адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
26.12.2024 Справа № 917/1672/24
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41084239; бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133
до Фізичної особи-підприємця Галичого Олега Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 295553,60 грн.
Суддя Пушко І.І.
Секретар судового засідання Голик В.М.
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 295 553,60 грн, в тому числі: 75 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 217 614,60 грн заборгованість по процентах, 2939,00 грн заборгованість за комісією.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і комісії по договору № 447030-КС-010 про надання кредиту від 25.12.2023.
Ухвалою від 07.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті спору: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву. Цією ж ухвалою суд за клопотанням позивача витребував у Акціонерного товариства "Універсал Банк" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я Галичого Олега Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 25.12.2023 по 08.01.2024 включно.
На виконання ухвали від 07.10.2024 АТ "Універсал Банк" надав суду виписки по банківській карті Галичого О.М.
У зв'язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копія ухвали суду від 07.10.2024 була направлена відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала отримана відповідачем 28.11.2024, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового повідомлення.
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цтого спор, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
25 грудня 2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і фізичною особою - підприємцем Галичим Олегом Михайловичем було укладено Кредитний Договір № 447030-КС-010. Зазначений Договір, разом із Правилами надання коштів у кредит фізичним особам - підприємцям, затвердженими 27.06.2022 (надалі за текстом - «Правила») складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений (п. 5, 14 Кредитного договору). Даний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Зі сторони відповідача договір підписаний одноразовим ідентифікатором UA-1352, направленим на номер телефону, який зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті (а.с.41).
Відповідно до п. 1 Договору Кредитодавець - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику - ФОП Галичому Олегу Михайловичу грошові кошти у розмірі 75 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Зокрема, в п. 1 Договору сторони погодили наступні умови надання кредиту: тип Кредиту - Кредит; строк кредиту - 24 тижня; стандартна процентна ставка - фіксована, в день 2,00000000; знижена процентна ставка фіксована - в день 1,15012667, комісія за надання Кредиту - 11 250,00 грн; загальний розмір наданого Кредиту - 75 000,00 грн; термін дії Договору - до 10.06.2024; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту - 195 000,00 грн; цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності; цей Кредит не є споживчим кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору.
Пунктом 2.2. Кредитного договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня прострочення платежу, передбаченого графіком, що вказаний в п.3 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Відповідно до п. 5 Договору Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідками та квитанціями ТОВ ФК "Елаєнс" про переказ грошових коштів, а також банківською випискою по карті відповідача за період з 25.12.2023 по 08.01.2024 (а.с. 59-60).
Належність відповідачу зазначеної вище банківської картки підтверджується також листом Акціонерного товариства "Універсал Банк" від 23.10.2024 №БТ/6479 (а.с. 58).
В свою чергу відповідач на виконання умов договору здійснив лише часткову оплату за Договором №447030-КС-010 на загальну суму 21250,00 грн, а саме: 8311,00 грн - часткове погашення комісії за надання кредиту, 12939,00 грн - часткове погашення процентів за кредитом.
Решту платежів відповідно до графіку платежів за Договором відповідач не здійснив.
За даними позивача, відповідач не повернув кошти, надані згідно з Договором, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з Галичого Олега Михайловича 75 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 217 614,60 грн заборгованості по процентах, 2939,00 грн заборгованості за комісією.
При вирішенні спору по суті судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Згідно з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
30.09.2015 набрав чинності Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію», який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Вказаний Закон визначає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (ст. 1 Закону).
В ч. 3 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За частинами 4, 6 наведеної норми, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що 25.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ФОП Галичим Олегом Михайловичем було укладено договір про надання кредиту № 447030-КС-010 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченого Законом України "Про електронну комерцію" та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи візуальну форму послідовності дій клієнта ФОП Галичого О.М. щодо укладення електронного договору (а. с. 40).
У постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що оскільки оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Наведене вище підтверджує факт укладення між сторонами кредитного договору № 447030-КС-010 від 25.12.2023.
Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 25.12.2023 на виконання умов Договору позивач надав позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується довідками ТОВ ФК "Елаєнс" про переказ грошових коштів та квитанціями про видачу коштів (а.с.26-30), а також банківською випискою по карті відповідача за період з 25.12.2023 по 08.01.2024 (а.с. 59-60).
В свою чергу відповідач на виконання умов договору здійснив лише часткову оплату за Договором № 447030-КС-010 на суму 21250,00 грн, що підтверджується інформаційними довідками ТОВ "Платежі онлайн" (а.с.35-36).
Решту платежів відповідно до графіку платежів за Договором відповідач не здійснив.
Судом встановлено, що з врахуванням здійсненої відповідачем оплати, розмір заборгованості за тілом кредиту складає 75 000,00 грн, заборгованість зі сплати відсотків за кредитом становить 217 614,60 грн, заборгованість зі сплати комісії складає 2939,00 грн.
Відповідач жодних заперечень на позов не надав. Докази сплати вказаних сум боргу в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 75 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 217 614,60 грн заборгованості по процентах, 2939,00 грн заборгованості за комісієюї підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору на суму 3546,64 грн покладаються на відповідача у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу суд виходив із наступного. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами встановлене статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 9500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги від 25.11.2022 (а.с. 43-46) відповідно до якого Адвокатське об'єднання "Правовий баланс" зобов'язується надати клієнту (позивачу) правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Акт №Р-00000163-01-10/24 здачі-прийняття робіт від 01.10.2024, складений між представником позивача та представником Адвокатського об'єднання "Правовий баланс", підтверджує, що виконавцем були проведені такі роботи: надання правової допомоги згідно розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 25.11.2022, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Галичий О.М. Загальна вартість робіт склала 9500,00 грн. В підтвердження викладеного, представлено рахунок-фактуру №Р-00000163 від 01.10.2024.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 9 500,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі витрати позивача на правову допомогу адвоката в сумі 9500,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галичого Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (б.Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239;) 75 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 217 614,60 грн заборгованості по процентах, 2939,00 грн заборгованості за комісією, 3546,64 грн витрат по сплаті судового збору, 9500,00 грн. витрат на правову допомогу.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Суддя Пушко І.І.