печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56595/24-к
пр. 1-кс-48063/24
02 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62023000000000616 від 14.07.2023,-
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62023000000000616 від 14.07.2023 року із забороною відчуження та розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, а саме:
- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29622882).
Метою накладення арешту є забезпечення конфіскації майна, так як особа, яка ним володіє може здійснити відчуження, продаж, дарування, міну, надання в заставу вказаного майна.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000616 від 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 332, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 25.10.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку січня 2023 року у ОСОБА_9 виникли наміри виїхати за межі України для вирішення особистих справ. Усвідомлюючи, що як військовозобов'язаний громадянин України він не має законних прав та підстав для перетину державного кордону України, визначених Правилами перетинання державного кордону, ОСОБА_9 для реалізації свого наміру обрав спосіб використання завідомо підроблених документів, які б свідчили про його непридатність до військової служби.
З цією метою ОСОБА_9 на початку січня 2023 року (більш точна дата та час не встановлені) звернувся до голови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , якому повідомив про свої наміри виїхати протиправним способом за межі України та висловив прохання допомогти знятися із військового обліку через визнання його непридатним для військової служби за станом здоров'я.
У свою чергу ОСОБА_6 , зважаючи на прохання ОСОБА_9 , враховуючи його соціальний статус та зв'язки як сина колишнього Жмеринського міського голови і народного депутата України ОСОБА_10 , з особистих мотивів вирішив задовольнити прохання ОСОБА_9 і виготовити для нього документи, на підставі яких останнього буде знято із військового обліку і той безперешкодно зможе виїхати за межі України.
Для реалізації такого злочинного плану ОСОБА_6 вирішив залучити інших медичних працівників, з якими він підтримував стійкі відносини, засновані на довірі, товариській взаємовиручці та готовності до виконання поставлених завдань, у тому числі злочинного характеру. До групи таких довірених осіб входили директор КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_5 та лікар-терапевт КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_7 , який одночасно був членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебував із ОСОБА_6 у відносинах прямого підпорядкування.
Прохання ОСОБА_9 ОСОБА_6 довів до відома ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , після чого ними було прийнято одностайне рішення видати ОСОБА_9 медичні документи, у яких будуть внесені завідомо неправдиві відомості про наявність у нього захворювань, що дають підстави для виключення із військового обліку.
Відповідно до заздалегідь обумовленого плану ОСОБА_7 як лікар-терапевт мав виготовити необхідні медичні довідки, у яких вказати завідомо неправдиві відомості про наявність у ОСОБА_9 захворювань, що відповідно до Розкладу хвороб дають підстави визнати його непридатним до військової служби, ОСОБА_5 як директор КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» мав погодити такі документи, а ОСОБА_6 як голова позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 забезпечити прийнятті рішення про визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та видачу довідки про це встановленого зразку. При цьому всі учасники групи, зорганізованої ОСОБА_6 для вчинення цих протиправних дій, усвідомлювали, що своїми рішеннями, діями та виданими документами вони надають ОСОБА_9 засоби для незаконного перетину державного кордону України.
Надалі, виконуючи вказівки голови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , без наміру бути призваним на військову службу, ОСОБА_9 нібито з власної ініціативи 18.01.2023 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в загальному порядку отримав направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби № 71 від 18.01.2023.
Того ж дня, тобто 18.01.2023, ОСОБА_9 пройшов медичне обстеження спеціалістами позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема хірурга, невропатолога, офтальмолога, ЛОРа, дерматовенеролога, психіатра, стоматолога, які не діагностували у нього жодних захворювань і визнали придатним до військової служби.
З огляду на це, за вказівкою ОСОБА_6 . ОСОБА_9 призупинив проходження медичного обстеження, враховуючи, що залишилося лише обстеження у лікаря-терапевта.
Того ж дня, 18.01.2023, голова позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , розуміючи необхідність виготовлення і видачі низки медичних документів із завідомо неправдивими даними про неіснуючі захворювання у ОСОБА_9 , з метою створення видимості законності своїх дій видав останньому направлення на додаткове обстеження у КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» та КНП «Жмеринська центральна районна лікарня» Жмеринської міської ради, які зареєстровані в журналі скерованих на додаткове обстеження ІНФОРМАЦІЯ_4 за номерами 204 та 205 відповідно.
Виконуючи наступні вказівки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 19.01.2023, умисно ігноруючи направлення до КНП «Жмеринська центральна районна лікарня» Жмеринської міської ради, на підставі іншого отриманого направлення свідомо звернувся до КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», де його очікував лікар-терапевт ОСОБА_7 , яке на відміну від КНП «Жмеринська центральна районна лікарня» Жмеринської міської ради не входить до переліку базових лікувальних установ області для проведення додаткового обстеження (лікування) контингентів, затверджених відповідно до наказу Жмеринського РТЦКтаСП № 1454 від 30.12.2022.
Надалі до реалізації іншої частини злочинного плану приступив лікар-терапевт КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_7 , який мав виконати відведені згідно із розподілом ролей завдання.
Так, ОСОБА_7 прийняв ОСОБА_9 19.01.2023 у період часу з 09 до 11 години у приміщенні КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», розташованому за адресою: вул. Добролюбова, 2, м. Жмеринка Вінницької області.
З'ясувавши, що ОСОБА_9 не має медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, а також не страждає на захворювання, у зв'язку із якими може бути визнаний непридатним до військової служби, ОСОБА_7 вирішив виготовити і видати мінімальний пакет медичних документів із зазначенням вигаданих у них неіснуючих у ОСОБА_9 захворювань, необхідних для досягнення кінцевої мети спільного злочинного плану.
Так, перебуваючи у приміщенні КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» за адресою: вул. Добролюбова, 2, м. Жмеринка Вінницької області, лікар-терапевт ОСОБА_7 власноручно заповнив бланк виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма первинної облікової документації № 027/о), у якій вніс завідомо неправдиві відомості про наявність у хворого ОСОБА_9 діагнозу «Хронічний гепатит, цироз, диспепсичний синдром ГЕРХ». Дану довідку від 23.01.2023 ОСОБА_7 передав особисто ОСОБА_9 , попередньо засвідчивши її відтисками печатки «Для довідок та рецептів» і кутового штампу Амбулаторії загальної практики - сімейної медицини № 2 м. Жмеринка КНП «Жмеринський МЦ ПМСД».
Надалі, зважаючи, що ОСОБА_7 як лікар-терапевт КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» одночасно був членом постійно діючої військово-лікарської комісії Жмеринського РТЦКтаСП, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 для створення видимості правдивості встановленого діагнозу вирішили залучити до реалізації злочинного плану додаткового виконавця - лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка №2 КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_8 . Роз'яснивши їй загальний злочинний план та його кінцеву мету, яка полягала у видачі ОСОБА_9 документів щодо непридатності до військової служби за станом здоров'я, на підставі яких останній мав би можливість безперешкодного виїзду за межі України, та отримавши її згоду на участь в реалізації цього плану, ОСОБА_7 направив ОСОБА_9 із виданими документами саме до лікаря ОСОБА_8 , яка відповідно до поставлених їй завдань мала скласти та видати Акт дослідження стану здоров'я, у якому зазначити завідомо неправдиві дані про вигаданий ОСОБА_7 діагноз для ОСОБА_9 , пов'язаний із захворюваннями печінки.
Перебуваючи у приміщенні КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» за адресою: вул. Добролюбова, 2, м. Жмеринка, Вінницька область, у період часу з 23 по 27 січня 2023 року (більш точна дата та час не встановлені) сімейний лікар ОСОБА_8 , виконуючи свою роль та завдання відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану, власноручно заповнила офіційний бланк Акту дослідження стану здоров'я на ім'я ОСОБА_9 , у який внесла рукописні записи, що містять завідомо неправдиві відомості, а саме вигадані для ОСОБА_9 захворювання «Хронічний цироз печінки, хронічний гепатит з диспептичним синдромом, помірною гепатомегалією, синдромом цитолізу, внутрішньопечінкового холестазу, хронічний цироз печінки ГЕРХ», на які він насправді не хворіє.
Після цього, особисто підписавши Акт дослідження стану здоров'я ОСОБА_9 , сімейний лікар ОСОБА_8 передала його на погодження директору КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_5 .
У свою чергу директор КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні очолюваного ним медичного закладу за адресою: вул. Добролюбова, 2, м. Жмеринка, Вінницька область, у період часу з 23 по 27 січня 2023 року (більш точна дата та час не встановлені), достовірно знаючи, що в Акті дослідження стану здоров'я ОСОБА_9 вказано завідомо неправдиві відомості про наявність захворювань, але дотримуючись загального злочинного плану і виконуючи відведену йому роль, погодив видачу зазначеного Акту, власноручно поставивши свій підпис у ньому як директор КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», а також поставив на ньому відтиск гербової печатки цього закладу охорони здоров'я.
Після цього, ОСОБА_5 передав вказаний Акт дослідження стану здоров'я ОСОБА_9 уповноваженим працівникам канцелярії, які зареєстрували його у журналі реєстрації актів дослідження КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» за № 129 від 27.01.2023, а потім особисто видав його ОСОБА_9 .
Отриманий від ОСОБА_5 . Акт дослідження стану здоров'я № 129 від 27.01.2023 ОСОБА_9 , дотримуючись вказівок ОСОБА_6 , того ж дня, тобто 27.01.2023, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , передав лікарю-терапевту ОСОБА_7 .
Дотримуючись загального злочинного плану і виконуючи доведені йому завдання, лікар-терапевт ОСОБА_7 27.01.2023 (точний час не встановлено) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , власноручно заповнив бланк висновку лікаря-терапевта як члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому написав аналогічні завідомо неправдиві відомості про захворювання ОСОБА_9 , попередньо викладені ОСОБА_8 у Акті дослідження стану здоров'я № 129 від 27.01.2023.
Серед інших завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_7 у графі «Діагноз» зазначив не існуючі у ОСОБА_9 захворювання «Хронічний гепатит, цироз з диспептичним синдромом ГЕРХ» і надалі зробив висновок про непридатність останнього до військової служби на підставі статті 54А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, передбаченого Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Аналогічні завідомо неправдиві відомості про встановлений діагноз «Хронічний гепатит, цироз печінки, ГЕРХ» та висновок про непридатність із виключенням з військового обліку на підставі статті 54А лікар-терапевт ОСОБА_7 27.01.2023 врасноручно написав у розділі 10 «результати медичного обстеження спеціалістами» картки обстеження та медичного огляду щодо визначення придатності до військової служби ОСОБА_9 .
Після цього, підписавши висновок лікаря та запис у картці обстеження та медичного огляду та засвідчивши підпис відтиском особистої печатки «Лікар ОСОБА_7 », ОСОБА_7 передав ці документи для погодження голові позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .
У свою чергу голова позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , 27.01.2023 (більш точний час не встановлено), достовірно знаючи, що у висновку лікаря-терапевта ОСОБА_7 і картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_9 вказано завідомо неправдиві відомості про наявність захворювань та непридатність останнього до військової служби з виключенням з військового обліку, але дотримуючись загального злочинного плану і виконуючи відведену йому роль, погодив вказані документи власноручно поставивши свій підпис у них як голова позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , власноручно написав у розділі 12 «Діагноз та постанова ВЛК» картки обстеження та медичного огляду щодо визначення придатності до військової служби ОСОБА_9 запис «на підставі статті 54 а графи ІІ розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», а також поставив у картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_9 на своєму підписі відтиск особистої печатки «Лікар ОСОБА_6 ».
Одночасно з цим, 27.01.2023 під час засідання позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 як голова цієї комісії проголосував за прийняття рішення про непридатність до військової служби ОСОБА_9 з одночасним зняття з військового обліку на підставі статті 54а Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.
Того ж дня, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , голова позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, завершив процес оформлення рішення про непридатність ОСОБА_9 до військової служби з виключенням з військового обліку, власноручно виконавши запис «на підставі статті 54 а графи ІІ розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» у довідці військово-лікарської комісії від 27.01.22023 № 13/425, підписав цю довідку та поставив на своєму підписі відтиск особистої печатки «Лікар ОСОБА_6 ».
Таким чином, вчинивши протягом січня 2023 року вищевказані протиправні дії, поєднані єдиним стійким умислом та розподілом ролей і поставлених завдань, склавши і видавши низку вищезазначених медичних документів, які містять завідомо неправдиві відомості про наявність у ОСОБА_9 захворювання та його непридатність до військової служби, організована ОСОБА_6 для вчинення цих злочинних дій група осіб у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 досягла кінцевої злочинної мети - сприяння ОСОБА_9 у незаконному перетині державного кордону України у період воєнного стану, видавши йому довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 13/425 від 27.01.2023.
Використовуючи вказану довідку № 13/425 від 27.01.2023, що містить завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_9 пред'явив її 18.05.2023 співробітникам Державної прикордонної служби України, перебуваючи на пункті пропуску через державний кордон України «Краківець» Львівської митниці, розташованому у Яворівському районі Львівської області на автошляху М10, як офіційний документ, що надає йому право перетину державного кордону України та о 11 годині 47 хвилин на автомобілі BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , вільно залишив територію України, виїхавши до Республіки Польща.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, вчиненому організованою групою, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Так, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 25.10.2024 у приватній власності ОСОБА_5 перебуває житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29622882).
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (ЄДРТЗ), транспортні засоби ОСОБА_5 на праві власності не належать.
Заборона у відчуженні обумовлена необхідністю запобігти передачі ОСОБА_6 іншим особам власного майна, з метою ухилитись від його конфіскації у разі призначення покарання у виді конфіскації майна, а також знищити, приховати чи пошкодити майно, визначене речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий у кримінальному провадженні направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
Позбавлення права розпоряджатися та/або користуватися майном, тобто накладення принаймні однієї із зазначених заборон, є неодмінним юридичним наслідком арешту майна, зумовленим самою правовою природою цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Зазначене узгоджується з вимогами чинних для України міжнародно-правових актів. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 19 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) (набрала чинності для України 1 березня 2010 року), частини першої статті 31 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції (набрала чинності для України 1 січня 2010 року), частини першої статті 2 Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (набрала чинності для України 1 травня 1998 року), кожна сторона цих конвенцій зобов'язується вживати необхідних заходів для забезпечення можливості конфіскації чи вилучення в інший спосіб майна осіб, винних у корупційних та інших злочинах, що охоплюються сферою дії відповідних конвенцій, у тому числі власності, вартість якої відповідає отриманим від злочинів доходам.
Враховуючи зазначені обставини, з метою забезпечення конфіскації майна існує необхідність накладення арешту на вказане нерухоме майно, шляхом заборони його відчуження, так як особа, яка ним володіє може здійснити продаж, дарування, міну, надання в заставу.
Згідно із частиною першою статті 7 Директиви 2014/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 травня 2014 року «Про замороження та конфіскацію засобів та доходів, отриманих злочинним шляхом, у Європейському Союзі», держави-члени повинні вживати необхідних заходів для забезпечення заморожування та збереження майна з метою його подальшої конфіскації.
Як вбачається з матеріалів клопотання, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 25.10.2024 у приватній власності ОСОБА_5 перебуває житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29622882).
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, заборонивши відчужувати та розпоряджатися наступним майном: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29622882).
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62023000000000616 від 14.07.2023 року на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , із забороною його відчуження та розпорядження, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, а саме:
- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29622882).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1