Ухвала від 26.12.2024 по справі 911/378/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" грудня 2024 р. Справа № 911/378/17 (911/3267/24)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали

заяви Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства»,

Київська область, м. Славутич

до Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської

ради Вишгородського району Київської області , м. Славутич

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 3713,76 грн. за

неналежне виконання боржником розрахунків за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №110 від 19.09.2017 року

встановив:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" звернулося до господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області заборгованості у розмірі 3713,76 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання боржником розрахунків за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №110 від 19.09.2017 року.

За змістом статті 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Заявником заявлено вимоги про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 1606,98 грн. основного боргу за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №110 від 19.09.2017 року, інфляційні втрати у розмірі 1735,90 грн., 3% річних у розмірі 370,88 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

У відповідності до пункту першого частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 151 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2-1) п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 гривень.

Тобто заявнику необхідно сплатити 302,80 грн. (3028,00 грн. * 0,1) судового збору за подачу до суду заяви про видачу судового наказу.

Судом встановлено, що заявником долучено до матеріалів заяви про видачу судового наказу платіжну інструкцію № 765 від 03.07.2024 року про сплату судового збору у сумі 302,80 грн.

При цьому у комп'ютерній системі “Діловодство спеціалізованого суду» містяться відомості щодо сплати судового збору за вищевказаною платіжною інструкцією та відповідний судовий збір врахований при розгляді заяви про видачу судового наказу у справі № 911/378/17(911/2973/24). Так, 25.12.2024 р. Комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства" було видано судовий наказ від 11.11.2024 р. який набрав законної сили 17.12.2024 р.

Згідно з частини другої статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Тобто, в разі відмови у задоволені заяви про видачу судового наказу сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, може зараховуватися лише до суми судового збору, встановленого за подання позовної заяви.

В разі ж подачі повторної заяви про видачу судового наказу (після усунення її недоліків) заявнику потрібно заново сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому законом, оскільки Господарський процесуальний кодекс не передбачає зарахування судового збору при повторній подачі заяви про видачу судового наказу.

Отже, у суду відсутні належні докази сплати Комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства" судового збору.

Таким чином, заява Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" подана з порушенням пункту першого частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту першого частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити Комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області заборгованості в сумі 3713,76 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 26.12.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін