ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/158-14/17617.11.10
За позовом: 1) Приватного підприємства "Род-Ник"
2) Приватного підприємства "Харківснабгаз"
До відповідача: 1) Антимонопольного комітету України
2) Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
Про: визнання незаконним дій та скасування рішення
За зустрічним позовом: Антимонопольного комітету України
До: Приватного підприємства "Род-Ник"
Про: стягнення штрафу в сумі 50 000,00 грн.
За зустрічним позовом: Антимонопольного комітету України
До: Приватного підприємства "Харківснабгаз"
Про: стягнення штрафу в сумі 100 000,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача 1 (відповідача за зустрічним позовом): Бреус Р.А.
Позивача 2 (відповідача за зустрічним позовом): Бреус Р.А.
Відповідача 1(позивач за зустрічним позовом): Федосієнко М.М.
Відповідача 2: не з'явилися
Позивачі за первісним позовом звернулись до суду з позовною заявою до відповідачів з вимогами: 1) про визнання незаконним залучення їх в якості відповідачів у справі №1/01-33-08 Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання; 2) про визнання незаконним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.12.2008 у справі №1/01-33-08 в частині накладення на позивачів штрафів.
Заявлені позовні вимоги позивачі обґрунтовують наступним. Відповідач 2 не мав достатньо доказів для залучення позивачів в якості відповідачів у справі №1/01-33-08. Визначення відповідачем 2 частки позивача1 на ринку скрапленого газу як моторного пального в розмірі 10,11%, а позивача 2 відповідно в розмірі 6,26% та висновки, що суб'єкти господарювання, які займають понад 50% на ринку мають можливість вчиняти анти конкурентні узгоджені дії є необґрунтованими та недоведеними.
Позивачі зазначають, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2009 було встановлено, що збільшення відпускної ціни скрапленого газу позивачами було економічно обґрунтованим, спірне рішення відповідачі не містять доказів узгоджених дій позивачів по встановленню цін на скраплений газ. Дане рішення щодо встановлених ним фактів є обов'язковим для господарського суду згідно з ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на наступне. Розгляд справи органом відповідача 1 не порушує прав та охоронюваних інтересів позивачів. При розрахунку часток позивачів на ринку була використана надана відповідачами у справі №1/01-33-08 інформація щодо обсягів роздрібної реалізації скрапленого газу в територіальних межах ринку, що досліджувались під час розгляду вказаної вище справи. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції вбачається у вчиненні позивачами схожих дій на ринку скрапленого газу як моторного пального, що реалізується у роздрібній торговельній мережі, а саме підвищення у період з 14 по 15.03.2008 роздрібних цін реалізації скрапленого газу до однакового рівня 3,80 грн./літр та утримання вказаної ціни до липня 2008, за відсутності об'єктивних причин для таких дій на зазначеному ринку, а не у встановленні конкретним суб'єктом господарювання економічно необґрунтованих цін.
Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечив та підтримав заперечення відповідача 1, проте письмового відзиву на позов суду не подав.
Відповідач 1 звернувся до суду з зустрічними позовами до позивачів про стягнення штрафу у розмірі 50000,00 грн. з позивача 1 та у розмірі 100000,00 грн. з позивача 2.
Зустрічний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що 25.12.2008 рішенням Тимчасової адміністративної колегії відповідача 1 у справі №1/01-33-08 було накладено на позивача 1 штраф у розмірі 50000,00 грн., а на позивача 2 штраф у розмірі 100000,00 грн.
Відповідно до ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно з ч.7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивачі 1 та 2 заперечили проти зустрічних позовів, аргументуючи тим, що спірне рішення відповідача 1, яким на них було накладено штрафи є незаконним та підлягає скасуванню.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2009 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 у первісному позові до територіального відділення АМК відмовлено; первісний позов до АМК задоволено: визнано частково незаконним та скасовано рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 25.12.2008 № 18-р/тк у справі № 1/01-33-08 у частині накладення штрафів на ПП “Род-Нік”і ПП “Харківснабгаз”; в іншій частині первісного позову відмовлено; в зустрічних позовах відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2010 рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 прийнято справу до провадження судді Нарольського М.М.
Розпорядженням № 26 від 27.09.2010 у зв'язку з перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному справа №38/158-14/176 передана на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою від 04.10.2010 справу №38/158-14/176 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 01.11.2010.
Під час нового розгляду справи позивачі позов підтримали та зазначили, що при прийнятті спірного рішення не було враховано те, що позивач 1 є як роздрібним так і оптовим продавцем на ринку скрапленого газу. Об'єм роздрібної торгівлі підприємства складає 18,8% від загального об'єму реалізації скрапленого газу позивача 1. Тому, на думку позивача 1, невідомо яким чином відповідачі визначили частку відповідача 1 на роздрібному ринку торгівлі скрапленим газом в м. Харкові.
Також позивачі 1 та 2 зазначили, що з матеріалів розслідування вбачається, що відповідачами використовувалися лише дані надані самими суб'єктами господарювання, які не належать до основних джерел, на підставі яких можна було б зробити висновки про домінуюче становище на ринку, містять інформацію як про роздрібну, так і про оптову торгівлю, а тому висновки розслідування є неповними та необґрунтованими.
Відповідачі 1 та 2, під час нового розгляду справи підтримали свої заперечення проти позову. А відповідач 1 підтримав свої зустрічні позови повністю.
В судовому засіданні 01.11.2010 оголошено перерву до 17.11.2010, про що сторони повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 17.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -
03.06.2008 розпорядженням адміністративної колегії відповідача 2 був розпочатий розгляд справи у зв'язку з наявністю в діях позивачів та інших, що діють на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального через АГЗС (АГЗП) в межах міста Харкова з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з врахуванням АГЗС (АГЗП), розміщених поблизу цієї дороги, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку товару, які можуть призвести до усунення конкуренції.
25.12.2008 Тимчасова адміністративна колегія відповідача 1 прийняла рішення №18-р/тк у справі №1/01-33-08 (далі -спірне рішення), яким було визнано схожі дії позивачів та інших господарюючих суб'єктів щодо одночасного (14-15 березня 2008 року) підвищення роздрібних цін на скраплений газ як моторне паливо та встановлення та й утримання їх до липня 2008 року на одному рівні (3,80 грн./літр), які призвели до обмеження конкуренції на відповідному регіональному ринку, через відсутність об'єктивних причин для вчинення таких схожих дій порушенням, передбаченим п.1 ч.2, ч.3 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Також було накладено на позивача 1 штраф у розмірі 50000,00 грн., а на позивача 2 штраф у розмірі 100000,00 грн.
Спір виник з причини того, що позивачі вважають, що не вчиняли порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, а відповідачі проти цього заперечують. При цьому відповідач 1 просить стягнути з позивачів суми штрафу, накладені на останніх спірним рішенням.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки у справі розглядається первісний позов та два зустрічні позови, то для правильного вирішення спору суд спочатку розгляне первісний позов, а потім зустрічні позови.
Щодо первісного позову.
Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Відповідно до п.11 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
З наведених норм вбачається, що відповідач 2 має повноваження здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, приймати розпорядження про початок розгляду справи, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, становище, в тому числі монопольне, суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати за результатами розгляду справи певні рішення.
Безпосередньо розпорядження відповідача 2 про початок розгляду справи та залучення позивачів у якості відповідачів у цій справі на правовий стан позивачів ніяким чином не впливає, обсяг прав та зобов'язань позивачів внаслідок цього ніяким чином не змінюється, тому суд вважає, що дане розпорядження відповідача 2 та залучення позивачів у якості відповідачів у вказаній справі ніяким чином прав та інтересів позивачів не порушує, що є підставою для відмови у позові в частині позовної вимоги позивачів про визнання незаконним залучення їх в якості відповідачів у справі №1/01-33-08 ХОТВ АМК України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання.
Даний висновок підтверджується п.4 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247, в якому вказано, що саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не порушує прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.
З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення було прийняте колегією відповідача 1, дане рішення підписане заступником голови відповідача 1, отже органом, який прийняв дане спірне рішення є саме відповідач 1.
За цих обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачів про визнання недійсним та скасування спірного рішення до відповідача 2 є необґрунтованими, оскільки відповідач 2 не приймав вказаного спірного рішення, тому у позові позивачів до відповідача 2 про визнання недійсним та скасування спірного рішення слід відмовити.
Судом відхиляються посилання позивачів на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2009 у цивільній справі № 2-4245/2009, як таке яке містить встановлені факти, що не підлягають доведенню відповідно до ст. 35 ГПК України виходячи з того, що позивачі помилково ототожнюють факти, встановленні в рішенні суду, з висновками суду зробленими на підставі дослідження і оцінки цим судом доказів. Отже, позивачі хибно вважають фактами те, що насправді є висновками суду, які в свою чергу не мають преюдиціального значення для цієї справи в силу ст. 35 ГПК України.
В спірному рішенні відповідач посилається на вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відтак, факт погодженості таких схожих дій має бути доведений органом АМК України, оскільки для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" необхідно встановити насамперед факт погодженості (узгодженості) таких схожих дій (бездіяльності) між суб'єктами господарювання. Така узгодженість має бути доведена органом АМК України навіть у випадку відсутності формалізованого документа (угоди, рішення тощо) між суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.п. 8.2. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Однак, "це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання та спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій".
Відповідно до п.п. 8.2. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих необхідно встановити, що ці дії призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. У пункті 12 вказаних Рекомендацій, зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарським судам слід з'ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
З матеріалів справи вбачається, що за наявності різних постачальників та цін придбання товару, певної кількості залишків скрапленого газу, різних витрат на заробітну плату, оренду АГЗС (АГЗП), а також прибуток, відповідачі та інші суб'єкти господарювання, застосовуючи різні торговельні надбавки, без об'єктивних причин, одночасно (14-15 березня 2008 року) підвищили роздрібні ціни на скраплений газ як моторне паливо, встановили та й утримували їх до липня 2008 року на одному рівні (3,80 грн./літр), що призвело до обмеження конкуренції на відповідному регіональному ринку, через відсутність об'єктивних причин для вчинення таких схожих дій.
Судом відхиляються твердження позивача 1 про те, що при прийнятті спірного рішення не було враховано те, що позивач 1 є як роздрібним так і оптовим продавцем на ринку скрапленого газу, оскільки спірне рішення було прийнято виходячи з даних наданих самим позивачем 1 на запити відповідача 2.
Також судом відхиляються доводи позивачів про необхідність проведення відповідачами експертизи з питань, що розглядалися у справі, за результатами якої прийнято спірне рішення, оскільки, по-перше, такі питання відносяться до компетенції відповідачів, а, по-друге, необхідність призначення такої експертизи вирішується саме відповідачами, а не іншими особами.
Таким чином, при прийнятті спірного рішення було дотримано вимоги ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.
Отже, позивач 1 та позивач 2 підвищуючи роздрібні ціни на скраплений газ одночасно, та встановлюючи їх на однаковому рівні, вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.
Відповідно, підстав для визнання спірного рішення недійсним на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" немає, а тому вимоги позивачів до відповідача 1 про визнання недійсним спірного рішення є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічних позовів.
Спірним рішенням на позивача 1 накладено штраф у розмірі 50000,00 грн., а на позивача 2 - штраф у розмірі 100000,00 грн.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідачі за зустрічними позовами штрафи накладені на них спірним рішенням не сплатили, чим порушили вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Оскільки відповідачем 1 доведено порушення позивачами вимог законодавства про захист економічної конкуренції, то позовні вимоги за зустрічними позовами є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним та зустрічними позовами покладаються на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, ГПК України, суд, -
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічні позови задовольнити повністю.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Род-Ник" (61035, Харківська обл., м. Харків, пр. вул. Біологічна, буд 6Й, код 32029392, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (на рахунок УДК у Солом'янському районі м. Києва, код 26077951, банк одержувача -ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу -21081100, символ звітності 106) - 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. -штрафу.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Род-Ник" (61035, Харківська обл., м. Харків, пр. вул. Біологічна, буд 6Й, код 32029392, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200; символом звітності 095; № рахунку: 31110095700011; банк: ГУ УДК у м. Києві; отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; МФО: 820019; код ЄДРПОУ 26077968) -500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - державного мита.
5. Стягнути з Приватного підприємства "Род-Ник" (61035, Харківська обл., м. Харків, пр. вул. Біологічна, буд 6Й, код 32029392, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (рахунок: № 31218264700001, Одержувач: ГУ УДК у м. Києві, код 24262621, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код платежу: 22050003) -118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Приватного підприємства "Харківснабгаз" (62481, Харківська обл., Харківський район, смт. Рогань, Автотраса Харків-Довжанський, АЗС, код 33897049, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (на рахунок УДК у Солом'янському районі м. Києва, код 26077951, банк одержувача -ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу -21081100, символ звітності 106) - 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. -штрафу.
7. Стягнути з Приватного підприємства "Харківснабгаз" (62481, Харківська обл., Харківський район, смт. Рогань, Автотраса Харків-Довжанський, АЗС, код 33897049, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200; символом звітності 095; № рахунку: 31110095700011; банк: ГУ УДК у м. Києві; отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; МФО: 820019; код ЄДРПОУ 26077968) -1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. - державного мита.
8. Стягнути з Приватного підприємства "Харківснабгаз" (62481, Харківська обл., Харківський район, смт. Рогань, Автотраса Харків-Довжанський, АЗС, код 33897049, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (рахунок: № 31218264700001, Одержувач: ГУ УДК у м. Києві, код 24262621, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код платежу: 22050003) -118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
9. Видати накази.
10. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С.В.Балац
Дата підписання 22.11.2010