Справа № 461/10210/24
Провадження № 1-кс/461/7923/24
про продовження дії запобіжного заходу
26.12.2024 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання старшої слідчої в ОВС I відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Самбір Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінального провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000260 від 22.10.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області, за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024140000000260 від 22.10.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 125 КК України.
Старша слідча в ОВС I відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.02.2025.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 25.10.2024 у межах кримінального провадження № 220241400000000260 від 22.10.2024, складено повідомлення про підозру та в порядку ст.ст. 111, 112, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.11.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.12.2024, без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 23.12.2024 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 01.02.2025.
Слідча вказує на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
З урахуванням вищенаведеного, просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник, кожен окремо, у судовому засіданні клопотання заперечили. Зокрема, захисник та підозрюваний наголосили на тому, що вважають пред'явлену підозру необґрунтованою.
Розглянувши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з нижченаведених доводів, міркувань та мотивів.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, що, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, що, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Факти, які є причиною виникнення підозри на стадії досудового розслідування, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу(судове провадження). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
Встановлено, що 25.10.2024 у межах кримінального провадження № 220241400000000260 від 22.10.2024, складено повідомлення про підозру та в порядку ст.ст. 111, 112, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.11.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.12.2024, без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 23.12.2024 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 01.02.2025.
Підозра ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: повідомленням оперативного підрозділу про вчинення кримінального правопорушення від 22.10.2024 з рапортом оперативного співробітника від 22.10.2024; заявою ОСОБА_7 про залучення його до провадження як потерпілого від 22.10.2024 з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.10.2024; протоколом пред'явлення ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 від 22.10.2024; висновком експерта № 792 від 24.10.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи; відповіддю на доручення слідчого від 24.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.10.2024; відповідями ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.10.2024 з додатками; протоколами за результатами зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 22-24.10.2024; протоколом затримання ОСОБА_4 від 12.11.2024; показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 12.11.2024 та 22.11.2024; протоколами оглядів записів з камер відеоспостереження від 25.11.2024; іншими матеріалами кримінального провадження №22024140000000260 від 22.10.2024.
Під час розгляду клопотання встановлено, що обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з мотивами наведеними у клопотанні, а також доводами учасників процесу, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з їх змісту, приходжу до висновку про наявність на даному етапі провадження обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Отже, на даній стадії органом досудового розслідування та прокурором, з посиланням на вказані вище докази, наведено належні мотиви з приводу того, що ОСОБА_4 бґрунтовано підозрюється у скоєнні правопорушення, яке йому інкримінується.
Під час розгляду клопотання встановлено доцільність застосування запобіжного заходу задля забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також нівелювання ризиків зазначених у статті 177 КПК України.
Водночас, враховую, що відповідно до ч.4 ст.196 КПК, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
За приписами ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується 30.12.2024. Відтак, на даний час виникла об'єктивна необхідність вирішення питання доцільності його продовження.
Під час розгляду клопотання встановлено, що вищенаведені ризики, які враховані при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу на даний час фактично не зменшились. Досудове розслідування триває, оскільки на даний час ще не проведено усього комплексу слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги обставини визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
У ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного не встановлено.
Також, під час розгляду клопотання встановлено, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не може належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, з дотриманням справедливого балансу між цими стандартами і правами та інтересами підозрюваного.
Ухвалюючи рішення за клопотанням, враховую і те, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте воно у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Запобіжний захід тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину у вчиненні якого особа підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від суду та вчиненню інших дій спрямованих на перешкоджання проведенню об'єктивного досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, дані про його особу, у тому числі вік та стан здоров'я, майновий стан, ступінь соціальних зв'язків, характер злочину, наявність факторів, що можуть спонукати підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, тобто обставин визначених ст. 177 КПК України, у світлі наявних даних про характер злочину, у якому він підозрюється.
У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами та підтверджені в процесі розгляду клопотання, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на учасників кримінального провадження, тобто перешкоджання кримінальному провадженню, підтверджує наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних процесуальних дій.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що такі є вмотивованими.
Оцінюючи питання можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховую те, що тяжкість кримінального покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, свідчить про те, що запропонований запобіжний захід може вважатися законним та обґрунтованим, не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Окрім того, рішення слідчого судді у цій справі повинно забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.
Запропонований запобіжний захід не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, для того щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.ст. 2, 9 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Беручи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також наведені вище обставини встановлені в ході розгляду клопотання, зокрема ризики, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_14 .
Строк дії ухвали до 01 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1