Справа № 357/4815/23
2-а/368/5/24
Рішення
Іменем України
"25" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Токовенко Н.О.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби в м. Києві Слюти Олега Григоровича, третя осба, - Департамент Патрульної Поліції Національної Поліції України, - про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
12.07.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби в м. Києві Слюти Олега Григоровича, - про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в прохальній частині якого позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Визнати постанову Серії ЕАС № 6784712 від 05.04. 2023 року по справі про адміністративне правопорушення неправомірною та скасувати її.
Вимоги, викладені в прохальній частині адміністративного позову, в його мотивувальній частині позивач ОСОБА_1 обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:
- Постановою Серії ЕАС № 6784712 від 05.04. 2023 року його було піддано адміністративному покаранню та оштрафовано на 680 гривень в користь держави за скоєне адміністративне правопорушення.
Постанову він вважає незаконною та такою що підлягає скасуванню виходячи з нижченаведеного.
В постанові про адміністративне правопорушення зазначається, що 05.04.2023 року він керував транспортним засобом, в якому є тріщина лобового скла, чим порушив п. 31.4 а ПДР - керування водієм транспортним засобом і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Дана постанова складена без достатніх на те правових підстав, а тому є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Так, 05 квітня 2023 року він рухався на транспортному засобі MERCEDES - BENZ 313 CDI, н.з. НОМЕР_1 незадовго до зупинки його інспектором, повз його автомобіль на досить великій швидкості проїхав легковий автомобіль, із-під коліс якого вилетів невідомий предмет, який потрапив у скло його транспортного засобу, в результаті чого воно тріснуло.
Однак, дана тріщина не погіршувала прозорість скла та жодним чином не обмежувала оглядовість з місця водія.
На законодавчому рівні не закріплено, що тріщина на склі є технічною несправністю транспортного засобу, при наявності якої заборонено експлуатацію транспортного засобу.
Більш того, відповідно до п. п. "а" п. 31.4.7 ПДР та п. 31.5 ПДР, - водій має право рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9 і 9.11 ПДР навіть за відсутності передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду. Таким чином, рухаючись на автомобілі з тріщиною на склі, - він не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху та інших нормативних актів України.
Таким чином, враховуючи, що на законодавчому рівні не закріплено те, що тріщина на склі являється технічною несправністю транспортного засобу, а перелік технічних несправностей за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів зазначені в п. 31.3, 31.4, 31.6 Правил дорожнього руху не передбачає такої технічної несправності, як тріщина на лобовому склі, то відсутні події і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КупАП, та відсутні будь-які підстави накладення адміністративного стягнення на нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, уточній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб; правом 0г«япшрнм», іншими встановленими законом способами.
Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - кінозйомки відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 р. N 580-УІН "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-УІІІ) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.93 р. N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації.
Згідно з п. 31.4.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, інші елементи конструкції: а) не працюють склоочисники; б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі.
Приписами ст. 40 Закону N 580-VII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, ще знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, окрім самої спірної постанови, відповідачем не надано.
Підтверджує, що в провадженні суддів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Всі письмові докази, які він надає до позову є у нього в наявності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251,252, 280, 288 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, - позивач адімінстративного позову просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині адміністративного позову.
12.07.2023 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної заяви був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 357/4815/23, провадження № 2 - а/368/13/23.
26.07.2023 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 171, 179 КАС України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання на 15 год. 00 хв. 20.09.2023 року.
29.08.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява департаменту патрульної поліції про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, в якій вказано наступне:
- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа № 357/4815/23 за позовом ОСОБА_1 (далі-Позивач) до інспектора управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції капітана поліції Слюти Олега Григоровича (далі - Відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова), якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідач є посадовою особою Департаменту пагрульної поліції, тому рішення у справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Департаменту патрульної поліції, як органу поліції, який у відповідності до визначених законом повноважень здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері забезпечення дорожнього руху, забезпечує виконання рішень, прийнятих за наслідками розгляду адміністративних справ віднесених до повноважень органів та посадових осіб національної поліції щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності здійснення останніми адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху.
Доцільно також зазначити, що реалізація примусового виконання стягнення штрафу, визначеного оскаржуваною Постановою також здійснюється безпосереднім структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а не відповідачем, шляхом реалізації його управлінських функцій які полягають у офіційному зверненні до органів державної виконавчої служби та внесення відповідних відомостей щодо вказаного правопорушення до облікових баз МВС.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При цьому управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та не є юридичною особою.
Таким чином вважає, що наявні підстави для залучення Департаменту патрульної поліції для участі у справі № 357/4815/23, як третю особу без самостійних вимог на стороні Відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 КАС України пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дасть змогу третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази і надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ст. 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно ч. 5 ст. 242 далі - КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 359/5483/20 від 11.02.2021 суд визначив, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції і її територіальних органів. Дана позиція збігається з позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Враховуючи вищезазначене, - представник третьої особи просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:
Залучити Департамент патрульної поліції для участі у справі № 357/4815/23, як третю особу без самостійних вимог на стороні Відповідача.
29.08.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло пояснення департаменту патрульної поліції на позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6784712 від 05.04.2023 року, в якій зазначено наступне:
- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа № 357/4815/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до інспектора управління патрульної поліції міста Києва департаменту патрульної поліції капітана поліції Слюти Олега Григоровича (далі - Інспектор) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова), якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Вважаємо, що твердження Позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.
Відповідно до винесеної Постанови Інспектором 05.04.2023 о 13 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом час «MERCEDES-BENZ 313 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, просп. 40 - річчя Жовтня, з тріщиною лобового скла, чим порушив п. 31.4 Правил дорожнього уху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Щодо правомірності винесення Постанови та притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі ст. 6 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Разом з тим п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР, зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 зазначеної статті встановлено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушені приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ДСТУ 3649:2010, а саме п. 6.8.5 зазначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Згідно п.п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Фактичні обставини справи:
Так, під час патрулювання міста Києва, екіпажем патрульної поліції було виявлено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ 313 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , та в подальшому було зупинено за адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 92/2.
При огляді транспортного засобу Інспектором було виявлено тріщину лобового скла в зоні роботи склоочисників. Інспектор повідомив, що в діях водія, по сумісництву Позивача, присутній склад адміністративного правопорушення. В результаті розгляду справи відносно Позивача було винесено Постанову.
Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП.
Щодо відеозапису з нагрудного відеореєстратора Інспектора:
Відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.
Таким чином в управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції відсутні фото - та відеоматеріали на підставі яких була винесена постанова серії ЕАС № 6784712 від 05.04.2023, якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 121 КУпАП.
Разом з тим факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Узагальнюючи все вищевикладене та керуючись статтями 2, 8, 132, 162, 242, 245 КАС України, просять:
1. Прийняти пояснення на адміністративний позов та долучити до матеріалів справи;
2. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
20.09.2023 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 27.10.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
27.10.2023 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 08.12.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
08.12.2023 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, згідно якої:
1. Залучити до участі в справі № 357/4815/23, провадження № 2 - а/368/13/23, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби в м. Києві Слюти Олега Григоровича, - про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - в якості третьої особи без самостійних вимог, - Департамент Патрульної Поліції Національної Поліції України, (ідентифікаційний код: 401108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста).
09.02.2024 року слухання справи відкладено на 12 год. 00 хв. 20.03.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 20.03.2024 року позивач адміністративного позову, - ОСОБА_1 , - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - в матеріалах справи міститься його письмова заява, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов просить задовольнити.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 20.03.2024 року, відповідач, - інспектор патрульної поліції Слюта О.Г., - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 20.03.2024 року, представник третьої особи, - Департаменту Патрульної Поліції Національної Поліції України, - не з'явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
20.03.2024 року судом проведено підготовче судове засідання (без участі сторін), по результатах якого винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, на підставі якої закрито підготовче судове провадження, та призначено справу до судового слухання на 10 год. 00 хв. 29.04.2024 року.
29.04.2024 року слухання справи відкладено на 12 год. 00 хв. 07.06.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
07.06.2024 року справа знята з розгляду в зв'язку з відсутності енергозабезпечення приміщення Кагарлицького районного суду Київської області, призначено наступне судове засідання на 12 год. 00 хв. 17.07.2024 року.
17.07.2024 року слухання справи відкладено на 12 год. 00 хв. 04.10.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
04.10.2024 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 13.11.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
13.11.2024 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 25.12.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
В судове засідання, яке відбулося 25.12.2024 року позивач адміністративного позову, - ОСОБА_1 , - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - в матеріалах справи міститься його письмова заява, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов просить задовольнити.
В судове засідання, яке відбулося 25.12.2024 року, відповідач, - інспектор патрульної поліції Слюта О.Г., - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
В судове засідання, яке відбулося 25.12.2024 року, представник третьої особи, - Департаменту Патрульної Поліції Національної Поліції України, - не з'явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України розглянути справу (в частині залучення третьої особи безх самостійних вимог на стороні відповідача) без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позивача, - задовольнити, шляхом винесення судового рішення у виді рішення, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.
- Так, - як вбачається із оскаржуваної Постанови Інспектором, - 05.04.2023 о 13 год. 45 хв. водій, - ОСОБА_1 (позивач по даній адміністративній справі) керував транспортним засобом час «MERCEDES-BENZ 313 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, просп. 40 - річчя Жовтня, з тріщиною лобового скла, чим порушив п. 31.4 Правил дорожнього уху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Суд вважає, що винесена постанова є незаконною, а відтак, - підлягає до скасування, - з огляду на наступне:
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, - підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Разом з тим п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР, зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 зазначеної статті встановлено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушені приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ч. 2 ст. 121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ДСТУ 3649:2010, а саме п. 6.8.5 зазначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Згідно п.п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Отже, під час патрулювання міста Києва, екіпажем патрульної поліції було виявлено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ 313 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , та в подальшому було зупинено за адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 92/2.
При огляді транспортного засобу Інспектором було виявлено тріщину лобового скла в зоні роботи склоочисників. Інспектор повідомив, що в діях водія (Позивача -по даній адміністративній справі), - присутній склад адміністративного правопорушення. В результаті розгляду справи відносно Позивача було винесено Постанову.
Суд зазначає, що в матеріалах справи - відсутні взагалі докази на підтвердження того факту, що відповідачем було вчинено адміністративне правопорушення, - окрім постанови працівника поліції, а суд зазначає, - що сама постанова працівника поліції, - не є доказом на вчинення адміністративного правопорушення, - це є процесуальне рішення працівника поліції, яка може бути оскаржена в судовому порядку, - як в даному випадку.
Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП.
Доказом на вчинення позивачем адміністративного правопорушення - міг бути відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який фіксував факт наявності адміністративного правопорушення, проте, - відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.
Таким чином, - в управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції відсутні фото - та відеоматеріали на підставі яких була винесена постанова серії ЕАС № 6784712 від 05.04.2023, якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 121 КУпАП.
Суд зазначає, що сам факт винесення оскаржуваної постанови серії - не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Саме такі правові висновки містяться у позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
На законодавчому рівні не закріплено, що тріщина на склі є технічною несправністю транспортного засобу, при наявності якої заборонено експлуатацію транспортного засобу.
Так, - згідно п. 31.4.1. ПДР - визначено технічні несправності, за наявності яких забороняється експлуатація транспотрного засобу, - проте, - в переліку несправностей, якіф визначені Законодавцем в п.п. 31.4 - 31.4.7., - тріщина лобового скла не зазначена.
Більш того, відповідно до п. п. "а" п. 31.4.7 ПДР та п. 31.5 ПДР, - водій має право рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9 і 9.11 ПДР навіть за відсутності передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду. Таким чином, рухаючись на автомобілі з тріщиною на склі, - він не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху та інших нормативних актів України.
Таким чином, враховуючи, що на законодавчому рівні не закріплено те, що тріщина на склі являється технічною несправністю транспортного засобу, а перелік технічних несправностей за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів зазначені в п. 31.3, 31.4, 31.6, - Правил дорожнього руху не передбачає такої технічної несправності, як тріщина на лобовому склі, то відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КупАП, та відсутні будь-які підстави накладення адміністративного стягнення на позивача.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, уточній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб; іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 245 КУпАП що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - кінозйомки відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, - можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації.
Згідно з п. 31.4.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, інші елементи конструкції:
а) не працюють склоочисники;
б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі, -
- іншших підстав - немає.
Отже, - суд зазначає, що, з огляду на обставини, досліджені судом в судовому засіданні, - в діях позивача відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, а при відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення, - відсутній склад самого правопорушення, що і є підставою в даному випадку для задоволення адміністративного позову.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З огляду на положення ст. 9 КУпАП та обставини справи, встановлені в судовому засіданні, - в діях позивача, - відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Верховний суд в постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16 зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим.
На підставі вищевказаного суд приходить до висновку щодо задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 241, 242 - 244, 246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби в м. Києві Слюти Олега Григоровича, третя осба, - Департамент Патрульної Поліції Національної Поліції України, - про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6784712 від 05.04. 2023 року, яка винесена у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , -- закрити за відсутністю в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 293 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 295 КАС України може бути подана протягом тридцяти днів з моменту складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5) Перехідних положень КАС України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витрубовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: О.В. Закаблук