ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/25328.10.10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу», м. Харків
до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеське спільне підприємство «Колві-Термона», м. Київ
про стягнення 14 204,46 грн.
Суддя Копитова О. С.
Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.
За участю представників сторін:
від позивача Живова В.Ю., за довіреністю №752 від 09.09.2010 року
від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеське спільне підприємство «Колві-Термона»про стягнення 14 204,46 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки позивачу товару. Позивач зазначає, що ним було своєчасно та в повному обсязі оплачено виставлений відповідачем рахунок для оплати, однак відповідач в повному обсязі товар не поставив, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за недопоставлений товар в розмірі 11 000 грн. Позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою щодо повернення коштів, однак останній на вимогу не відповів, коштів не повернув. Крім того, за неповернення коштів на вимогу позивача останній просить стягнути з відповідача відсотки за користування коштами в розмірі 3 294,46 грн. з посиланням на ст. 1214 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 порушено провадження у справі №28/253 та призначено розгляд справи на 12.10.2010.
В зв'язку з хворобою судді Копитової О.С. розгляд справи було перенесено на 28.10.2010 року.
В судове засідання, призначене на 28.10.2010 року представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав. Заяв клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження по справі від 24.09.2010 року та призначення судового засідання на 28.10.2010 року направлялись відповідачеві за адресою його реєстрації, що зазначена в Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (оригінал в матеріалах справи), однак поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою пошти про незнаходження підприємства за зазначеною адресою.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
В серпні 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу»(надалі по тексту ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеське спільне підприємство «Колві-Термона»(надалі по тексту ТОВ «УЧСП «Колві-Термона», відповідач) було досягнуто домовленості щодо поставки відповідачем позивачеві котлів Колвітерм КТН 1.100 СР (надалі по тексту товар).
Для оплати продукції відповідачем було виставлено позивачеві рахунок № 1425 від 22.08.2007 року на суму 1 015 000,21 грн.
22.08.2007 року позивач перерахував відповідачу передоплату по зазначеному рахунку в розмірі 130 000 грн. про що свідчить платіжне доручення № 879 від 223.08.2007 року.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач поставив позивачеві товар на підставі накладної № 1260 від 29.11.2007 року на суму 119 000 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями в зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань, зокрема 18.11.2009 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів від 09.11.2009 року, в якій просив повернути кошти в розмірі 11 000 грн.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачем відповідей на претензії відповідача та вимоги про повернення коштів, як і не містять доказів на підтвердження повернення отриманих коштів або здійснення поставки товару на повну суму передоплати.
Згідно довідки за підписом директора та головного бухгалтера позивача заборгованість відповідача складає 11 000 грн. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов'язань щодо поставки відповідачем позивачеві товару та щодо прийняття товару позивачем та оплати його вартості.
Таким чином сторонами фактично було укладено договір поставки в спрощений спосіб.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Стаття 665 Цивільного кодексу України визначає, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач свого обов'яжу щодо поставки товару на вимогу позивача не виконав. Матеріалами справи встановлено, що позивач в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці товару звертався до нього з вимогою щодо повернення попередньої оплати у розмірі 11 000 грн., однак відповідач коштів не повернув.
Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази поставлення товару в повному обсязі або повернення суми попередньої оплати у визначеному розмірі), суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 000 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування коштами розрахованих на підставі ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України задоволенню не підлягають в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Позивачем не доведено належними доказами та поясненнями обґрунтованість визначеного періоду розрахунку та не зазначено з яких підстав позивач вважає кошти отримані відповідачем на виконання укладеного в спрощений спосіб договору поставки, такими, що отримані безпідставно або збережені без достатніх правових підстав саме з 01.12.2007 року, тоді як вимогу про повернення зазначених коштів було направлено відповідачеві лише 18.11.2009 року.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем доводів в повному обсязі не спростував.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеське спільне підприємство «Колві-Термона»(04050, м. Київ, вул. Мельникова,12, р/р 26002301330853 в філії Шевченківського відділення ПІБ у м. Києві, МФО 322216, ід. код 31354313 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу»(61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, р/р 26009300873 в АТ БАНК «Меркурій», МФО 351663, ід. код 31555944) 11 000 грн. (одинадцять тисяч гривень), а також 110 грн. (сто десять гривень) державного мита та 182,76 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя О.С. Копитова