ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/2911.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології»
Про стягнення 945489,3 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Ярмолюк А.С. -за дов.
від відповідача не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта»до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології»про стягнення 945489,3 грн., з яких 682989,30 грн. неустойка, 250000,00 грн. штраф, 12500 грн. понесені витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договір № 3-001 від 07.03.2006 р. на виконання підрядних робіт, а саме: із запізненням та з дефектами здійснив монтаж конструкції металокаркасу. Неналежне виконання відповідачем умов договору, за твердженням позивача, завдало позивачу збитків, внаслідок чого останній просить стягнути з винної сторони неустойку за використання не сертифікованих складових частин при виконанні робіт у розмірі 682989,3 грн. (п. 9.5 договору), штраф у розмірі 250000,0 грн. (п. 8.3. договору), витрати на проведення експертизи в сумі 12500 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 08.01.2008 р. було порушено провадження у справі № 6/29.
Під час розгляду справи відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі, яке мотивоване наступним.
Відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення боргу за договором № 3-001 від 07.03.2006 р.. Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 30/298 від 16.10.2007 р., яким частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології». Позивачем вказане рішення було оскаржено та заявлено клопотання про призначення судової експертизи. 04.12.2007 р. Київським апеляційним господарським судом задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»та призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Крім того, 01.10.2007 р. ухвалою господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 37/478 за позовом позивача до відповідача про розірвання договору № 3-001 від 07.03.2006 р., на підставі якого позивач на даний час звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків.
19.12.2007 р. ухвалою господарського суду міста Києва № 37/478 зупинено провадження у справі до проведення будівельно-технічної експертизи по справі № 30/298, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 р..
На думку відповідача, розгляд справи № 6/29 неможливий до вирішення пов'язаних з нею інших справ № 37/478 та № 30/298, оскільки стосовно даних позовних вимог позивача, а саме: щодо неналежного виконання робіт за договором № 3-001 від 07.03.2006 р. Київським апеляційним господарським судом призначено будівельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 11.02.2008 р. було зупинено провадження у справі № 6/29 до розгляду справи № 37/478.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.
Ухвалою суду від 04.10.2010 р. поновлено провадження у справі № 6/29 та призначено до розгляду на 21.10.2010 р.
У судове засідання 21.10.2010 р. сторони не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання на 11.11.2010 р..
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
07.03.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Ілта»(замовником) та ТОВ «Індустріальні будівельні технології»(підрядником) було укладено договір № 3-001 на виконання підрядних робіт (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язався своїми силами і засобами з використанням власних матеріалів в обумовлений цим договором строк виготовити, поставити та змонтувати відповідно до технічного завдання та вимог проектної документації стадії «Конструкції металеві»на будівельному майданчику замовника металевий каркас збірної будівлі зі стіновими та даховими прогонами, навісами та іншими необхідними для його монтажу (збірки) елементами, а замовник зобов'язується надати підряднику майданчик та прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх у порядку та умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами Договору сторони погодили, що поставка та монтаж металевого каркасу здійснюються на будівельному майданчику замовника, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, 25 км траси Київ-Дніпропетровськ (п. 1.2), підрядник зобов'язався виконувати роботи у відповідності до вимог технічного завдання, проектної документації та нормативних документів, що визначають обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які до них ставляться (п. 1.3 Договору).
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що підрядник гарантує належну сертифікацію та відповідність нормам метало каркасу та його складових частин.
Відповідно до п. 2.1 Договору строк виконання всіх робіт по договору та передачі їх результату замовнику -не пізніше 05.07.2006 р.
Пунктами 3.1 -3.3 Договору передбачено, що загальна вартість договору є вартістю всіх робіт по договору, що включає в себе вартість матеріалів та вартість робіт з монтажу метало каркасу, загальна вартість робіт по договору становить 1 365 978,60 грн. (п. 3.1), вартість матеріалів становить 1 275 387,60 грн. (п. 3.2), вартість робіт з монтажу - 89 991,00 грн. (п. 3.3),
Відповідно до п. 4 Договору підрядник зобов'язався вчасно та якісно виконати всі роботи, що передбачені цим договором та передати їх результати замовнику (п. 4.1.1), виконувати роботи у відповідності до вимог технічного завдання та проектної документації (п. 4.2.1), письмово повідомити замовника (позивача) про неможливість вчасно закінчити виконання робіт, що передбачені цим договором (п. 4.1.13), своєчасно усувати недоліки робіт, допущених з вини підрядника (відповідача) та повідомляти про це замовника (п. 4.1.14), замовник має право відмовитися від прийняття виконаних робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації або даному договору, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, та вимагати відшкодування заподіяних замовнику збитків (п. 4.2.6),
В силу п. 7.4 Договору замовник має право здійснювати технічний нагляд та контроль за виконанням робіт, зокрема шляхом проведення експертизи.
Згідно з п. 8.1 Договору прийняття -передача виконаних належним чином робіт та їх результатів (змонтованого металокаркасу) засвідчується підписанням повноважними представниками сторін актом прийняття-виконання робіт та змонтованого метало каркасу. У разі виявлення в процесі прийняття робіт та їх результатів недоліків, допущених з вини підрядника, він в триденний строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі виконаних робіт та їх результатів. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником (п. 8.2 Договору).
Відповідно до п. 8.3 Договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни, розірвання цього договору та відшкодування збитків зі сплатою підрядником штрафу у розмірі 250000,00 грн.
Також сторонами було погоджено додаток № 1 до договору № 3-001 від 07.03.2006 -технічне завдання щодо метало каркасу.
Відповідно до платіжних доручень, наданих в матеріали справи, замовником було перераховано на користь підрядника на виконання умов Договору загалом 1174806,54 грн..
У передбачений п. 2.1 Договору строк підрядник роботи не виконав, чим порушив умови Договору.
09.10.2006 р. підрядником було складено акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 1365378,60 грн. та передано замовнику, який відмовився його підписати в зв'язку з недоліками.
01.12.2006 р. листом № 01-12 підрядник повідомив замовника про те, що були виконані роботи по усуненню зауважень відносно металокаркасу.
06.12.2006 р. замовник листом № 1133, повідомив підрядника, що не вважає недоліки усунутими.
05.01.2007 р. замовник направив на адресу підрядника претензію № 05, в якій вимагав усунути недоліки. Підрядник надав відповідь, в який зазначив про усунення недоліків та знову просив підписати акт прийняття виконаних робіт за Договором.
За дорученням замовника на підставі договору про створення та передачу науково-технічної продукції № 05/08-1/1130 уповноваженою організацією -державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (далі - ДНДІБК) було проведено обстеження виконаних робіт з метою встановлення їх відповідності технічному завданню. Вартість виконаних ДНДІБК робіт становила 12500 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.
Технічним звітом ДНДІБК від 26.07.2007 р. було встановлено виконання робіт з недоліками, зокрема, застосування у гвинтових з'єднаннях не сертифікованих гвинтів та гайок.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 9.5 Договору передбачено за порушення підрядником своїх заяв або гарантій, зокрема, передбачених п. 1.7 Договору, замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків та стягненням неустойки у розмірі 50 відсотків вартості робіт за договором.
Свою вимогу про стягнення неустойки в розмірі 682989,3 грн. позивач обґрунтовує відсутністю сертифікатів на частину гвинтів та гайок, що встановлено у технічному звіті НДІБК від 26.07.2007 р..
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Однак технічний звіт ДНДІБК від 26.07.2007 р. не є належним доказом в розумінні ст. 32 ГПК України щодо встановлення обставини справи відносно дефектів металокаркасу, оскільки вони виконані не експертними установами з відповідними ліцензіями Міністерства юстиції України щодо здійснення експертної діяльності у відповідних галузях.
Відповідність виконаних підрядником робіт вимогам технічного завдання та будівельним нормам, а також наявність сертифікатів була предметом розгляду у справах № 30/298 за позовом ТОВ «Індустріальні будівельні технології»до ТОВ «Ілта»про стягнення заборгованості та № 37/478 за позовом ТОВ «Ілта»до ТОВ «Індустріальні будівельні технології» про розірвання Договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 р. в справі № 30/298 було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання щодо якісних характеристик металокаркасу, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, 25 км траси Київ-Дніпропетровськ, та його відповідності технічній документації згідно з договору № 3-001 від 07.03.2006 р..
Висновком № 48/15 судової будівельно-технічної експертизи Київського судового експертно-консультаційного центру «Будівельник»встановлено, що технічний стан металокаркасу збірної будівлі у с. Підгірці на момент обстеження був задовільний, завдяки проведенню значного обсягу робіт, направлених на усунення дефектів, допущених при монтажі металоконструкцій (п. 1 резолютивної частини висновку), на момент обстеження металокаркасу будівлі в основному відповідає вимогам технічного завдання (п. 2 резолютивної частини висновку), всі елементи змонтованого метало каркасу та більшість метизів сертифіковані належним чином для використання на території України (п. 3 резолютивної частини висновку), з низькою якістю, з порушенням вимог будівельних норм і правил, виконані будівельно-монтажні роботи по улаштуванню сталевого каркасу станції технічного обслуговування автомобілів «Пежо»в с. Підгірці згідно наведеного переліку (п. 4 резолютивної частини висновку), після проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт металокаркасу будівлі став придатний до використання за його призначенням (п. 5 резолютивної частини висновку), роботи по оздобленню зовнішнього та внутрішнього виду конструкцій металокаркасу проводились, його технічний стан забезпечив їх проведення (п. 6 резолютивної частини висновку).
Крім того, експертом на питання 3, щодо сертифікації складових частин та матеріалів змонтованого металокаркасу надана відповідь, що якість матеріалів підтверджується відповідними сертифікатами (виписками з них).
Таким чином, підстави вважати зобов'язання підрядника щодо використання сертифікованих матеріалів порушеними відсутні, вимоги про стягнення неустойки в розмірі 682989,3 грн. є необґрунтованими.
Згідно з п. 8.3 Договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право на відшкодування збитків зі сплатою підрядником штрафу у розмірі 250000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. у справі 37/478, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2010 р., встановлено задовільний технічний стан металокаркасу збірної будівлі у с. Підгірці на момент обстеження завдяки проведенню значного обсягу робіт, направлених на усунення дефектів, допущених при монтажі металоконструкцій, і те, що на момент обстеження металокаркасу будівлі в основному відповідав вимогам технічного завдання.
В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні спорів в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, оскільки необхідною умовою стягнення штрафу є неможливість усунення недоліків, а виявлені недоліки були усунуті, підстави для стягнення штрафу у розмірі 250000,00 грн. відсутні.
В той же час, вищезазначеним судовим рішенням було встановлено наявність дефектів металокаркасу внаслідок проведення відповідачем робіт по Договору.
Відповідно до п. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
Оскільки збитки позивача в розмірі 12500 грн. (укладення договору на проведення перевірки якості робіт) виникли внаслідок неналежного виконання робіт відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення даних витрат підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача щодо виконання робіт з недоліками, а тому витрати позивача понесені через виявлення недоліків в розмірі 12500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки, підстави для стягнення неустойки, передбаченої п. 9.5 Договору та штрафу, передбаченого п. 8.3 Договору позивачем не доведені, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 125 грн. державного мита, 3,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 211,53 грн. за оплату послуг адвоката, яка підтверджується платіжним дорученням наданим в матеріали справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(02002, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15, код 32662289) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»(01011, м. Київ, вул. Кутузова, 2, код 14284053) 12500,00 грн. понесених витрат, 125 грн. державного мита, 3,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 211,53 грн. за оплату послуг адвоката.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 23.11.2010 р.