cправа № 752/1885/24
провадження №: 2/752/3247/24
06.12.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -
У січні 2024 року позивач Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева», в особі представника Федоренка Д.М., звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.10.20023 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та ОСОБА_1 було укладено угоду про виконання боргових зобов'язань. Відповідно до п. 1 Угоди ДП «ЗІМ» передано право вимагати у боржника виконання його боргових зобов'язань по договору кредиту № КЧ-3-1119 від 23.09.1999 в розмірі 21069,49 грн на підставі договору № 1413дп від 12.11.2001 про відступленні право вимоги. Заборгованість за Угодою складає 26467,36 грн. Відповідно до п. 3 Договору про виконання боргових зобов'язань ОСОБА_2 зобов'язався виплачувати суму боргу у строк, починаючи з 01.10.2002 року по 01.07.2018 року включно, рівними щомісячними платежами шляхом утримання грошових коштів із його заробітної плати, або внесенням готівки в касу підприємства, або перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ДП «Завод імені В.О. Малишева». Проте, відповідач неналежно виконував умови Угоди та не здійснював щомісячних платежів і позивач звертався вже з відповідними позовами до суду.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про виконання боргових зобов'язань від 01.10.2002 за період з квітня 2017 тпо червень 2018 у розмірі 2116,35 грн, а також інфляційне збільшення у розмірі 1615,26 грн, 3% річних у розмірі 385,24 грн, пеню у розмірі подвійної облікової ставки у розмірі 3852,81 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2024 року відкрито провадження у справі за позовом Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав письмові заперечення проти позову.
У жовтні 2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним задовольнити позов, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.10.2022 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та ОСОБА_1 укладено угоду про виконання боргових зобов'язань.
Відповідно до п. 1 Угоди ДП «ЗІМ» передано право вимагати у боржника виконання його боргових зобов'язань по договору кредиту № КЧ-3-1119 від 23.09.1999 в розмірі 21069,49 грн на підставі договору № 1413дп від 12.11.2001 про відступленні право вимоги.
Згідно п. 3 Договору про виконання боргових зобов'язань ОСОБА_2 зобов'язався виплачувати суму боргу у строк, починаючи з 01.10.2002 року по 01.07.2018 року включно, рівними щомісячними платежами шляхом утримання грошових коштів із його заробітної плати, або внесенням готівки в касу підприємства, або перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ДП «Завод імені В.О. Малишева».
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.03.2014 по справі № 752/19562/13-ц позовні вимоги ДП «Завод імені В.О. Малишева» до ОСОБА_1 задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про виконання боргових зобов'язань у розмірі 10959,11 грн за період з березня 2007 по вересень 2013.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2017 по справі № 752/9833/17 позовні вимоги ДП «Завод імені В.О. Малишева» до ОСОБА_1 задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про виконання боргових зобов'язань за період з вересня 2013 по березень 2017 у розмірі 6066,87 грн, інфляційні збитки у розмірі 2613,96 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 326,87 грн, судові витрати у розмірі 2230,00 грн, а всього 11237,70 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, 01.10.2002 року між ДП «Завод імені В.О. Малишева» та ОСОБА_1 укладено Договір про виконання боргових зобов'язань.
Відповідно до змісту, укладеного сторонами у справі Договору, ДП «Завод ім. Малишева» та ОСОБА_1 дійшли згоди про наступне: відповідно до договору №1413дп від 12.11.2001 року про уступку права вимоги між ДП «Завод ім. Малишева» та КБ «Слов'янський» Кредитору передано право вимоги у Боржника виконання його ж боргових зобов'язань за договором кредиту №КЧ-З-1119 від 23.09.1999 року у сумі 21069,49 грн.; остаточна сума боргу за договору кредиту №КЧ-З-1119 від 23.09.1999 року визначена в розмірі 26467,36 грн.; ОСОБА_1 зобов'язався повернути суму боргу ДП «Завод ім. Малишева» у строк, починаючи з 01.10.2002 року по 01.07.2018 року включно, рівними щомісячними платежами шляхом утримання грошових коштів із його заробітної плати, або внесенням готівки в касу підприємства, або перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ДП «Завод імені В.О. Малишева». Сума щомісячного платежу, згідно графіку погашення боргу складала 138,20 грн., у червні 2008 року - 138,53 грн., з 01.07.2008 року по 01.06.2018 року по - 141,09 грн., в червні 2018 року - 141,52 грн.; кожний черговий платіж має вчинятися не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим календарним місяцем; у випадку порушення строків виконання зобов'язань щодо щомісячного погашення кредиту, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту.
Разом з цим, відповідач надав постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Т.І. від 15.01.2024 про закінчення виконавчого провадження № 73773128, яке було відкрито на примусове виконання виконавчого листа № 752/9833/17, виданого 14.12.2023, у зв'язку з тим, що рішення суду виконане.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 ЦК Української РСР, уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 214 ЦК Української РСР, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що залишок заборгованості за Договором про виконання боргових зобов'язань від 01.10.2002 року за період за період з квітня 2017 року по червень 2018 року включно не повернуто. В свою чергу, відповідач доказів на спростування вказаних обставин та тверджень суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ч.1 ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти січних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, Відповідач повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти січних від простроченої суми.
Інфляційне збільшення суми заборгованості складає 1615,26 грн., а 3 % річних - 385,24 грн.
Статтею 3 закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню за несвоєчасне виконанню грошового зобов'язання у розмірі 3852,81 грн.
Враховуючи вищевикладене, загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача складає 7969,66грн.
Щодо строків позовної давності зазначеної відповідачем, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю з три роки.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з меток запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2» на всій території України з 12 березня 2020 встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню не території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 відмінено карантин.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, зазначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 в Україні продовжено воєнний стан з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 13 лютого 2024 року.
Отже, позивачем подано позовну заяву в межах строку позовної давності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за Договором про виконання боргових зобов'язань від 01.10.2002 року за період з квітня 2017 року по червень 2018 року включно у розмірі 6066,87 грн., інфляційних збитків у розмірі 2613, 96 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 326,87 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими підтверджуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених позивачем судових витрат у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (код ЄДРПОУ 14315629, адреса місцезнаходження м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126) заборгованість за Договором про виконання боргових зобов'язань від 01.10.2002 року за період з квітня 2017 року по червень 2018 року у розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 35 коп., інфляційні збитки у розмірі 1615 (одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн 26 коп. грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 385 (триста вісімдесят п'ять) грн 24 коп. грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки у розмірі 3852 (три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн 81 коп., а всього - 7969 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (код ЄДРПОУ 14315629, адреса місцезнаходження м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Мазур Ю.Ю.