91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.11.10 Справа № 4/282
Розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс», м.Фастів Київської області
до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м.Стаханов Луганської області
про стягнення 392 065 грн. 76 коп.
Суддя: Батюк Г.М.
за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.
У присутності представників сторін:
від позивача - Сайчишин А.І., довіреність №7/35 від 11.01.2010;
від відповідача - Онищенко А.В., довіреність № 9703 від 30.12.2009.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Рябцевої О.В. від 16.11.2010 по справі 4/282, у зв'язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки, справу № 4/282передано на розгляд судді Батюк Г.М.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача борг у сумі 320 000 грн. за договором на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 ( дослідний зразок із розсувним кузовом) № 178 від 02.08.2007., пені у сумі 72 065 грн. 76 коп.
Представником позивача надано заяву про уточнення позовних, здану у судове засідання 18.11.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 320 000 грн., пені у сумі 72 065 грн. 76 коп.
Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, яка здана до суду 18.11.2010, у судовому засіданні підтримав.
Таким чином, позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 320 000 грн., пені у сумі 72 065 грн. 76 коп.
Представник відповідача відзивом на позовну заяву № 13493 від 18.11.2010, відповідно до ст. 22 ГПК України, вимоги позову визнав частково, посилаючись на те, що позивачем були порушені вимоги ст. 258 Цивільного кодексу України, щодо стягнення пені.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд -
Між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Виконавець) укладено договір на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 № 178 від 02.08.2007 (надалі - Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язаний виконати роботи по виготовленню одного критого вагону моделі 11-965 (дослідний зразок із розсувним кузовом) на візках моделі 18-100, згідно технічного завдання на критий вагон із розсувним кузовом моделі 11-965 і протоколом угоди про договірну ціну, який є невід'ємною частиною цього договору, а Замовник зобов'язаний прийняти ці роботи та оплатити їх вартість (п.1.1 , п.1.2 договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість вироблення одного критого вагону моделі 11-965 (дослідний зразок з розсувним кузовом), згідно з Протоколом угоди про договірну ціну складає 320000,00 грн.
Згідно з п.3.2.Договору, позивач зобов'язаний провести розрахунок з відповідачем у наступній формі: для придбання матеріалів для вироблення критого вагону проводиться авансовий платіж у розмірі 50%, а саме 160000,00 грн., в термін до 3-х банківських днів з моменту видачі рахунку, решта суми Договору - 160000,00 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором та перерахував авансові кошти в сумі 160 000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача 15 травня 2008 року платіжним дорученням №3575 згідно пред'явленого до оплати рахунку №ВЗ-0001638 від 12.05.08 .
Крім того, відповідачу було перераховано решту суми Договору в розмірі 160000,00 грн. платіжним дорученням №6249 від 27.08.08 . Загальна сума перерахованих позивачем коштів відповідачу складає 320 000,00 грн.
Згідно п.2.1. Договору, термін виконання робіт за Договором - протягом 2-х місяців з моменту зарахування авансового платежу на розрахунковий рахунок відповідача.
Крім того, відповідно до п.2.2. Договору, по закінченню робіт і проведення випробувань Відповідач зобов'язався надати наступні документи: акт здавання-приймання виконаних робіт, який підписується повноважними представниками обох сторін Договору; технічний паспорт (форми ВУ-4М); сертифікат якості заводу-виробника; акт технічного приймання вагону (форми ВУ-1); відомість на передачу заводом вагонів залізничній станції (форми ВУ-13).
Експлуатаційну документацію Виконавець (відповідач) надає після проведення випробувань та приймання МВК.
Позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, ні вагону, а ні документів позивач від відповідача не отримав.
Позивач, відповідно до умов п.4.1.Договору за невиконання робіт у терміни, передбачені Договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки здавання робіт, але не більше вартості робіт, нарахував відповідачу пеню у сумі 72 065 грн. 76 коп. за період з 15.07.2008 по 15.07.2009 .
Позивачем на адресу відповідача 25.08.2010 направлена претензія №7/1827 про повернення позивачу коштів в сумі 320 000,00 грн. У претензії позивач також вказує на те, що станом на 25.08.2010 ні документів, а ні вагону позивач не отримав. Відповідач претензію отримав, про що свідчить відмітка на повідомленні про поштове відправлення від 20.08.2010 і надав відповідь на претензію № 11111 від 23.09.2010, якою просить зупинити дію претензії до направлення компетентних та повноважних представників для розгляду та врегулювання спірних питань(а.с.16-20).
Таким чином, сума неповернутої попередньої оплати за договором на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 ( дослідний зразок із розсувним кузовом) № 178 від 02.08.2007 складає -320 000 грн. 00 коп.
Позивачем 08.11.2010 року подано позов до суду, яким просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 320 000 грн. за договором на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 ( дослідний зразок із розсувним кузовом) № 178 від 02.08.2007., пені у сумі 72 065 грн. 76 коп.
Відповідач розмір позовних вимог визнав частково.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно із ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору.
Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За порушення зобов'язання ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки, зокрема - сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За приписом ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання по виконанню робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 за Договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 ( дослідний зразок із розсувним кузовом) № 178 від 02.08.2007, виконав свої зобов'язання за Договором та перерахував авансові кошти в сумі 160 000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача 15 травня 2008 року платіжним дорученням №3575 згідно пред'явленого до оплати рахунку №ВЗ-0001638 від 12.05.08. Крім того, відповідачу було перераховано решту суми Договору в розмірі 160000,00 грн. платіжним дорученням №6249 від 27.08.08, загальна сума перерахованих позивачем коштів відповідачу складає 320 000,00 грн., але відповідач продукцію не поставив, суму попередньої оплати позивачу не повернув, тому сума попередньої оплати за спірним договором складає 320 000,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача 25.08.2010 направлена претензія №7/1827 про повернення позивачу коштів в сумі 320 000,00 грн. У претензії позивач також вказує на те, що станом на 25.08.2010 ні документів, а ні вагону позивач не отримав. Відповідач претензію отримав, про що свідчить відмітка на повідомленні про поштове відправлення від 20.08.2010 і надав відповідь на претензію № 11111 від 23.09.2010, якою просить зупинити дію претензії до направлення компетентних та повноважних представників для розгляду та врегулювання спірних питань(а.с.16-20).
Отже, сума неповернутої попередньої оплати підтверджується сторонами у справі і складає -320 000, 00 грн.
Сума попередньої оплати у розмірі 320 000,00 грн. за Договором нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми попередньої оплати стягуваної з відповідача за даним позовом відповідачем не оспорюється.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 320 000,00 грн. за договором на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 ( дослідний зразок із розсувним кузовом) № 178 від 02.08.2007 такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 72 065 грн. 76 коп. за період з 15.07.2008 по 15.07.2009, відповідно до умов п. 4.1 Договору, є необґрунтованою з огляду на наступне.
Позивач 08.11.2010 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 320 000 грн. за договором на виконання робіт по виготовленню критого вагону моделі 11-965 (дослідний зразок із розсувним кузовом) № 178 від 02.08.2007., пені у сумі 72 065 грн. 76 коп. (згідно відмітки господарського суду 08.11.2010), згідно штемпелю почтового відділення на конверті позовну заяву надіслано до суду 26.10.2010.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.
Статтею 256 ЦК України, встановлено, поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно із п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (скорочена спеціальна позовна давність).
Таким чином, керуючись п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України, за вимогами, заявленими у позові в частині стягнення з відповідача пені в сумі 72 065 грн. 76 коп. за період з 15.07.2008 по 15.07.2009, тобто, перебіг строку позовної давності в цій частині позовних вимог закінчився.
Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) початок перебігу позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про стягнення неустойки.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, в п. 2.1. Договору №178 від 02.08.2007 передбачено, що термін виконання вказаних у п. 1.1 цього договору робіт протягом 2-х місяців з моменту зарахування грошових коштів (авансового платежу) на розрахунковий рахунок Виконавця (відповідача).
Як вбачається з матеріалів справи, авансовий платіж був перерахований на розрахунковий рахунок відповідача 15.05.2008. Таким чином, з врахуванням умов п. 2.1. Договору, граничний строк виконання робіт становив - 15.07.2008.
Отже, строк позовної давності для стягнення пені сплинув 15.07.2009. (один рік).
Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення пені (ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Крім того, позивачем нарахована пеня за 367 днів, тобто біль ніж за рік. Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено нарахування пені за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня повинна була бути нарахована починаючі з 16.07.2008 по 16.01.2009 (за шість місяців - ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України).
На підставі викладеного, позивач, в порушення вимог ст. ст.256, 258 ЦК України, звернувся з даним позовом в частині стягнення з відповідача пені в сумі 72 065 грн. 76 коп. за період з 15.07.2008 по 15.07.2009 після спливу строку позовної давності, що згідно ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даною позовною заявою в частині стягнення з відповідача пені в сумі 72 065 грн. 76 коп. за період з 15.07.2008 по 15.07.2009 сплинув строк позовної давності на право даної вимоги.
На підставі викладеного, у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 72 065 грн. 76 коп. за період з 15.07.2008 по 15.07.2009 слід відмовити.
У судовому засіданні 18.11.2010 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257,258,525,526,610 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 22,33,34,44,49,82,84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м. Стаханов Луганської області, проспект Леніна,67, код ЄДРПОУ 00210890 на користь Державного підприємства «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс», м. Фастів Київської області, вул. Чевоний шлях,1, код ЄДРПОУ 24210297, суму попередньої оплати у розмірі 320 000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 3200 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 192 грн. 62 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено -23.11.2010 .
Суддя Г.М. Батюк