ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/44318.10.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний проект»
Про стягнення 317376,53 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Ушаков О.В. (за дов. № 65 від 09.08.2010 р.)
від відповідача не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний проект»про стягнення 317376,53 грн. за генеральним договором № 111/3-08 від 20.05.2008 р., а саме: 231693,64 грн. основного боргу, трьох процентів річних в розмірі 317376,53 грн., 46106,98 грн. інфляційних, 27409,35 пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено за товар, поставлений позивачем за генеральним договором № 111/3-08 від 20.05.2008 р..
Ухвалою суду 27.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/443, розгляд справи призначено на 18.10.2010 р.
Відповідач відзиву на позов не надав, представники в судове засідання не з'явилися, про день та час проведення судового засідання був повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
20.05.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»(підрядником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний проект»(замовником) було укладено генеральний договір №111/3-08 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по розробці проектно-кошторисної документації (стадія «Робоча документація») систем пожежної безпеки по об'єкту «Комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул. Лохвицькій у Дніпровському районі м. Києва».
Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт, визначених даним договором, розраховується відповідно до діючого законодавства, державних будівельних норм України окремо по кожному етапу робіт та узгоджується у додаткових угодах до договору.
Відповідно до п. 3.2 укладеного договору порядок фінансування робіт визначається в додаткових угодах.
30.05.2008 р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою було передбачено виконання підрядником проектних роботи вартістю 281693,63 грн..
Пунктом 2.2 додаткової угоди №1 до Договору був передбачений наступний порядок розрахунків за виконані роботи:
50% від договірної ціни в сумі 140846,82 грн. - авансовий платіж,
остаточна оплата виконаних робіт щодо розробки документації здійснюється замовником після завершення робіт та підписання сторонами акту здачі-прийому робіт.
Роботи за додатковою угодою № 1 до Договору підрядником було виконано в повному обсязі на суму 281693,63 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 05.11.2008 р..
Виконані підрядником роботи замовник оплатив частково на суму 50000 грн..
Таким чином, заборгованість відповідача становить 231693,64 грн..
08.07.2010 р. позивач направив відповідачу претензію № 46 від 22.06.2010 р., в якій просив протягом 7-ми календарних днів сплатити заборгованість у розмірі 231693,64 грн.. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 231693,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 231693,64 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення зобов'язання, а саме: пеню за період 06.11.2008 р. по 06.05.2009 р., інфляційну складову боргу за листопад 2008 р. -березень 2010 р. та три проценти річних за період 06.11.2008 р. по 05.08.2010 р..
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами Договору та додаткової угоди № 1 від 30.05.2010 р. не визначено строк оплати, а тому зобов'язання замовника оплатити заборгованість є простроченим з 8-го дня після отримання претензії. Оскільки претензія отримана 12.07.2010 р., кошти мали бути сплачені до 19.07.2010 р..
За таких обставин, виходячи з того, що вимоги про стягнення пені та інфляційних заявлені за період, в якому не має прострочення відповідача, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Три проценти річних підлягають стягненню за період з 20.07.2010 р. по 05.08.2010 р., та становлять, за розрахунком суду, 323,74 грн. ( 231693,64 грн. х 3% / 365 х 17 днів).
У задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних в розмірі 11842,82 грн. судом відмовлено.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 231693,64 грн. боргу, 323,74 грн. трьох процентів річних.
У задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних в розмірі 11842,82 грн., 46106,98 грн. інфляційних та 27409,35 грн. пені судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2320,17 грн. державного мита та 172,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний проект»(юридична адреса: 02140, м. Київ, вул. Руденко, 6-А; фактична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, код 34290022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»(03150, м. Київ, вул. Ямська, 72, код 21548802) 231693,64 грн. боргу, 323,74 грн. трьох відсотків річних, 2320,17 грн. державного мита та 172,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 23.11.2010 р.