91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.11.10 Справа № 6/289
За позовом
Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненрго”, м. Луганськ
до Луганської обласної організації соціалістичної партії України, м. Луганськ
про стягнення 27 267 грн. 45 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Гонцул І.О., дов. № 4-д від 10.01.2010;
від відповідача - Ханін В.В., дов. № 1 від 24.06.2010;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 27 267 грн. 45 коп., в тому числі: борг в сумі 25 216 грн. 86 коп., інфляційні нарахування у сумі 233 грн. 97 коп., 3 % річних в сумі 654 грн. 10 коп., пеня у сумі 1 162 грн. 52 коп.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позов не оспорив.
Позивачем до суду надані уточнення до позову від 28.09.10 і пояснення від 15.10.10 та додатковий розрахунок ціни позову, за якими зазначено, що заборгованість утворилась за договором № 679 від 01.02.07 і за договором № 6769 від 09.09.09. Так, на момент звернення із позовом за договором № 679 від 09.09.09 утворилась заборгованість в сумі 13 365 грн. 93 коп., а за договором № 679 від 01.02.07 -11 850 грн. 93 коп. В той же час, після подачі позову відповідачем була здійснена часткова оплата наданих послуг. Так, за договором № 679 від 09.09.09 залишилась заборгованість у сумі 6 765 грн. 35 коп., а за договором № 679 від 01.02.07 -11 850 грн. 93 коп.
Крім цього, за зазначеними поясненнями в порядку ст. 22 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 18 616 грн. 28 коп., інфляційні збитки в сумі 259 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 664 грн. 82 коп., пеню у сумі 1 162 грн. 51 коп.
Окрім цього, позивачем до суду наданий розрахунок ціни позову відповідно до листа від 31.08.10, за яким сума боргу за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року на момент подачі позову складала 75 151 грн. 12 коп., а на цей час становить 58 151 грн. 12 коп. Також позивачем наданий розрахунок інфляційних на суму 721 грн. 29 коп. і 3% річних на суму 1 002 грн. 90 коп.
Вказані уточнення та пояснення прийняті судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін ,суд
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.
01.02.07 і 09.09.09 між ЛМК «Теплокомуненерго»(позивач у справі) та Луганською обласною організацією соціалістичної партії України (відповідач у справі) були підписані договори № 679 про відпуск та споживання теплової енергії, за умовами якого позивач -«Постачальник»бере на себе зобов'язання подавати для об'єктів «Споживача» теплову енергію, а останній зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором.
Так, за розрахунком позивача на момент звернення із позовом, за період грудень 2007 року - серпень 209 року за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 11 850 грн. 93 коп., (за договором № 679 від 01.02.07) і за період жовтень 2009 року -липень 2010 року у сумі 13 365 грн. 93 коп.(за договором № 679 від 09.09.09), яку позивач просить стягнути на свою користь.
Окрім основного боргу, позивачем до стягнення заявлені інфляційні нарахування у розмірі 259 грн. 97 коп. , 3% річних у розмірі 664 грн. 82 коп. та пеня у розмірі 1 162 грн. 51 коп.
Відповідач проти позову не заперечив.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
01.02.07 між сторонами у справі було укладено договір № 679 на поставку теплової енергії, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу теплову енергію належної якості та в необхідних обсягах, а останній -зобов'язується оплачувати надані послуги на умовах договору.
Розділом 6 договору визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами на підставі виставлених рахунків, не пізніше 10 числа наступного місяця за звітним.
За розрахунком позивача, за відповідачем на момент звернення із позовом утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 11 850 грн. 93 коп. за період грудень 2007 року, жовтень 2008 року -вересень 2009 року.
Як вбачається із наданих позивачем матеріалів, рахунки на оплату тепловою енергії направлялися безпосередньо відповідачу, який і повинен був їх оплачувати.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем за вказаний період надавалися відповідні послуги, які відповідач повинен був оплатити з урахуванням умов договору на підставі рахунків за встановленими компетентними органами тарифами.
Відповідачем оплата здійснених послуг в повній мірі не здійснена, у зв'язку з чим за розрахунком позивача утворилась заборгованість в сумі 11 850 грн. 93 коп.
Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором № 679 від 01.02.07 слід задовольнити частково в сумі 11 850 грн. 93 коп.
Крім цього, 09.09.09 між сторонами у справі було укладеного договір № 679 на поставку теплової енергії, за умовами якого, позивач зобов'язався надавати теплову енергію належної якості та в необхідних обсягах, а відповідач -зобов'язується оплачувати надану теплову енергію на умовах договору за встановленими тарифами.
Розділом 7 договору сторони визначили, що оплата здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.
За розрахунком позивача, за відповідачем на момент звернення із позовом утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 13 365 грн. 93 коп. за період вересень 2009 року -липень 2010 року.
Як вбачається із наданих позивачем матеріалів, рахунки на оплату теплової енергії направлялися безпосередньо відповідачу, який і повинен був їх оплачувати.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем за вказаний період надавалися відповідні послуги, які відповідач повинен був оплатити з урахуванням умов договору на підставі рахунків за встановленими компетентними органами тарифами.
Відповідачем оплата здійснених послуг в повній мірі не здійснена, у зв'язку з чим за розрахунком позивача утворилась заборгованість в сумі 13 365 грн. 93 коп.
В той же час, після подачі позову до суду, відповідачем була часткова оплачена заборгованість в сумі 6 600 грн. 58 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 6 765 грн. 35 коп. Зазначена сума боргу підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення боргу слід задовольнити частково в сумі 6 765 грн. 35 коп. Щодо решти вимог провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних слід вказати на наступне.
Так, за порушення грошового зобов'язання за договором № 679 від 01.02.07 інфляційні нараховані за період січень 2008 року -вересень 2009 року у сумі 120 грн. 19 коп., а 3% річних - за період з 11.05.08 по 06.08.10. в сумі 477 грн. 34 коп.
За порушення грошового зобов'язання за договором № 679 від 09.09.09 інфляційні нараховані за період листопад 2009 року -березень 2010 року у сумі 139 грн. 78 коп., а 3% річних - за період з 21.10.09 по 06.08.10. в сумі 187 грн. 48 коп.
Усього інфляційні нарахування складають 259 грн.97 коп. (первісно було заявлено 233 грн. 97 коп.), а 3% річних -664 грн. 82 коп. (первісно заявлено 654 грн. 10 коп.)
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 259 грн.97 коп. і 3% річних в сумі 654 грн. 10 коп. слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати наданих послуг за договором № 679 від 01.02.07 за період з 11.08.09 по 07.02.10 в сумі 73 грн. 18 коп. і за договором № 679 від 09.09.09 за період з 21.10.09 по 20.04.10 в сумі 1 089 грн. 33 коп., а усього у розмірі 1 162 грн. 51 коп. слід зазначити наступне.
В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договорів про поставку тепла, але відповідач в порушення наведених вище положень договорів оплату в повній мірі не здійснив.
Пунктом 7.2.6 договору № 679 від 01.02.07 встановлена відповідальність споживача за несвоєчасну оплату наданих послуг у вигляді пені в розмірі подвійних облікових ставок НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення.
Аналогічна відповідальність передбачена і п. 8.2.1 договору № 679 від 09.09.09.
Відповідач, доказів оплати отриманих послуг не надав, у зв'язку з чим нарахування пені є обґрунтованими і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Приймаючи до уваги викладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 18 616 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в сумі 259 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 664 грн. 82 коп., пеню в сумі 1 162 грн. 51 коп. (усього 20 703 грн. 58 коп.). Щодо решти вимог про стягнення заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись п.1.1 ст. 80 ГПК України, ст. ст. 44, 49,82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Луганської обласної організації соціалістичної партії України, м. Луганськ, кв. Шевченко, б. 39, код 2423400, на користь:
- Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, б. 23 «а», код 24047779, заборгованість в сумі 18 616 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в сумі 259 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 664 грн. 82 коп., пеню в сумі 1 162 грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 272 грн. 67 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Щодо решти позовних вимог про стягнення заборгованості провадження у справі припинити.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 23.11.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько