Справа № 754/7197/24
6/368/35/24
"25" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Токовенко Н.О.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи, - Товариство з обмеженою відповідальінстю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний стягуач), ОСОБА_1 , заінтересована особа, - приватний виконавецьКошарський Олександр Володимирович, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», - про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд, -
16.07.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи, - Товариство з обмеженою відповідальінстю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний стягуач), ОСОБА_1 , заінтересована особа, - приватний виконавецьКошарський Олександр Володимирович, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», - про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, в прохальній частині якої заявник просить суд винести судове рішення, на підставі якого:
1. Прийняти дану Заяву до розгляду.
2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» адвоката Змієвської Тетяни Павлівни, стягувач: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача його правонаступником, - задовольнити.
3. Замінити вибулого Стягувача: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ: 43577608, місце знаходження: вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 450 вчиненого 11.04.2019 року приватним нотаріусом, яким є Кондратюк Віктор Станіславович про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".
4. Розгляд Заяви про заміну сторони здійснити без участі представника заявника, при цьому, у разі необхідності, суду будуть надані додаткові пояснення засобами поштового звязку.
5. Копію постановленої Ухвали, надіслати на юридичну адресу правонаступника стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», а саме: вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121.
16.07.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання вищевказаної заяви був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/7197/24, провадження № 6/368/35/24.
23.07.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі ст. 442 ЦПК України винесено ухвалу, згідно якої призначено справу до судового розгляду на 16 год. 00 хв. 07.10.2024 року.
07.10.2024 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 15.11.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
15.11.2024 року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 25.12.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
В судове засідання, яке відбулося 25.12.2024 року, - сторони не з'явилися, хоча повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині заяви про заміну сторони виконавчого листа задовольнити, - шляхом винесення рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність:
Велика палата Верховного Суду у Постанові від 12.10.2022р. у справі №183/4196/21, відступивши від попередніх висновків, зазначила про те, що за вимогами ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України - процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Врегулювання цього питання саме нормами Цивільного процесуального кодексу України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції. Адже сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи с правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Аналогічних висновків дійшов Київський апеляційний суд у справі 754/14750/23, роздруківка постанови якого долучена у якості додатку до цієї заяви.
Згідно ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», - виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Згідно довідки, яка видана 28.05.2024 року Управлінням обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, - боржник по даній справі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, - підсудність даної справи Кагарлицькому районному суду - визначена ухвалою Деснянського районного суду Київської області від 03.06.2024 року в справі № 757/7197/24, провадження № 6/754/373/24, - а спори про підсудність справи - не допускаються чинним ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Отже, враховуючи місце проживання боржника, враховуючи специфіку спору в справі (заміна стягувача у виконавчому провадженні, враховуючи положення ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 466, ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», постанови ВСУ від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду загальної юрисдикції першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні та застосування до них норм права:
- На виконанні у приватного виконавця, яким є Кошарський Олександр Володимирович, - перебуває виконавче провадження № 59085786, відкрите на підставі виконавчого напису № 450, вчиненого 11.04.2019 року приватним нотаріусом, яким є Кондратюк Віктор Станіславович, про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".
Станом на дату подачі заяви виконавче провадження № 59085786 відкрите, що підтверджується інформаційними довідками з сайту «Автоматизованої системи виконавчих проваджень» (https://asvpweb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors), що додано до даної Заяви в якості додатків.
10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісним стягувачем) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500931541.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та №
З до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.
07.11.2023 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 07-11/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500931541.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 07-11/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.11.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № З до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 07-11/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.11.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 07-11/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги від 07.11.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається ,у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків - є договори та інші правочини.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов'язання.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Згідно ст. 78 ЦПК України встановлено правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають 4 значення для вирішення справи.
Належними є докази, що належать до предмета доказування, Суд має відібрати лише ті докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, виключивши з процесу доказування докази, що не належать до справи, наявність яких ускладнює процес доказування, встановлення дійсних обставин справи, затягує розгляд справи.
Значення ознаки належності, полягає в тому, що вона дозволяє правильно визначити обсяг доказового матеріалу, відібрати лише ті докази, які дійсно потрібні для встановлення фактичних обставин справи, тобто належність доказів - це наявність їхнього значення для цивільної справи.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.: ст. ст. 76 - 81, 89,228,229,235,243, 263, 264,265 Цивільного процесуального кодексу України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують)...
Згідно ст. 204 ЦК України визначено «Презумпцію правомірності правочину», а отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, оскільки, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин та полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно, водночас, своїм підґрунтям - встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства, а тому, згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше - право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов 'язків будь-які правомірні дії, при цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.
Якщо керуватися Європейськими принципами оцінки доказів, то часто в рішеннях Європейського суду з прав людини можна зустріти такий стандарт доказування, як баланс ймовірностей. У справі “J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» від 23.08.2016 p. ЄСПЛ зазначає, що на відміну від кримінального процесу, де основним стандартом оцінки доказів є формулювання «поза розумним сумнівом», у цивільному процесі закон не вимагає нього високого стандарту. Суддя повинен вирішити справу з огляду на баланс ймовірностей. Суддя повинен вирішити, чи з огляду на надані докази, а також правдивість тверджень заявника, ймовірно, що вимога цього заявника є достовірною.
Такий підхід позбавляє оцінку доказів абстракцій а її критерії становлять чіткий і злагоджений механізм.
Аналізуючи вищенаведене,на підтвердження вищенаведених фактів -у формі додатку залучені копії належних та допустимих доказів (копії Договорів відступлення права вимоги з додатками), які в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, при цьому, в судовому порядку недійсними не визнані, а таксамо, не суперечать нормам чинного законодавства України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов 'язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019р. у справі: №367/8573/17, від 18 грудня 2018р. у справі: №761/5894/17, від 09 липня 2019р. у справі: № 826/6479/18.
Згідно положень ст. 442 ЦПК України підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступниитво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступниитва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) - є беззаперечним.
Окрім наведеного, в Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 р., (справа: № 643/4902/14-ц) наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК, - дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, - це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:
- купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК);
- дарування (ч.2 ст. 718 ЦK):
- факторингу (Гл. 73 ЦК).
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до 4.5 т.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитору (правонаступник).
(Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013р. у справі №6-122цс13).
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIII.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-УІІІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс 13, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 55, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 - 261, 263, 268, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи, - Товариство з обмеженою відповідальінстю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний стягуач), ОСОБА_1 , заінтересована особа, - приватний виконавецьКошарський Олександр Володимирович, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», - про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, - задовольнити.
Замінити вибулого Стягувача: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ: 43577608, місце знаходження: вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 450 вчиненого 11.04.2019 року приватним нотаріусом, яким є Кондратюк Віктор Станіславович, - про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала на підставі п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частинісдового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 35 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редкцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно, ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: О.В. Закаблук