29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"24" грудня 2024 р. Справа №924/907/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до Колективного підприємства "Хмельницька меблева фабрика", м. Хмельницький
про стягнення заборгованості за договором в розмірі 1 568 103,23 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Крамар А.В. - згідно виписки з ЄДР;
Від відповідача: Кузина М.-О.С. - на підставі ордеру серії ВХ №1080841 від 21.10.2024р.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Колективного підприємства "Хмельницька меблева фабрика", м. Хмельницький про стягнення заборгованості за договором в розмірі 1 568 103,23 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду 22.10.2024р. від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника та клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 22.10.2024р. задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та оголошено перерву в судовому засіданні.
На адресу суду 11.11.2024р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 518 238,25 грн., з яких: 430 748,08 грн. - коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 64 341,52 грн. - пені, 12 004,46 грн. - 3% річних та 11 144,19 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 11.11.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.
На адресу суду 14.11.2024р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що проведений відповідачем розрахунок штрафних санкцій із застосуванням іншого періоду, ніж це передбачено договором, є безпідставним і суперечить волевиявленню сторін, яке викладено у змісті основного договору та додаткових угод до нього, а також вимогам чинного законодавства, а тому є необгрунтованим.
Також 19.11.2024р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та встановлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 19.11.2024р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні.
На адресу суду 27.11.2024р. від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що оскільки пункти договору щодо встановленого розміру пайової участі та щодо строку виконання зобов'язання суперечить вимогам розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, відповідач вважає за необхідне до спірних правовідносин застосувати норми Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» щодо законодавчого встановлення необхідного розміру пайового внеску та строку виконання зобов'язання. У зв'язку із чим, відповідач вважає, що саме з 02.02.2024р. у КП «Хмельницька меблева фабрика» виник обов'язок з оплати пайового внеску (у тому числі, в частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту), у зв'язку із чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме п. 2, 4 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 185, п.5 ст. 233 ГПК України від 27.11.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
На адресу суду 02.12.2024р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 02.12.2024р. задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та відкладено розгляд справи на іншу дату.
На адресу суду 10.12.2024р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 10.12.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16.12.2024р. розгляд справи по суті перепризначено у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги по м. Хмельницькому та Хмельницькій області.
Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між Хмельницькою міською радою (далі - позивачем) та Колективним підприємством «Хмельницька меблева фабрика» (відповідачем) 11.02.2019р. було укладено договір №24 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у зв'язку з будівництвом приміщень офісів, магазинів, готелю, закладів громадського харчування та паркінгу по вул. Старокостянтинівське шосе, 26 в м. Хмельницькому (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.4. договору відповідач повинен був до 31.12.2021р. сплатити суму пайової участі у розмірі 1 292 245,00 грн.
Додатковою угодою № 2 від 06.03.2023 року строк сплати пайової участі продовжено до 31.12.2023 року.
Відповідно до п. 3.2. договору у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.
Проте, у визначений договором термін відповідач суми пайової участі не сплатив, у зв'язку з чим позивачем на його адресу було направлено відповідну претензію від 12.02.2024р. за № 362-24. Відповіді на зазначену претензію позивачу не надійшло.
В порушення норм законодавства та умов договору № 24 від 11.02.2019р. відповідачем кошти на суму 1 292 245,00 грн. пайового внеску до міського бюджету не перераховано.
Відповідно до п.3.4 договору та ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України передбачено стягнення пені у разі порушення строків сплати пайового внеску.
Відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату пайового внеску за період з 01.01.2024р. по 30.06.2024р. становить 183 703,57 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з прострочення сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання грошового зобов'язання (з 01.01.2024р. по 30.09.2024р.) позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 29 022,55 грн. Розрахунок інфляційних витрат становить 63 132,11 грн.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить: сума заборгованості пайової участі за договором № 24 від 11.02.2019р. у розмірі 1 292 245,00 грн.; пеня у розмірі 183 703,57 грн.; 3% річних у розмірі 29 022,55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 63 132,11 грн., що в сумі складає 1 568 103,23 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 518 238,25 грн., з яких: 430 748,08 грн. - коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 64 341,52 грн. - пені, 12 004,46 грн. - 3% річних та 11 144,19 грн. - інфляційних втрат.
Відповідач зазначає, що об'єкт будівництва закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. На підставі готовності об'єкта до експлуатації видано сертифікат серії ІУ № 122240119503 від 02 лютого 2024 року.
У зв'язку із чим, на думку відповідача, саме з 02.02.2024р. у КП відповідача виник обов'язок з оплати пайового внеску (у тому числі, в частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту), у зв'язку із чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме п. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як зазначає відповідач, 01.01.2020р. граничний розмір пайової участі по договору мав становити 861 496,92 грн. (21 537 423,00 грн. (загальна вартість будівництва)* 4 %).
Зобов'язання з оплати КП «Хмельницька меблева фабрика» пайового внеску з правовими наслідками, передбаченими п.3.4 договору та ст.625 ЦК України, вважаються простроченим з 02.02.2024р..
Відповідач вважає, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 03.02.2024р. по 30.09.2024р. становить 119 362,05 грн., сума 3% річних за період з 03.02.2024р. по 30.09.2024р. становить 17 018,09 грн. та сума інфляційних втрат за період з 03.02.2024р. по 30.09.2024р. становить 51 987,92 грн.
Позивач в відповіді на відзив зазначає, що проведений відповідачем розрахунок штрафних санкцій із застосуванням іншого періоду, ніж це передбачено договором, є безпідставним і суперечить волевиявленню сторін, яке викладено у змісті основного договору та додаткових угод до нього, а також вимогам чинного законодавства, а тому є необгрунтованим.
Натомість відповідач в запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що оскільки пункти договору щодо встановленого розміру пайової участі та щодо строку виконання зобов'язання суперечить вимогам розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, відповідач вважає за необхідне до спірних правовідносин застосувати норми Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» щодо законодавчого встановлення необхідного розміру пайового внеску та строку виконання зобов'язання. У зв'язку із чим, відповідач вважає, що саме з 02.02.2024р. у КП «Хмельницька меблева фабрика» виник обов'язок з оплати пайового внеску (у тому числі, в частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту), у зв'язку із чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме п. 2, 4 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.02.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №24 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у зв'язку з будівництвом приміщень офісів, магазинів, готелю, закладів громадського харчування та паркінгу по вул. Старокостянтинівське шосе, 26 в м. Хмельницькому.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до пункту 2.4. договору відповідач повинен був до 31.12.2021р. сплатити суму пайової участі у розмірі 1 292 245,00 грн.
Додатковою угодою № 2 від 06.03.2023 року строк сплати пайової участі продовжено до 31.12.2023 року.
Відповідно до п. 3.2. договору у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.
Проте, у визначений договором термін відповідач суми пайової участі не сплатив, у зв'язку з чим позивачем на його адресу було направлено відповідну претензію від 12.02.2024р. за № 362-24. Відповіді на зазначену претензію позивачу не надійшло.
В порушення норм законодавства та умов договору № 24 від 11.02.2019р. відповідачем кошти на суму 1 292 245,00 грн. пайового внеску до міського бюджету не перераховано.
Відповідно до п.3.4 договору та ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України передбачено стягнення пені у разі порушення строків сплати пайового внеску.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату пайового внеску за період з 01.01.2024р. по 30.06.2024р. становить 183 703,57 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з прострочення сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання грошового зобов'язання (з 01.01.2024р. по 30.09.2024р.) нараховано 3% річних на загальну суму 29 022,55 грн. Розрахунок інфляційних витрат становить 63 132,11 грн.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить: сума заборгованості пайової участі за договором № 24 від 11.02.2019р. у розмірі 1 292 245,00 грн.; пеня у розмірі 183 703,57 грн.; 3% річних у розмірі 29 022,55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 63 132,11 грн., що в сумі складає 1 568 103,23 грн.
Частинами 2,3,5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який мас намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування ( відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами, і правилами.
Аналогічні вимоги встановлені у Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженому рішенням сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 №23, і з внесеними доповненнями та змінами.
Статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Статтею 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Положенням статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко встановлений обов'язок замовника будівництва на участь у розвитку інфраструктури міста.
Покладення такого обов'язку в свою чергу встановлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання власних обов'язків щодо пайової участі.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до договору.
Відповідно до положень етапі 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично правильними та здійснений у межах можливих нарахувань.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги стягнення заборгованості в сумі 1 568 103, 23 грн., з яких 1 292 245,00 грн. - коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 183 703,57 грн. - пені, 29 022,55 грн. - 3% річних, 63 132,11 грн. - інфляційних втрат є обгрутованими і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 4, 74, 76-77, 86, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26, код ЄДРПОУ: 05486556) на користь Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код ЄДРПОУ: 33332218, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/24170000, код отримувача 37971775, банк отримувача Казначейство України, номер рахунку UA498999980314131921000022775, код класифікації доходів бюджету 24170000, надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) 1 568 103, 23 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят вісім тисяч сто три гривні 23 коп.), з яких 1 292 245,00 грн. (один мільйон двісті дев'яносто дві тисячі двісті сорок п'ять гривень 00 коп.) - коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 183 703,57 грн. (сто вісімдесят три тисячі сімсот три гривні 57 коп.) - пені, 29 022,55 грн. (двадцять дев'ять тисяч двадцять дві гривні 55 коп.) - 3% річних, 63 132,11 грн. (шістдесят три тисячі сто тридцять дві гривні 11 коп.) - інфляційних втрат.
Видати наказ.
Стягнути з Колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26, код ЄДРПОУ: 05486556) на користь Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код ЄДРПОУ: 33332218, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/21080500, код отримувача 37971775, банк отримувача Казначейство України, номер рахунку UA368999980314080535000022775, призначення платежу - інші надходження) 23 521,55 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот двадцять одну гривню 55 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2024р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 1 прим. - до справи.
Представникам сторін - надіслати до кабінету ЕС.