справа № 752/24697/24
провадження №: 1-кс/752/9155/24
26.11.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100010003366, відомості щодо якого внесені 18.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування тримання під вартою ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впивати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В якості обґрунтування ризиків слідчий зазначив, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а саме те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слідчий просив врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за його вчинення, соціальні зв'язки підозрюваного, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я підозрюваного, а також відсутність даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.
Вислухавши обґрунтування прокурора та слідчого, які підтримали клопотання, думку підозрюваного, який заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 18.11.2024 о 19 год. 25 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи.
19.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом цим, постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 19.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з під варти.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 20.11.2024 змінено кваліфікацію складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №12024100010003366 з ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Після чого,20.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно повідомленої підозри вбачається, що 18.11.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконували фасадні будівельні роботи стосовно відновлення будинку АДРЕСА_1 , із застосуванням фасадної будівельної люльки.
Так, 18.11.2024 року близько 14 год. 15 хв. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , перебуваючи на будівельній люльці виконували фасадні будівельні роботи на 17 поверсі вище вказаного будинку напроти вікон квартирного приміщення АДРЕСА_2 . В цей момент у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме до квартирного приміщення АДРЕСА_3 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .?
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 , будучи впевненими, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою молотку розбив скло у метало-пластиковому вікні, чим подолав перешкоду та проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 .
Перебуваючи у приміщенні квартири ОСОБА_8 , виявив речі які належать ОСОБА_7 а саме: куртку чорного кольору марки «Warmangel» вартістю 766 грн. 67 коп., фотоапарат марки «Canon PC 1192», вартістю 1100 грн., який перебував у чохлі чорного кольору фірми «Samsonite», кріплення для телевізора «Samsung» «Wall-Mount the frame» з маркуванням "BN68-11939А-00", вартість якого становить 1567 грн. 50 коп., поклав вказані речі до сумки оливкового кольору Onepolar WB809 вартістю 1835 грн. 71 коп., яку також виявив у вище вказаному квартирному приміщенні. Надалі, перебуваючи у середині квартири, ОСОБА_9 , почувши як ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заходить до квартири, покинув вищезазначену сумку з речами загальною вартістю 5269 грн. 88 коп., яку мав намір викрасти, у квартирі та повернувся через розбите металопластикове вікно на будівельну люльку.
Під час реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, перебуваючи в середині квартирного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до логічного завершення, оскільки до квартирного приміщення зайшов чоловік потерпілої - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та завадив ОСОБА_12 , виконати всі дії які останній вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, як зазначив слідчий підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом з тим, прокурором не доведені обставини, якими слідчий обґрунтовує наявність ризиків, на підставі ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий, про те, що ОСОБА_5 є особою, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не приймає до уваги посилання на наявність ризиків навмисного переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, негативного впливу на хід досудового розслідування та продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Також, слідчим в клопотанні та наданих в судовому засіданні поясненнях прокурора не наведено обставин, які б свідчили, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризиків в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання, з одночасним застосуванням відносно особи більш м'якої міри запобіжного заходу.
Разом з тим, слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу враховує дані, які характеризують особу підозрюваного, а саме його вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди, у разі доведення кримінального правопорушення до кінця, а також те, що вказане майно повернуто та приходить до висновку, що для забезпечення виконання останнім обов'язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного ОСОБА_5 , передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним застосуванням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вищевказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1