Кіровоградської області
"10" листопада 2010 р.Справа № 3/123(12/89)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/123(12/89)
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль";
про внесення змін до кредитного договору № 010/05/114 від 27.02.08.
Представники:
позивача - у засіданні 26.10.10 - ОСОБА_3, довіреність № 369 від 12.10.09; у засіданні 10.11.10 - не з'явився;
відповідача - у засіданнях 26.10.10, 10.11.10 - головний юрисконсульт напряму судового та виконавчого провадження управління пізнього збору заборгованості роздрібних клієнтів Кіровоградської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Касьянов О.М., довіреність № 1388 від 10.11.09.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( по тексту - підприємець ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін з моменту укладення кредитного договору № 010/05/114 від 27.02.08 (по тексту - Договір), укладеного ОСОБА_1 з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (по тексту - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), а саме:
- п. 1.2 договору викласти в наступній редакції: "Кредит надається Кредитором Позичальнику траншами або однією сумою, в порядку передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий Позичальником у строк до 10 лютого 2018 року включно":
- п. 1.3 договору в наступній редакції: "За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Кредитору проценти - 11 (одинадцять) процентів річних (далі проценти); розмір процентів може змінюватися в порядку передбаченому цим договором";
- графік сплати та повернення кредиту (додаток № 1 до договору) розрахувати з урахуванням змін до п. 1.2 та п. 1.3 Договору.
Відзив на позов наданий публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція (по тексту ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"). У такому відзиві ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить заявнику позову у задоволенні вимог відмовити, вважаючи їх безпідставними і необґрунтованими, посилаючись на те, що
за ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, а ч. 2 зазначеної норми містить визначення сукупності умов, за одночасної наявності яких договір може бути змінений за рішенням суду;
підстави для внесення змін до кредитного договору не доведені;
виконання зобов'язань за Договором забезпечено заставою за договором від 28.02.08, і при наявності у позичальника бажання та добросовісного відношення до виконання зобов'язань є всі реальні можливості для цього, в тому числі шляхом реалізації заставного майна та сплати боргу;
вимагаючи встановлення за рішенням суду ставки у розмірі 10 процентів за користування кредитними коштами, позивач не враховує положень ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність про надання банком кредиту під процент, ставка якого не може бути нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах.
У засіданні 26.10.10 господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 15:00 10.11.10.
Станом на 10.11.10 після засідання 26.10.10 клопотання та/чи заяви від сторін не надходили.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Як встановлено ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 334, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб; кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" - кредитор та підприємець ОСОБА_1 - позичальник уклали Договір, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію (кредит) у сумі 225 460 грн., а позичальник зобов'язався у строк до 2013 р. включно повернути кредит та сплачувати за користування кредитними 16,25 процентів річних. Зобов'язання позичальника забезпечені заставою екскаватора марки "Борекс 2201", випуску 2008 р., номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 та порукою фізичної особи ОСОБА_6. Додатком № 1 від 27.02.08 по Договору є "Графік повернення кредитних коштів позичальником", підписаний сторонами.
Підприємець ОСОБА_1, звертаючись до господарського суду із позовною заявою 25.06.10, просить внести зміни до Договору з моменту його укладення. Така вимога не ґрунтується на нормах законодавства. Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України, посилання на яку містить позовна заява, передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Набрання чинності рішенням господарського суду врегульовано ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Отже, договір вважається зміненим лише після набрання рішенням господарського суду законної сили. Правові підстави для внесення господарським судом змін до Договору з моменту його укладання, відсутні.
Вимагаючи внести зміни до п. 1.2 Договору щодо строку повернення кредиту, а саме - у строк до 10.02.2018 включно, позивач не виклав і не довів обставин, а також не надав доказів і розрахунків на підтвердження того, що грошові зобов'язання мають бути виконані саме до такого терміну.
Як на підставу вимог позивач посилається на ст. 652 Цивільного кодексу України. Згідно із ч. 2, ч. 4 названої статті, зміна договору у зв'язку із істотною зміною обставин допускається за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всі турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик змін обставин несе заінтересована сторона.
При обґрунтуванні позову підприємцем ОСОБА_1 не доведено одночасної наявності всіх умов, які є необхідними для подання заінтересованою стороною вимог. Фактично впливом на фінансовий стан позичальника та здатність повертати кошти зазначена особа зазначає те, що на час укладання Договору та отримання кредиту, при складанні бізнес-плану були використані прогнози Уряду та Національного банку України про зростання добробуту населення, збереження його споживчої активності, утримання щорічного рівня інфляції в межах 10 відсотків та поступове зміцнення національної валюти, тому орієнтуючись на офіційні прогнози розвитку економіки позичальник не зміг передбачити, що економічні показники значно відхиляться від прогнозованих зазначень, внаслідок того, що офіційний рівень інфляції перевищив 22 відсотки, а курс гривні знизився у 1,6 рази та значно знизилася купівельна спроможність населення.
Господарський суд погоджується із доводами відповідача про те, що умови, необхідні для внесенні змін до договору позивачем не доведені, скільки:
позивач жодним чином не посилається на обставини та не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин застосування особистих зусиль, вжитих з його боку, турботливості та обачності при здійсненні своєї фінансово-господарської діяльності та намагання усунути несприятливі умови зміни обставин;
отримавши кредитні кошти і придбавши за їх рахунок майно - екскаватор "Борекс 2201", позичальник отримав все, на що він розраховував при укладанні Договору, і при цьому розмір грошових зобов'язань для нього не змінився, тому виконання договору ніяким чином не порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і не позбавило б позичальника того, на що він розраховував при укладанні кредитного договору;
відповідно до п. 4.5 всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні Договору, договору застави, він приймає на себе;
виконання зобов'язання забезпечено заставою і при дійсному бажанні виконувати умови Договору, позичальник міг би реалізувати заставлене майно і повернути за рахунок його реалізації борг, тому що згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При викладенні редакції п. 1.3 Договору, якою на думку заявника позову необхідно змінити існуючу редакцію щодо процентної ставки за користування кредитом, ним не доведено підстав для внесення змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, частини шостої ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах.
Те, що відповідач сам бере кредити із процентною ставкою за користування ними, а також процентні ставки, що виплачуються ним по депозитах, менші ніж 10 процентів, позивач не довів.
Викладаючи у позовній заяві вимогу про розрахунок графіку сплати та повернення кредиту (додаток № 1 до договору) розрахувати з урахуванням внесення змін до п. п. 1.2, 1.3, підприємець ОСОБА_1 не врахував того, що на господарський суд не покладається обов'язок проводити такий розрахунок.
З вимогами про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо проведення розрахунку та складення графіку сплати та повернення кредиту із доведенням наявності у нього такого обов'язку, позивач не звертався.
Безпосередньо ОСОБА_1, як стороною Договору, розрахунок суми, яка підлягає погашенню ним в разі внесення змін до умов Договору, на яких він наполягає, не складався і не надавався.
Позов визнаний господарським судом поданим необґрунтовано, безпідставно і тому задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі, згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника позову.
У засіданні 10.11.10 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Суддя Н. В. Болгар
Повне рішення складено 12.11.10.