83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.11.10 р. Справа № 7/171
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці - Донецькі Західні електричні мережі м. Авдіївка
До відповідача: Спільного Українсько-Німецького підприємства „Інтерра” у формі товариства з обмеженою відповідальністю с.Новогнатівка
Предмет спору: стягнення боргу - 2,78грн., суми за перевищення договірних величин електроспоживання - 4165,80грн, суму за спожиту реактивну електроенергію - 508,05грн., 3% річних - 47,77грн., інфляційні нарахування - 27,51грн. та пеню - 31,33грн.
За участю представників:
від позивача: Позднякова І.О. - дов.
від відповідача: не з"явились.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці - Донецькі Західні електричні мережі м. Авдіївка звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ СП „Інтерра” с. Новогнатівка про стягнення боргу за активну електроенергію - 2,78грн., боргу за спожиту реактивну електроенергію - 508,05грн., суми за перевищення договірних величин електроспоживання - 4165,80грн, 3% річних - 47,77грн., інфляційні нарахування - 27,51грн. та пеню - 31,33грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №237 від 01.04.2003р.; з додатками та додатковими угодами; листи №145/12 від 23.12.2009р., б/н, №2119 від 22.01.2010р., №6823 від 24.02.2010р.; повідомлення №237/201015 від 30.12.2009р., №237/201024 від 04.02.2010р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.01.2010р., від 27.02.2010р., від 27.02.2010р., від 04.02.2010р., від 03.03.2010р.; акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №179794 від 23.02.2010р.; рахунки №13/237 від 29.01.2010р., №13/237 від 24.02.2010р., №49034 від 15.01.2010р., №51807 від 189.02.2010р., №237 від 29.01.2010р., №237 від 24.02.2010р., довіреність на головного механіка відповідача від 09.11.2009р.
За клопотаннями позивача у справу залучені додаткові документи по справі.
Позивач заявив клопотання №03юр-_/10 від 08.09.2010р. в порядку ст.39 ГПК України про проведення огляду судом засобів обліку ТОВ СП „Інтерна” за адресою: Донецька обл.., Волноваський район, с.Новогнатівка, вул.Глуменко, а саме: тип приладу обліку SL76IC07I №36147690 з дослідженням приладів обліку 001154,082; 0002376,152; 001196,413.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, правом на захист своїх інтересів не скористався хоча про датку та час судових засідань був повідомлений належним чином, в підтвердження чого у справі містяться відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень.
Згідно витягу ЄДРПОУ та довідки головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/3977 від 02.08.2010р., Спільне Українсько-Німецьке підприємство „Інтерра” у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано як юридична особа.
У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. у зв'язку із відпусткою судді Е.В.Сгара справа №7/171 передана на розгляд судді М.О.Лейба.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 09.11.2010р. у зв'язку із виходом з відпустки судді Е.В.Сгара справа №7/171 передана на розгляд судді Е.В.Сгара.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №237 від 01.04.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.
Відповідно до п.9.5 Договору, Договір укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є йог невід'ємними частинами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
На підставі наведеного вище, посилаючись на той факт, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив у повному обсязі оплату спожитої активної та реактивної електроенергії за лютий 2010р., звернувся до суду та просить стягнути заборгованість 2,78 грн. за активну електроенергію, 508, 05 грн. за реактивну електроенергію.
При розгляді вказаних позовних вимог господарський суд виходить за наступного.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем здійснюється згідно вимог ПУЕ та ПКЕЕ.
Згідно п.61 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Приписами п.6.11 ПКЕЕ передбачено, що покази про фактичне споживання електричної енергії у розрахунковий період споживачем знімаються електропостачальником. При цьому, у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.
Додатком №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що розрахунковий період для здійснення розрахунків між сторонами, складає з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач 23 числа кожного місяця самостійно проводиться зняття показів розрахункових приладів обліку та надає постачальнику електроенергії звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток 5.1 до Договору „Звіт про покази розрахункових приладів обліку у розрахунковому періоді”). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №7 „Акт прийняття-передавання товарної продукції” (пункти 1, 2, 7 додатку №5 до Договору).
З аналізу вищевказаного вбачається, що доказами фактичного споживання споживачем електричної енергії можуть бути його звіти про покази розрахункових приладів обліку у розрахунковому періоді (додаток №5.1 до Договору) та двосторонні акти прийняття-передавання товарної продукції (додаток №7 до Договору).
Позивачем не представлено суду додатку №5.1 до Договору.
В підтвердження факту надання послуг з електропостачання у спірний період позивач надав суду акт прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2010р.
З акта прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2010р. вбачається, що він взагалі не підписаний споживачем, не містить його печатку, не містить будь-яких зауважень чи причин такого не підписання акта. У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку щодо недоведеності позивачем факту надання послуг з електропостачання споживачу в об'ємі, зазначеному в акті прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2010р.
На підставі викладеного, акт прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2010р. не приймається судом як належний та допустимий доказ надання послуг споживачу з електропостачання у спірний період.
В обґрунтування своїх вимог щодо надання відповідачу послуг з електропостачання у лютому 2010р., позивач також посилається на акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №179794 від 23.02.2010р., в якому вказані покази приладів обліку електричної енергії споживача 23.02.2010р. під час відключення йому електропостачання.
Вказаний акт №179794 від 23.02.2010р. не приймається судом як належний та допустимий доказ в підтвердження факту надання послуг з електропостачання у лютому 2010р., з огляду на наступне:
- за своїми ознаками такий акт не є документом, який підтверджує факт надання послуг з електропостачання, а є актом, який фіксує факт саме пломбування та здачі пломб;
- зафіксовані в акті покази приладів обліку електричної енергії свідчать лише про той факт, що такі покази були встановлені електропостачальником на певну дату (дату складання акта - 23.02.2010р.), разом з цим, з представлених документів до позову та залучених у справу за клопотаннями позивача не вбачається, що саме ці покази повинні бути враховані як кінцеві покази приладів обліку електроенергії саме за лютий 2010р. чи можуть бути взяті для здійснення розрахунків;
- з боку споживача акт підписаний охоронником, проте документів в підтвердження повноважень цієї особи на підписання такого акта чи на надання цій особі права бути присутнім під час здійснення контрольних оглядів приладів обліку електроенергії, здійснення фіксації будь-яких показів засобів приладів електроенергії або на вчинення інших дій від імені відповідача по справі, позивачем в обґрунтування своїх вимог суду не надано. Тобто, такий акт складений позивачем по справі одноособово та не є погодженим із споживачем.
Згідно п.6.39 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач своїм право на визначення обсягу електричної енергії за спірний розрахунковий період розрахунковим шляхом у відповідності до вищезазначених приписів не скористався, розрахунку вартості спожитої електроенергії у разі відсутності двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та ненадання споживачем звітів за спірний період не здійснив.
З огляду на вищевикладене, позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання послуг з електропостачання відповідачу у лютому 2010р.
Пунктом 4.5 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що споживач протягом розрахункового періоду на підставі рахунків постачальника здійснює 4 планових платежі на поточний рахунок постачальника у таких співвідношеннях:
До першого, до сьомого, до чотирнадцятого та до двадцять п'ятого дня розрахункового періоду по 25% від вартості встановленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії.
Згідно з п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач в термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на сплату за активну та реактивну електроенергію за лютий 2010р. направлені споживачу рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, які до теперішнього часу такі рахунки не є сплаченими у повному обсязі та у строки обумовлені Договором. Разом з цим, сам по собі факт направлення (отримання) рахунків на сплату за спожиту електричну енергію не є доказом погодження споживачем обсягів фактично спожитої електричної енергії із постачальником електроенергії чи доказом надання послуг з електропостачання.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, у тому числі факт надання послуг з електропостачання відповідачу у лютому 2010р., а позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 2,78 грн. за активну електроенергію та 508, 05 грн. за реактивну електроенергію за цей період задоволенню не підлягають.
Посилаючись на порушення споживачем умов Договору стосовно оплати фактично спожитої електроенергії та обсягів споживання електричної енергії у спірних розрахункових періодах, позивач також просить стягнути 2549,16 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання у січні 2010р. та 1616,64 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання у лютому 2010р.
При розгляді вказаних вище вимог, господарському суду насамперед необхідно з'ясувати, чи був наявний факт надання послуг з електропостачання у спірний період.
Як вбачається з матеріалів справи та вказано вище, факт надання таких послуг у лютому 2009р. позивачем не доведений.
В підтвердження факту надання послуг з електропостачання у січні 2010р. позивач надав суду акт прийняття-передавання товарної продукції за січень 2010р.
З вказаного акта вбачається, що він підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень, отже є погодженим.
Таким чином, факт надання послуг з електропостачання відповідачу позивачем у січні 2010р. є доведеним, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 2 549, 16 грн. розглянута судом, з урахуванням наступного.
Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕСС), Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Інструкцією про порядок погодження використання електрокотлів та інших електронагрівальних засобів, а також іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору із змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 01.02.2006р. до Договору, зокрема:
- Згідно п.5.1.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії у наступному році за місячним розподілом і графіком роботи (тобто кількість годин роботи на добу та кількість робочих днів у тиждень, місяць), згідно зі зразком наведеним у додатку №13.1 до Договору.
- Договірна величина споживання електричної енергії визначається на розрахункові періоди згідно з „Порядком постачання електричної енергії споживачам” затвердженого постановок КМУ, на рівні узгодженої з споживачем згідно з пунктом 5.1.1 Договору у разі проведення поточних платежів у визначені Договором терміни і виконання боргових зобов'язань та оформлюється додатком 13 „Договірні величини споживання електричної енергії” (п.5.1.2 Договору).
- Відповідно до п.5.2.1 Договору, договірні величини споживання електричної енергії, визначені згідно з п.5.1.1 Договору, доводяться постачальником електричної енергії споживачу один раз на весь рік за місяцями Додатком №13 до Договору. Постачальник електричної енергії надає споживачу додатком №13 до Договору „Договірні величини споживання електричної енергії та потужності”, який підписується споживачем і один примірник повертається постачальнику електричної енергії у десятиденний термін з дня його отримання споживачем.
Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік” до Договору, узгодженими обома сторонами величинами електроспоживання на січень 2010р. є 19,5 тис. кВт/год.
Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.5.2.2 Договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.02.2006р. до Договору, у разі збільшення споживання електричної енергії споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, але не пізніше як за 10 днів до закінчення поточного розрахункового періоду, звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Споживач повинен обґрунтувати заявку. Постачальник у 5-ти денний термін з дня отримання заявки розглядає її. У разі згоди постачальника на здійснення коригування, згідно з листом споживача договірної величини споживання електричної енергії споживачу, постачальник надсилає споживачу повідомлення (в довільній формі) про обсяги скоригованої договірної величини споживання електричної енергії та договірної величини електричної потужності та рахунок на внесення авансового платежу на величину збільшення обсягу споживання електричної енергії. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною Договору, а скориговані величини споживання електричної енергії та електричної потужності приймаються як договірні на поточний розрахунковий періоду у разі внесення авансового платежу в строк до закінчення поточного розрахункового періоду.
Розрахунковим періодом, згідно п.1 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, є період з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що в порядку, передбаченому умовами Договору, за заявою споживача №145/12 від 23.12.2009р. Договірна величина електроспоживання була скоригована (зменшена) до 0,6 тис.кВт/год., про що споживача було сповіщено повідомленням №237/201015 від 30.12.2009р.
Заявою б/н від 15.01.2010р. споживач звернувся до позивача по справі та просив скоригувати (збільшити) договірні величини електроспоживання на січень 2010р. до 5 тис.кВт/год.
На виконання вищевказаних приписів ПКЕЕ та умов Договору, споживачу було виставлено рахунок №49034 від 15.01.2010р. для здійснення авансового платежу за додатково заявлену кількість електричної енергії у сумі 3311,09 грн. із встановленням терміну оплати такого рахунку до 22.01.2010р. В підтвердження отримання рахунку споживачем, на ньому міститься відповідна відмітка про отримання із зазначенням дати отримання - 15.01.2010р. Вказаний рахунок споживачем своєчасно не сплачений, і іншого відповідачем по справі не доведено.
У зв'язку із несплатою вказаного рахунку у встановлений термін, листом №2119 від 22.01.2010р. постачальник електроенергії повідомив споживача про відмову в коригуванні (збільшенні) договірної величини електроспоживання на січень 2010р.
З огляду на умови Договору та приписи діючого законодавства, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості відмови позивачем у коригуванні (збільшенні) договірної величини споживання електричної енергії.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на спірний період - січень 2010р. становить 0,6 тис. кВт/год.
Згідно вищевказаного двостороннього акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2010р. відповідач фактично спожив 4665 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: 4065 кВт/год = кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 4665 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 600 кВт/год).
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Нарахування за понад договірне споживання електричної енергії та електричної потужності відображуються в окремому рахунку, який споживач електричної енергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку (п.9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору).
Строк оплати рахунків, який встановлений пунктом 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 банківських днів з дня їх отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно.
У зв'язку із перевищенням споживачем договірної величини електроспоживання у січні 2010р., позивач виставив відповідачу рахунок №237 від 29.01.2010р. за перевищення договірних величин електроспоживання на загальну суму 2 549, 16 грн., про направлення споживачу якого свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.02.2010р.
Зазначений рахунок на момент розгляду справи не сплачений, у зв'язку з чим у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем за перевищення договірних величин електроспоживання за січень 2010р. в сумі 2 549, 16 грн., яке підтверджено матеріалами та підлягає стягненню.
Вимога щодо стягнення з відповідача 1616,64 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за лютий 2010р. задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено судом вище, позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг з електропостачання у лютому 2010р., а тим самим і не доведено факту перевищення договірної величини електроспоживання за цей період.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 24.02.2010р. по 07.07.2010р. 3% річних в сумі 47, 77 грн. та за березень 2010р. інфляційні в сумі 27, 51 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку сум 3% річних та інфляційних, вони нараховані на заявлену до стягнення заборгованість за реактивну електроенергію за лютий 2010р. в сумі 508,05 грн., за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень 2010р. та за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2010р.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію та за перевищення договірних величин електроспоживання за лютий 2010р., судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних у відповідності до приписів діючого законодавства та з урахуванням задоволених позовних вимог.
Таким чином, 3% річних складають 28, 08 грн., інфляційні - 22, 94 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.
Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Посилаючись, у тому числі на приписи статі 549 Цивільного кодексу України, статей 216-218 Господарського кодексу України, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та на порушення споживачем умов Договору стосовно оплати фактично спожитої електроенергії та обсягів споживання електричної енергії у спірних розрахункових періодах, позивач також просить стягнути пеню у розмірі 31,33 грн. за прострочення оплати боргу за реактивну електроенергію за лютий 2010р. в сумі 508,05 грн.
Враховуючи той факт, що судом відмовлено у стягненні заборгованості за реактивну електроенергію за лютий 2010р. в сумі 508,05 грн., пеня, яка нарахована на дану заборгованість також не підлягає стягненню.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 31,33 грн. задоволенню не підлягають.
Судом розглянуто клопотання позивача №03юр-___/10 від 08.09.2010р., подане в порядку ст.39 ГПК України, про проведення огляду судом засобів обліку ТОВ СП „Інтерна” за адресою: Донецька обл.., Волноваський район, с.Новогнатівка, вул.Глуменко, а саме: тип приладу обліку SL76IC07I №36147690 з дослідженням приладів обліку 001154,082; 0002376,152; 001196,413.
У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки дослідження доказів за місцем їх знаходження може бути здійснено судом лише у виключних випадках, підставою для проведення огляду й дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження може бути лише неможливість чи складність їх представлення суду. Клопотання позивача необґрунтовано відсутністю можливості довести кількість спожитої відповідачем електроенергії у лютому 2010р. в інший, передбачений діючим законодавством спосіб. До того ж, клопотання позивача направлене на отримання доказів, які не можуть бути прийняті як належні та допустимі, з огляду на приписи ст.32 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи предмет спору по даній справі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі м. Авдіївка задовольнити частково.
Стягнути з Спільного Українсько-Німецького підприємства „Інтерра” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (85734, Донецька обл., Волноваський район, с.Новогнатівка, вул.Глуменка) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання 260303011293 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131179) суму за перевищення договірних величин електроспоживання - 2 549, 16 грн.
Стягнути з Спільного Українсько-Німецького підприємства „Інтерра” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (85734, Донецька обл.., Волноваський район, с.Новогнатівка, вул.Глуменка) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р 26001301440582 в АК ПІБ м.Докучаєвськ, МФО 334204, ЄДРПОУ 00131179) 3% річних - 28, 08 грн., інфляційні - 22, 94 грн.
Стягнути з Спільного Українсько-Німецького підприємства „Інтерра” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (85734, Донецька обл.., Волноваський район, с.Новогнатівка, вул.Глуменка) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) державне мито в сумі 55, 32 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 127, 99 грн.
В залишковій частині вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду у передбаченому чинним законодавством порядку.
Повний текст рішення підписано 22.11.2010р.
Суддя