ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/32411.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Експрес Сервіс- Україна”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Атем”
Про стягнення 746499,03 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Малишев Д.Є. -за дов.
від відповідача Черній С.О. -за дов. б/н від 08.06.2010 р.
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер Експрес Сервіс-Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Атем” про стягнення 775454,81 грн. за надані послуги за договором доручення № 02-01-07/003 від 02.01.2007 р. на транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і локальному сполученні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено за послуги, надані позивачем за договором доручення № 02-01-07\003 від 02.01.2007 р..
Ухвалою суду від 25.06.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/324 та призначено розгляд останньої на 15.07.2010 р.
У судове засідання 15.07.2010 р. відповідач не з'явився, подавши через канцелярію суду клопотання про відкладенню розгляду справи.
Вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 21.06.2010 р. відповідач не виконав.
Ухвалою суду від 15.07.2010 р. розгляд справи було відкладено на 06.09.2010 р.
06.09.2010 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмету позову (стягнення штрафних санкцій).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач може змінити предмет позову до початку розгляду справи по суті. За таких обставин, суд приймає до розгляду заяву в частині зменшення розміру позовних до 746499,03 грн. боргу, а в частині зміни предмету позову заява не розглядається, оскільки подана після початку розгляду справи по суті.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги визнав частково на суму 55491,61 грн., зазначивши, що по інших перевезення в нього не виникло зобов'язань, оскільки поставка товару була проведена на умовах СІР.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати додаткових доказів у позивача, а саме: належним чином засвідчені документи, на підставі яких були визначено відповідачем маршрут перевезення та вартість послуг.
За таких обставин, розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 23.09.2010 р..
В судових засідання оголошувалися перерви до 07.10.2010 р., до 21.10.2010 р. до 11.11.2010 р..
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
02.01.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Експрес Сервіс-Україна»(експедитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Атем»(замовником) було укладено договір доручення № 02-01-07\003 на транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і локальному сполученні (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор прийняв на себе зобов'язання здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і локальному сполученні та надавати інші послуги, узгоджені в замовленнях.
Згідно з п. 6.1 Договору замовник мав розрахуватись із експедитором за надані транспортно-експедиційні послуги протягом 60-ти календарних днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі рахунку (факсової копії), виставленого експедитором.
Відповідно до п. 6.3 Договору після оплати послуг експедитор повинен надати замовнику наступні документи: акт виконаних робіт, оригінал CMR, оригінал рахунку фактуру за надані послуги, податкову накладну.
Протягом червня -грудня 2007 року експедитор надав замовнику послуги з перевезення на суму 746499,03 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.
Замовник оплату наданих послуг не провів, вимоги експедитора про оплату залишив без задоволення.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Твердження відповідача про те, що у нього, як у вантажоодержувача не виникло зобов'язань з оплати, оскільки в силу правил Інкотермс її здійснює продавець, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Дійсно п. 9.5 Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) визначено, що терміни "C" вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Однак в даному випадку, покупець уклав договір з перевізником і саме на підставі укладеного з відповідачем Договору експедитор здійснював перевезення.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 746499,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 746499,03 грн..
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»(01033, Україна, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 19, код 21643937) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Експрес Сервіс-Україна»(80530, Львівська обл., Буський р-н., с. Ожидів, код 34107409) 746499,03 грн. боргу, 7464,99 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 23.11.2010 р.