майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"26" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1248/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.,
розглядаючи справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Фзичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 7000грн,
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7000,00 грн. неустойки за відмову від поставки товару по договору. Позовна заява містить клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою від 10.12.24: позовну заяву залишено без руху у зв'язку з допущеними недоліками в її оформленні, в тому числі у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору; надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення цієї ухвали; відхилено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
12.12.2024 до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Ухвала мотивована тим, що Законами України не передбачено право суду звільнити позивача від сплати судового збору у спірних правовідносинах.
19.12.2024 до суду від позивача втретє надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Також 20.12.2024 від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового зору та про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала мотивована тим, що закон не наділяє суд правом звільнити позивача у спірних правовідносинах від сплати судового збору та/або відстрочити його сплату.
24.12.2024 від позивача до суду вчетверте надійшло клопотання, в якому позивач просить звільнити його від спати судового збору.
Клопотання мотивовано тим, що:
- позивач, як і решта військових частин, має процедурні ускладнення, які не дозволяють оперативно вирішувати питання зі сплатою судового збору;
- військові частини не мають затверджених бюджетних асигнувань на сплату судового збору а кожен раз мають проходити процедуру отримання погодження на такі асигнування;
- процедура отримання фінансування на сплату судового збору займає не менше ніж 2 місяці;
- суд має не обмежуватись нормами ГПК України та Законом України "Про судовий збір", а керуватися Конституцією України та нормами міжнародного права і прийти до висновку, що звільнення позивача від сплати судового збору буде відповідати критерію розумності, добросовісності і справедливості.
Клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст.164 ч.1 п.2 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 123 ч.2 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". За приписами статті 8 цього Закону існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України “Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Висновок щодо застосування статті 8 Закону України “Про судовий збір» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
У пункті 45 цієї постанови суд зазначив таке "... із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю."
Предметом позову у даному випадку не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та про відстрочення оплати судового збору немає.
Таким чином закон не наділяє суд правом звільнити позивача у спірних правовідносинах від сплати судового збору та/або відстрочити його сплату.
Суд відхиляє аргументи позивача, які викладені ним у клопотання з огляду на таке.
Дійсно, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. А відповідно до частин 2 та 4 статті 11 ГПК України 2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Дійсно, практика Європейського суду з прав людини спрямовує договірні сторони, які приєднались до Конвенції, надавати суду більше повноважень з метою забезпечення доступу до правосуддя та дотримання таких основних принципів як розумність, добросовісність і справедливість.
Разом з тим суд вважає, що надання невиправданої переваги учаснику справи буде порушувати таких фундаментальний принцип судочинства як рівність учасників процесу перед судом та законом.
Недосконалість внутрішньої організаційної форми діяльності суб'єкта, який звернувся до суду не можу бути перевагою перед іншими учасниками справи. А навпаки, такий недолік є стимулом для вжиття заходів для виправлення цієї недосконалості. І такі виправлення повинні зробити органи, яким держава надала такі повноваження.
Звільнення позивача від сплати судового збору за критерієм складності процедури отримання коштів на сплату судового збору призведе до бездіяльності органу, який за законом має спростити цю процедуру, породить негативну практику для інших господарюючих суб'єктів, які у зв'язку з такою практикою набудуть право "правомірно очікувати", що будуть звільнені від судового збору, замість того, щоб вживати заходів для виконання вимог процесуальних норм.
Керуючись статтями 123, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору.
Ухвала набрала законної сили 26.12.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя Тимошенко О. М.
Друк:
1 - в справу
- позивачу до ЕК