ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/34916.11.10
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв"Росинка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт - С"
про стягнення 13561,74 грн
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Кравець О.В.
від відповідача - не з'явилися
У судовому засіданні 16.11.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом
оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Відкрите акціонерне товариство "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" 13 561,74 грн. заборгованості за Договором поставки № 24/09 від 24.09.2009 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов поставки № 24/09 від 24.09.2009 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.
Позовну заяву 11.10.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/349.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
29 вересня 2009 Відкрите акціонерне товариство "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" - Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" - Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір поставки № 24/09 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справ), відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виготовляти та систематично відпускати і передавати у власність Відповідачу продукцію власного виробництва (далі-Товар), а Відповідач зобов'язується приймати і реалізувати цей Товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений Товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту відвантаження товару.
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 15 778,56 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 101002031 від 02.10.2009 на загальну суму 828,84 грн., № 101002035 від 02.10.2009 на загальну суму 785,64 грн., № 101002051 від 02.10.2009 на загальну суму 754,68 грн., № 561002017 від 02.10.2009 на загальну суму 828,84 грн., № 561002028 від 02.10.2009 на загальну суму 828,84 грн., № 981002001 від 02.10.2009 на загальну суму 873,24 грн., № 981002002 від 02.10.2009 на загальну суму 873,24 грн., № 981002003 від 02.10.2009 на загальну суму 873,24 грн., № 981002004 від 02.10.2009 на загальну суму 873,24 грн., № 921005001 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн.,№ 921005002 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005003 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005004 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005005 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005006 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005007 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005011 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн., № 921005012 від 05.10.2009 на загальну суму 917,64 грн.(копії наявні в матеріалах справи).
Відповідачем було повернуто Позивачу Товар на загальну суму 2 216,82 грн., що підтверджується прийомними квитанціями: № 921013001 від 13.10.2009 на загальну суму 180,90 грн., № 921013002 від 13.10.2009 на загальну суму 208,56 грн., № 921013003 від 13.10.2009 на загальну суму 177,60 грн., № 921013004 від 13.10.2009 на загальну суму 177,60 грн., № 921013005 від 13.10.2009 на загальну суму 177,60 грн., № 921013012 від 13.10.2009 на загальну суму 177,60 грн., № 921013013 від 13.10.2009 на загальну суму 282,72 грн., № 921013016 від 13.10.2009 на загальну суму 239,52 грн., № 921013019 від 13.10.2009 на загальну суму 328,32 грн., № 581110013 від 10.11.2009 на загальну суму 133,20 грн., № 521203002 від 03.12.2009 на загальну суму 133,20 грн. (копії наявні в матеріалах справи).
В порушення умов Договору Відповідач не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі.
Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 13 561,74 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 13 561,74 грн., і підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 173289,00 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 135,62 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509,512, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (01601, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 24654657, п/р № 26009480293001 в ЦВ ЗАТ "Донгорбанк" м. Донецьк, МФО 334970), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6, код ЄДРПОУ 00382496, р/р 26001000144516 в ПАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670) 13 561 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 74 коп. -основного боргу, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 62 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата складення рішення: 22.11.2010