майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"26" грудня 2024 р. Справа № 906/1248/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Кравець С.Г., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 про відвід
судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №906/1248/24
за позовом: Військової частини НОМЕР_1
до: Фізичної особи-підприємця Данченка Антона Олеговича
про стягнення 7 000грн,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної-особи підприємця Данченка Антона Олеговича про стягнення 7 000,00грн неустойки. У позовній заяві від 06.12.2024 Військова частина НОМЕР_1 заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.12.2024 вказану позовну заяву було розподілено для розгляду судді Тимошенку О.М. та присвоєно №906/1248/24.
Ухвалою суду від 10.12.2024 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2024 залишено без руху, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору; надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали; відхилено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору; роз'яснено, що в разі неусунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
12.12.2024 через систему "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 11.12.2024 про звільнення від сплати судового збору (вдруге).
Ухвалою суду від 16.12.2024, суддею Тимошенком О.М., відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору.
17.12.2024 через систему "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 17.12.2024 про відвід судді Тимошенка О.М.
Ухвалою суду від 17.12.2024, суддею Тимошенком О.М., відвід визнано необґрунтованим та передано вирішення питання про відвід іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
18.12.2024 через систему "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 18.12.2024 про відвід судді Тимошенка О.М (вдруге).
Ухвалою суду від 18.12.2024, суддею Тимошенком О.М., відвід визнано необґрунтованим та передано вирішення питання про відвід іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
Протоколами автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 18.12.2024 заяви від 17.12.2024 та 18.12.2024 про відвід судді Тимошенка О.М., передано для розгляду судді Нестерчук С.С.
Ухвалами суду від 19.12.2024, суддею Нестерчук С.С., відмовлено у задоволенні заяв Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №906/1248/24.
19.12.2024 через систему "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 19.12.2024 про звільнення від сплати судового збору (втретє).
20.12.2024 через систему "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 20.12.2024 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою суду від 23.12.2024, суддею Тимошенком О.М., відмовлено у задоволенні обох клопотань/заяв.
24.12.2024 через систему "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 24.12.2024 про відвід судді Тимошенка О.М. (втретє).
Ухвалою суду від 24.12.2024, суддею Тимошенком О.М., відвід визнано необґрунтованим та передано вирішення питання про відвід іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2024, заяву від 24.12.2024 про відвід судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №906/1248/24, передано для розгляду судді Кравець С.Г.
Військова частина НОМЕР_1 у заяві від 24.12.2024 (вх.№01-19/145/24) про відвід судді посилається на те, що суддя Тимошенко О.М. ухвалою від 23.12.2024 відмовив у задоволенні заяв позивача про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору, суддя мотивував своє рішення посиланням на приписи статті 123 ГПК України. Військова частина НОМЕР_1 вказує, що ухвала від 23.12.2024 на 95% тотожна ухвалам від 10.12.2024 та від 16.12.2024 в частині обґрунтування відмови в задоволені заяви про звільнення від сплати судового збору. На переконання заявника, суддя Тимошенко О.М. не вдався до оцінки доводів заявника, що свідчить про його упередженість. Крім того, у заявника є сумнів в професійних здібностях судді, оскільки суддя вважає законом тільки деякі нормативно-правові акти України та висновки Верховного Суду, та не відносить до джерел права ані Конституцію, ані міжнародні договори, ані інші джерела права. Натомість, ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначає як про примат міжнародних договорів над національним правом так і про обов'язок врахування практики ЄСПЛ при здійсненні судочинства, що, в свою чергу, корелюється з приписами ч. 2, 4 ст. 11 ГПК України. Обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді Тимошенка О. М. є внесення суддею в судові рішення неправдивих відомостей, а обставиною що викликає сумнів у об'єктивності судді Тимошенка О.М. є винесення ним 3-х тотожних ухвал, що свідчить про формальність здійснення судочинства. Незнання суддею положень ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 2, 4 ст. 11 ГПК України, свідчить про його необ'єктивність. Враховуючи наведене, Військова частина НОМЕР_1 заявляє відвід втретє, з інших підстав, судді Тимошенку О.М.
Розглядаючи заяву Військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 (вх.№01-19/145/24) про відвід судді, господарський суд враховує таке.
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом (стаття 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до частин 1, 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з частиною 2 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Частиною 3 статті 38 ГПК України передбачено, зокрема, що відвід повинен бути вмотивованим.
Стаття 35 ГПК України визначає перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В п.п.49-50 рішення від 09.11.2006 "Справа "Білуха проти України" заява №33949/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п.30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v.Switzerland) №33958/96, п.42 ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom) від 10 червня 1996 року, п.38).
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п.43).
Відтак, встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
В свою чергу, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається з наведених заявником доводів, позивач надає власну суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді під час розгляду заявлених ними клопотань/заяв та висловлює власну незгоду з такими діями.
Водночас, в розумінні приписів частини 1 статті 35 ГПК України, вказане не може свідчити про існування упередженості судді Тимошенка О.М. в розгляді матеріалів позовної заяви у даній справи та не може бути підставою для його відводу.
Частиною 3 статті 198 ГПК України встановлено, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Суд зазначає, що вирішення клопотань/заяв, процесуальна форма їх розгляду та їх зміст є виключною процесуальною компетенцією суду і такі дії не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями учасники справи не позбавлені можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.
Проаналізувавши доводи заявника, господарський суд прийшов до висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не доведено наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Тимошенка О.М. Наведені у заяві доводи не є обставинами, з якими процесуальне законодавство пов'язує наявність підстав для відводу судді відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що будь-яких доказів, які свідчили б про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Тимошенка О.М. при розгляді матеріалів позовної заяви у справі №906/1248/24, з доводів заяви про відвід судді не вбачається, тому у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 (вх.№01-19/145/24) про відвід судді Тимошенка О.М. - суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 35-39, 234, 235 ГПК України, господарський суд,
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 про відвід судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №906/1248/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.12.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя Кравець С.Г.
Направити: заявнику - Військовій частині НОМЕР_1 - електронний кабінет.