № 755/18590/19 передано для розгляду до Господарського суду Київської області.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Садівницький масив "Місячна Галявина" був створений, як об'єднання дев'яти садівничих товариств. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 069962 від 23.02.2009 ГО СТ "Місячна Галявина" ідентифікаційний код 25299690, створено 19 липня 1982 року. Організація здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування для організації колективного садівництва рішенням виконкому Вишгородської районної ради № 282 від 22.07.1980 та Київського облвиконкому № 433 від 18.08.1980, загальною площею 32,6 га, яка включає 469 земельних ділянок, розміром 0,06 га кожна та земельні ділянки загального користування.
Протоколом № 4 засідання правління ГО СМ "Місячна Галявина" від 28.05.2016 головою правління ГО СМ "Місячна Галявина" більшістю голосів та за її згодою обрана ОСОБА_1 .
Протоколом № 1 загальних зборів членів ГО "СМ "Місячна Галявина" від 28.05.2016 затверджено нову редакцію статуту та обрано наступних членів правління: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Ревізійна комісія обрана в складі 3-х осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Протоколом № 2 позачергових загальних зборів ГО СМ "Місячна Галявина" від 14.09.2019, в присутності 229 членів ГО СМ "Місячна Галявина" прийнято наступні рішення:
- припинено повноваження голови правління ОСОБА_1 та позбавлено її права першого підпису;
- обрано головою правління ОСОБА_12 та надано йому право першого підпису;
- припинено повноваження наступних членів Правління: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та сформовано Правління в наступному складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;
- обрано наступний склад Ревізійної комісії Організації: ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;
- вирішено провести державну реєстрацію змін Організації та визначити ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 особами, які мають право представляти Організацію для здійснення реєстраційних дій в уповноважених органах.
Із Додатку № 1 до протоколу позачергових загальних зборів реєстру осіб ГО СМ "Місячна Галявина" від 14.09.2019 вбачається, що участь у загальних зборах прийняли 233 члени ГО СМ " ОСОБА_27 ".
09.10.2019 за № 13341070005003018 Головним управлінням Міністерства юстиції у Київській області внесені зміни до відомостей про ГО СМ "Місячна Галявина", код ЄДРПОУ 25299690 стосовно зміни її керівника та зміни складу підписантів, та зазначено її керівником ОСОБА_12 , про що 17.10.2019 видано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Київської області рішенням від 07.03.2024 позов задовольнив частково. Визнав недійсними та скасував усі рішення позачергових загальних зборів Громадської організації садівницького масиву "Місячна Галявина", які оформлені протоколом № 2 від 14.09.2019. Скасував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційний запис відносно ГО СМ "Місячна Галявина" від 09.10.2019 № 13341070005003018 "Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміну керівника юридичної особи, зміну складу підписантів". У позові до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив. Стягнув з Громадської організації садівницького масиву "Місячна Галявина" на користь ОСОБА_1 3 842,00 грн судового збору.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.09.2024 рішення місцевого господарського суд залишив без змін.
Рішення судів обґрунтовані тим, що скликання позачергових загальних зборів ГО СМ "Місячна Галявина" на 14.09.2019 проведено без дотримання вимог підпунктів 5.5.3 та 5.5.5 Статуту, а саме за відсутності вимог про це не менше третини членів організації та без повідомлення членів організації не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення шляхом опублікування цієї інформації на інтернет-сайті організації, розміщення оголошень на дошках об'яв на території організації, оголошення по гучномовній системі та персонального оповіщення всіх членів організації;
- докази про те, що питання про дострокове переобрання членів Правління поставлено на вимогу не менше, ніж однієї третини кількості членів Організації (підпункт 5.6.4 Договору) відсутні;
- не підтверджена наявність підстав, з якими пов'язується, передбачена умовами підпункту 5.7.7 Статуту, можливість дострокового припинення повноважень Голови правління;
- скликання оспорюваних позачергових загальних зборів Ревізійною комісією, яка мала відповідно до підпункту 5.5.5 Статуту на це повноваження, належними, допустимими та достатніми доказами в суді не доведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Громадська організація садівницького масиву "Місячна Галявина" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 755/18590/19, у якій просила їх скасувати в частині задоволених позовних вимог і постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Підставою касаційного оскарження визначено пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідач-2 у касаційній скарзі зазначив, що підставою касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 927/265/17; від 01.03.2018 у справі № 916/4139/15; від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19; від 22.09.2022 у справі №924/1146/21; від 19.09.2023 у справі № 908/3383/21; від 15.11.2023 у справі № 911/2269/20; від 23.01.2024 у cправі № 908/174/20; від 31.01.2024 у справі № 914/2148/22, відповідно до яких для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;
- у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 923/567/17; від 08.08.2018 у справі № 911/3215/17; від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19; від 15.10.2020 у справі № 924/451/19; від 15.06.2022 у справі № 916/700/21; від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22, що сама по собі незгода учасника (акціонера, члена) з рішенням органу управління, у тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав / законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення, не може безумовно свідчити про порушення його корпоративних прав;
- у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20; від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21; від 27.03.2023 у справі № 906/908/21; від 28.03.2023 у справі № 916/213/22; від 30.05.2023 у справі№ 916/212/22; від 07.06.2023 у справі № 916/211/22; від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21; від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22; від 30.11.2023 року у cправі № 362/666/19, які передбачають, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними.
У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо;
- у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17; від 22.10.2019 у справі № 923/876/16; від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, якою передбачено, що суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені;
- у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16; від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16; від 27.03.2023 у справі № 906/908/21; від 13.09.2023 у cправі № 910/6685/21; від 23.01.2024 у cправі № 908/174/20, якими передбачено, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.
Обґрунтовуючи пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, на думку скаржника, існує необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19 на які послався суд першої інстанції. Вважає, що якщо члени громадської організації у Статуті погодили, що одним із способів повідомлення про загальні збори є розміщення оголошення на дошці оголошень, то такий спосіб є належним повідомленням членів організації і додаткового персонального повідомлення не потребують. У даному випадку вимога персонального повідомлення є безпідставною, оскільки буде суперечити принципам ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання», а також вимогам встановленим до статуту організації (ст. 11 Закону України «Про громадські об'єднання», ст. 88 ЦК України).
Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості прийняття рішення одним членом ревізійної комісії, у разі відмови від участі або складенні повноважень іншими членами Ревізійної комісії та невчиненням відповідним органом управління юридичної особи (Головою правління, Правлінням) дій щодо скликання загальних зборів для дообрання членів Ревізійної комісії, надання фінансових документів для проведення перевірки згідно повноважень Статуту. У цьому розрізі суди не здійснили належне дослідження Протоколу № 1/100819 засідання Ревізійної комісії ГО СМ «Місячна Галявина» від 10.08.2019, в якому були викладені обставини щодо прийняття рішення одним членом Ревізійної комісії.
Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просила у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін. Зазначила, що у відповідності до пункту 6.2 Статуту Ревізійна комісія ГО діє у складі 3 членів. У Статуті, в редакції на час проведення зборів, що оскаржуються, посади Ревізора не було передбачено, тож рішення ревізійної комісії вважається правомочним у разі його прийняття більшістю голосів від обраних членів.
Рішення про необхідність скликання позачергових загальних зборів ГО СМ «Місячна Галявина» ревізійна комісії у складі трьох осіб не приймала. Прийняття рішення лише одним членом ревізійної комісії не може вважатися рішенням ревізійної комісії навіть тоді, коли інші члени комісії відмовилися від участі у роботі такого органу.
Пунктом 6.3 Статуту передбачено, що Ревізійна комісія правомочна та зобов'язана у разі приховування службовими особами організації, необхідної для перевірки інформації та фінансових документів, ставити питання про недовіру службовим особам організації та скликати загальні збори виключно з вимогою зміни складу правління.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, частиною другою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідачем-2 підставою для касаційного оскарження визначено пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов?язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Водночас колегія суддів зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях.
За доводами відповідача-2 судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не були враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 927/265/17; від 01.03.2018 у справі № 916/4139/15; від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19; від 22.09.2022 у справі №924/1146/21; від 19.09.2023 у справі № 908/3383/21; від 15.11.2023 у справі № 911/2269/20; від 23.01.2024 у cправі № 908/174/20; від 31.01.2024 у справі № 914/2148/22, відповідно до яких для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;
- у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 923/567/17; від 08.08.2018 у справі № 911/3215/17; від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19; від 15.10.2020 у справі № 924/451/19; від 15.06.2022 у справі № 916/700/21; від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22, що сама по собі незгода учасника (акціонера, члена) з рішенням органу управління, у тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав / законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення, не може безумовно свідчити про порушення його корпоративних прав;
- у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20; від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21; від 27.03.2023 у справі № 906/908/21; від 28.03.2023 у справі № 916/213/22; від 30.05.2023 у справі№ 916/212/22; від 07.06.2023 у справі № 916/211/22; від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21; від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22; від 30.11.2023 року у cправі № 362/666/19, які передбачають, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними.
У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо;
- у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17; від 22.10.2019 у справі № 923/876/16; від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, якою передбачено, що суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені;
- у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16; від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16; від 27.03.2023 у справі № 906/908/21; від 13.09.2023 у cправі № 910/6685/21; від 23.01.2024 у cправі № 908/174/20, якими передбачено, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.
Верховний Суд вважає, що ухвалені у справі № 755/18590/19 рішення судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, наведених скаржником у касаційній скарзі, оскільки неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
Верховний Суд вважає, що відповідачем-2 не доведено наявність однакових фактичних обставин, які мають юридичне значення, у справі № 755/18590/19 та наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.
У цій справі спір виник між фізичною особою - Отрощенко Людмилою Миколаївною та Громадською організацією СМ «Місячна Галявина» щодо оскарження рішень позачергових загальних зборів ГО, оформлених протоколом №2 від 14.09.2019.
У цій справі позивачка послалася на те, що вона є головою правління зазначеної організації, а спірні рішення порушують її права як члена організації на участь в управлінні справами громадської організації, оскільки її не було повідомлено про проведення зборів, а також скликання позачергових зборів 14.09.2019 відбулося без дотримання вимог Статуту.
Отже, цей позов подано на захист права позивачки на участь у діяльності органу управління громадської організації, тобто в управлінні товариством, порядку скликання загальних зборів членів ГО та правомочності їх рішення. Вказане рішення зборів зачіпає як права позивачки щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою як членом та керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення.
Позивачка зокрема зазначила, що збори проведені без дотримання вимог Статуту відповідача щодо існування умов з наявністю яких пов'язується можливість проведення позачергових зборів з питань порядку денного, зазначених у протоколі №2 від 14.09.2019, за відсутності у ініціаторів цих зборів права на їх скликання з визначених ними питань порядку денного, без дотримання порядку скликання цих зборів та повідомлення членів організації про збори у порядку передбаченому Статутом, а також забезпечення порядку голосування на них саме членів громадської організації, оскільки доданий до протоколу зборів загальний реєстр не є доказом присутності на зборах осіб, вказаних у ньому, та їх участі в голосуванні.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно із пунктом 5.3 Статуту ГО СМ "Місячна Галявина", затвердженого загальними зборами садівницького товариства "Місячна Галявина" протоколом № 5 від 19.07.2008 (далі - Статут), Загальні збори членів Організації (далі - Загальні збори) є вищим органом Організації, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності.
Загальні збори членів Організації (збори уповноважених) вважаються легітимними, якщо на вказаних зборах були присутніми більш ніж п'ятдесят відсотків членів Організації (уповноважених). Член Організації має право брати участь в голосуванні особисто або через свого представника, повноваження якого повинні бути оформлені довіреністю, завіреною Головою правління. Кожний член Організації має один голос (пункт 5.3.1 Статуту).
Пунктом 5.4 Статуту визначено, що Загальні збори серед іншого в тому числі вирішують питання про дострокове припинення повноважень Голови правління, членів Правління та членів Ревізійної комісії.
Пунктом 5.5 Статуту визначено порядок скликання та проведення Загальних зборів (чергових або позачергових).
Підпунктом 5.5.3 пункту 5.5 Статуту визначено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, члени організації повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення шляхом опублікування цієї інформації на інтернет-сайті організації, розміщення оголошень на дошках об'яв на території організації, оголошення по гучномовній системі та персонального оповіщення всіх членів організації.
Відповідно до підпункту 5.5.5 Статуту позачергові загальні збори скликаються на вимогу:
- Голови правління;
- Правління Організації;
- Ревізійної комісії;
- не менше третини членів Організації.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у цій справі скликання позачергових загальних зборів 14.09.2019 ініційовано Ревізійною комісією ГО СМ «Місячна Галявина» в особі її члена ОСОБА_10 .
Однак, за змістом пунктів 6.1 та 6.2 Статуту відповідача-2 ревізійна комісія здійснює контроль за фінансовою та статутною діяльністю організації, обирається у складі 3 осіб строком на 5 років.
Повноваження ревізійної комісії регламентовані пунктом 6.3 Статуту та передбачають, зокрема, передбачено право ревізійної комісії у разі приховування службовими особами організації необхідної для перевірки інформації та фінансових документів, ставити питання про недовіру службовим особам організації та скликати загальні збори з вимогою зміни складу правління.
Згідно з протоколом позачергових загальних зборів 14.09.2019 на порядок денний винесено питання:
1. Про припинення повноважень Голови правління Громадської організації садівницький масив «Місячна галявина».
2. Про обрання нового Голови правління Громадської організації садівницький масив «Місячна галявина».
3. Про зміну складу Правління Громадської організації садівницький масив «Місячна галявина».
4. Про зміну складу членів ревізійної комісії Громадської організації садівницький масив «Місячна галявина».
5. Про державну реєстрацію змін організації, визначення особи (осіб), яка має представляти організацію для здійснення реєстраційних дій.
За умовами підпунктів 5.7.6 та 5.7.7 Статуту відповідача-2 переобрання членів правління організації, у тому числі і голови правління, проводяться на чергових загальних зборах, після закінчення терміну їх повноважень визначених цим Статутом, достроково повноваження Голови правління можуть бути припинені на підставі:
-письмової заяви Голови правління;
-вступу Голови правління на державну або іншу публічну службу;
-завдання рішеннями, діями або бездіяльністю Голови правління значної майнової або немайнової шкоди діяльності Організації.
Пунктом 5.6.4 Статуту відповідача-2 передбачено, що питання про дострокове переобрання членів правління може бути поставлене на вимогу не менше ніж однієї третини загальної кількості членів організації.
Однак, згідно з матеріалами справи, склад правління ГО СМ «Місячна галявина» обрано на загальних зборах відповідача 28.05.2016, і цей склад відповідно до протоколу № 4 від 28.05.2016 обрав ОСОБА_1 головою правління ГО СМ «Місячна галявина». На час проведення позачергових зборів 14.09.2019 термін їх повноважень не скінчився.
Отже, скликання позачергових загальних зборів відповідача-2 14.09.2019 на вимогу члена ревізійної комісії, зокрема про дострокове припинення повноважень голови правління відбулося поза межами повноважень ревізійної комісії, визначених Статутом. Доказів того, що ревізійною комісією було висловлено недовіру службовим особам організації і саме це стало підставою для скликання загальних зборів з метою зміни складу правління судами не встановлено.
Натомість судами попередніх інстанцій встановлено, що скликання позачергових загальних зборів Громадської організації садівницький масив «Місячна галявина» 14.09.2019 відбулося за відсутності вимоги про це не менше третини членів організації, за відсутності достатніх підстав для дострокового припинення повноважень голови правління на позачергових загальних зборах 14.09.2019, а також без повідомлення членів організації не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення шляхом опублікування цієї інформації на інтернет-сайті організації, розміщення оголошень на дошках об'яв на території організації, оголошення по гучномовній системі та персонального оповіщення всіх членів організації.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22, на неврахування висновків якої посилається скаржник у касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, на які посилається скаржник, зазначив, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Хоча такі висновки були зроблені у справах, які стосувалися оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, однак сформовані Верховним Судом положення не є такими, що застосовуються лише щодо певних господарських товариств, натомість є загальними принципами, які дозволяють учаснику відповідного товариства (в розумінні ч.2 ст.83 ЦК) належним чином реалізувати свої корпоративні права.
Відповідач-2 у касаційній скарзі одночасно зазначає про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22 та просить відступити від висновків, викладених у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, оскільки вважає, якщо члени громадської організації погодили у статуті, що одним із способів повідомлення про загальні збори є розміщення оголошення на дошці оголошень, то такий спосіб є належним повідомленням членів організації і додаткового персонального повідомлення не потребує.
В силу приписів пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.
У цьому аспекті Суд зауважує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
Крім того, Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, який є сталим і послідовним щодо причин для відступу.
Проаналізувавши правові висновки, викладені у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, на які посилається скаржник, Верховний Суд зазначає, що у наведених скаржником постановах Верховний Суд послідовно висловлював висновки про те, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Такі висновки постанов Верховного Суду у справах № 916/2584/18, №906/307/19 є чіткими, зрозумілими, послідовними та сприяють однозначному застосуванню норм матеріального права.
Також такі висновки неодноразово підтримані Верховним Судом, зокрема у постанові від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22 на неврахування висновків якої судами попередніх інстанцій посилається відповідач у касаційній скарзі.
Доводи, наведені відповідачем-2 у касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків та не містять вагомих причин, які можуть бути підставою для відступу від цих висновків.
Натомість відповідач-2 у касаційній скарзі фактично визнав, що ним не був дотриманий визначений пунктом 5.5.3 Статуту порядок повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, який не містить застережень щодо можливості обрання альтернативного способу повідомлення членів організації про збори, а визначає конкретний перелік дій з одночасним виконанням яких пов'язується належне повідомлення членів Організації про загальні збори, а саме шляхом опублікування цієї інформації на інтернет-сайті організації, розміщення оголошень на дошках об'яв на території організації, оголошення по гучномовній системі та персональне оповіщення всіх членів організації.
Заявлені відповідачем-2 вимоги фактично спрямовані на зміну положень Статуту громадської організації, що не є предметом спору у цій справі.
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що відповідач-2 не довів належними та достатніми доказами виконання обов'язку щодо належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів у передбачений статутом спосіб з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, що забезпечило б право позивачки брати участь у зборах.
Таким чином касаційний суд не вбачає підстав для відступу від правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах у справах № 916/2584/18, №906/307/19.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості прийняття рішення одним членом ревізійної комісії, у разі відмови від участі або складенні повноважень іншими членами ревізійної комісії та невчинення відповідним органом управління юридичної особи (головою правління, правлінням) дій щодо скликання загальних зборів для дообрання членів ревізійної комісії, надання фінансових документів для проведення перевірки згідно з повноваженнями наданими Статутом.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно встановити відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також, наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у контексті доводів касаційної скарги, якими обґрунтовано підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, виходить з того, що організація діяльності Громадської організації садівницький масив «Місячна галявина» регулюється положеннями її Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів № 5 від 19.07.2008.
За змістом пунктів 6.1 та 6.2 Статуту у організації відповідача передбачено створення контролюючого органу - ревізійної комісії, яка є органом, який здійснює контроль за фінансовою та статутною діяльністю організації, обирається у складі 3 осіб строком на 5 років.
Повноваження ревізійної комісії регламентовані пунктом 6.3 Статуту.
Отже у відповідача-2 створено контролюючий орган - ревізійна комісія як колегіальний орган у складі 3 осіб.
Положення Статуту відповідача-2 не містять окремих положень які б визначали кількість членів ревізійної комісії які обов'язково мають бути присутні на її засіданні для того щоб комісія була правомочною приймати рішення, а також необхідну кількість голосів членів ревізійної комісії за наявності яких рішення комісії є прийнятим (усіма членами одноголосно чи більшістю від його складу).
За загальним правилом засідання колегіального органу є правомочним, якщо на ньому присутня більшість його членів, рішення приймаються більшістю голосів від його складу.
Відповідно одноособове рішення члена ревізійної комісії Ладунової Т.В. про скликання позачергових загальних зборів ГО СМ «Місячна Галявина» 14.09.2019, прийнято неправомочним складом ревізійної комісії.
Наведені відповідачем-2 доводи про неможливість забезпечити роботу ревізійної комісії у повному складі через відмову її членів від участі засіданнях або відмову у складенні повноважень членами ревізійної комісії ГО СМ «Місячна Галявина» означає неправомочність такого органу. Наведені обставини є підставою для вирішення питання про припинення повноважень чинних членів ревізійної комісії та обрання її нового складу на загальних зборах організації, відповідно до положень Статуту відповідача. Посилання відповідача-2 на бездіяльність голови правління чи членів правління не перешкоджає вирішенню цього питання, оскільки Статут відповідача передбачає право скликати загальні збори на вимогу не менше третини членів Організації. Отже, одноособові рішення члена ревізійної комісії Ладунової Т.В. від імені колегіального органу ГО СМ «Місячна Галявина», яким є ревізійна комісія, не є рішеннями контролюючого органу відповідача, які породжують для нього відповідні правові наслідки.
За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права на які вказує відповідач-2 під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Висновки Верховного Суду
За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.
Судові витрати
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Верховний Суд зазначає про те, що згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України вимога позивача про розподіл його витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи, заявлена у відзиві на касаційну скаргу, буде розглянута після подання позивачем відповідних доказів розміру цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення цієї постанови. У разі неподання заявником відповідних доказів протягом встановленого строку ця заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Громадської організації садівницький масив «Місячна Галявина» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 755/18590/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
В. Студенець