Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" грудня 2024 р. м ХарківСправа № 922/4265/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпартнер» Барчук А.В. (вх.№32230 від 24.12.2024) про залишення позовної заяви без руху у справі
за позовом Приватного підприємства "ОНТАРІО" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 75а/6; код ЄДРПОУ: 23925976)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер" (61166, м. Харків, пр. Науки, 40; код ЄДРПОУ: 40396595)
про визнання недійсним договору
за участю представників:
позивача - Ізовіти А.М., ордер АА №1145346 від 26.11.2024;
відповідача - Барчук А.В., ордер АХ №1228051 від 23.12.2024.
29.11.2024 Приватне підприємство «ОНТАРІО» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер", в якій просить суд визнати недійсним Договір №24 від 01.05.2023, укладений між Приватним підприємством «ОНТАРІО» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПАРТНЕР», та застосувати правові наслідки недійсності правочину.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 прийнято позовну заяву (вх.№4265/24 від 29.11.2024) Приватного підприємства «ОНТАРІО» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер" про визнання недійсним договору до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4265/24. Призначено підготовче засідання на 25 грудня 2024 року о 10:50.
24.12.2024 до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпартнер» Барчук А.В. (вх.№32230 від24.12.2024) про залишення позовної заяви без руху, в якому просить суд позовну заяву Приватного підприємства «ОНТАРІО» залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених після відкриття провадження у справі недоліків, а саме: зазначити ціну позову за позовною вимогою в частині застосування наслідків недійсного правочину та, виходячи з ціни позову, здійснити доплату судового збору, встановити Приватному підприємству «ОНТАРІО» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилається на не сплату позивачем при поданні позовної заяви, судового збору за вимогу про застосування правових наслідків недійсності правочинну, як за вимогу майнового характеру.
У підготовчому засіданні 25.12.2024 представник відповідача підтримувала клопотання (вх.№32230 від 24.12.2024) про залишення позовної заяви без руху та просила задовольнити його.
Присутній у підготовчому засіданні 25.12.2024 представник позивача заперечував проти задоволення клопотання (вх.№32230 від 24.12.2024) про залишення позовної заяви без руху та надав усні пояснення щодо сплати судового збору за вимогу про застосування наслідків недійсності правочинну.
Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпартнер» Барчук А.В. (вх.№32230 від 24.12.2024) про залишення позовної заяви без руху, суд виходить з наступного.
У пункті 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду вказаної позовної заяви, за вимогою про визнання недійсним Договору №24 від 01.05.2023, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,00 грн.
Так, позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №16 від 28.11.2024 на суму 3028,00 грн., на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Разом з тим позивач у позовній заяві №922/4265/24 просить суд застосувати правові наслідки недійсності правочину.
Відповідно до пункту 31 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір піддягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.
Відповідно до пункту 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним).
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання недійсним договору є вимогою немайнового характеру, а позовні вимоги, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочинну, є вимогами майнового характеру.
Позивачем справі №922/4265/24 заявлено одну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору та вимогу майнового характеру про застосування наслідків недійсності правочину.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі N907/9/17 викладено правову позицію про те, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі N910/13737/19.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно приписів частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи з наведеного позивачу необхідно зазначити ціну позову за вимогою про застосування наслідків недійсного правочинну та, виходячи з ціни позову, здійснити сплату судового збору.
За таких обставин суд приходить до висновку про залишення без руху позовної заяви №922/4265/24 Приватного підприємства "ОНТАРІО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер" про визнання недійсним договору.
Згідно з частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волчлі проти Франції» від 26.07.2007).
Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 та «Станев проти Болгарії» від 17.01.2012).
Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це може спотворити саму суть цього права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» від 12.07.2001).
Суд звертає увагу позивача, що за вимогами частин 12, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Керуючись статтями 162, 164, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпартнер» Барчук А.В. (вх.№32230 від24.12.2024) про залишення позовної заяви без руху - задовольнити.
Позовну заяву (вх.№4265/24 від 29.11.2024) Приватного підприємства «ОНТАРІО» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер" про визнання недійсним договору - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:
- надати суду докази вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача про застосування правових наслідків недійсності правочину;
- визначити ціну позову;
- надати суду оригінал документа про доплату судового збору.
Попередити позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини 13 статті 176 ГПК України має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26.12.2024.
Суддя Т.О. Пономаренко