ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/35216.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"
про стягнення 5332,00грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Сивець Я.В.
від відповідача-1 - не з'явилися
від відповідача -2 -Грищенко І.В.
У судовому засіданні 16.11.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача та відповідача-2) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мануфактура звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" 500грн. заборгованості за Договором поруки №02/06/10-01Ю від 02.06.2010 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" 4832,00грн. заборгованості.
Позовну заяву 11.10.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/352.
Відповідач -2 у судовому засіданні 16.11.2010 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого суму основного боргу у розмірі 4 832,00грн визнає повністю.
Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
11 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мануфактура (далі-Позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (далі-Відповідач-2) товар на загальну суму 8 832,00грн, що підтверджується видатковою накладною №КИ-1103-001 від 11.03.2010(копія наявна у матеріалах справи).
В порушення своїх зобов"язань Відповідач-2 частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 4000,00грн.
Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-2 склала 4 832,00грн.
02 липня10 між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (далі -Відповідач-І) було укладено Договір поруки № 02/0610-01Ю (далі-Договір(належним чином завірена копія наявна у матеріалах справи)), за умовами якого Відповідач - І поручився перед Позивачем за виконання всіх зобов"язань товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" з поставки текстильних виробів на загальну суму 8 832,00грн, що підтверджується видатковою накладною №КИ-1103-001 від 11.03.2010.
Відповідно до п.3.2 Відповідач-1 відповідає перед Позивачем за невиконання Відповідачем-2 зобов"язань в сумі 500грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем-2 було порушено положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача-2 перед Позивачем становить 4 832,00грн., і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем-2 не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем-2 не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 500грн та з відповідача-2 4832,00 заборгованості визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок або майно Відповідача-2, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши у судовому засідання заяву позивача про забезпечення позову та наявні документи по справі, вважає заяву позивача необгрунтовною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ним всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано до суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача-2, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,6614, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (82200, Львівська обл, м. Трускавець, вул. Суховоля,61, код ЄДРПОУ 30439207, р/р 260083013030 в АТ "Єврогазбанк" м. Київ, МФО 380430), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користьтовариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" (юр. адреса: 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; факт. адреса: 04073, м. Київ, пр-кт Московський, 8, корп. 1, код ЄДРПОУ 31513808) 4 832(чотири тисячі вісімсот тридцять дві)грн.00коп.-основного боргу,102(сто дві)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4, оф. 3, код ЄДРПОУ 35756306, р/р 26000301014484 в ВАТ ВТБ Банк", МФО 321767), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" (юр. адреса: 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; факт. адреса: 04073, м. Київ, пр-кт Московський, 8, корп. 1, код ЄДРПОУ 31513808) 500(п"ятсот)грн.00коп -боргу через порушення умов договору поруки № 02/06/10-01Ю від 02.06.2010.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунокта майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест".
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата складення рішення: 19.11.2010