Справа № 607/3856/24Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я.
Провадження № 22-ц/817/1016/24 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
10 грудня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
секретар - Сович Н.А.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бабія Назарія Івановича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 серпня 2024 року, ухвалене суддею Герчаківською О.Я. у цивільній справі №607/3856/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Тетяна Леонідівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та усунення від права спадкування за законом,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра - ОСОБА_3 , яка проживала і була зареєстрована за адресою в АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ОСОБА_3 також проживав і був зареєстрований її чоловік ОСОБА_2 .
Дітей у подружжя не було, а батьки ОСОБА_3 померли, тому ОСОБА_2 був спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .
Разом з тим, вироком Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві ОСОБА_3 , та призначено йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 умисно позбавив життя ОСОБА_3 , із врахуванням вимог ст. 1224 ЦК України позивачка вважає, що є підстави для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т. Л.
16 січня 2024 року нотаріусом видано постанову № 01/01-16 про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини, оскільки у встановлений законодавством термін ОСОБА_1 не звернулася із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку із невиліковним захворюваннями ніг та цукровим діабетом із 2005 року перебуває під наглядом лікарів, більше ніж два роки не може пересуватись без сторонньої допомоги, потребує постійного догляду. Коли позивачка дізналась про насильницьку смерть своєї рідної сестри, її стан здоров'я значно погіршився. Вона не могла змиритись із такою смертю і дуже важко переживала і переживає по сьогоднішній день. В процесі досудового розслідування та судового розгляду по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства, потерпілою у даному кримінальному провадженню була визнана донька ОСОБА_1 та племінниця померлої ОСОБА_3 , оскільки позивачка не могла прибути у судове засідання. Дані обставини і вплинули на те, що остання не могла із об'єктивних причин приїхати в м. Тернопіль до нотаріуса для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Також зазначає, що вона не мала документів, які б давали підстави для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не знала де вони знаходяться. Доступ до квартири померлої ОСОБА_3 , де знаходилися документи, був обмежений. Потрапити до квартири померлої рідні позивачка змогла лише після ухвалення вироку Тернопільським міськрайонним судом.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просила суд усунути від права на спадкування ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 серпня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бабій Н.І. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вказує, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 та лише після набранням вироком законної сили щодо нього ОСОБА_1 вправі була звертатись із заявою про прийняття спадщини. Також посилається на доводи, викладені у позовній заяві.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бабія Н.І., який доводи апеляційної скарги підтримав, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Матуса Т.А., який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Обставини справи.
Позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження та свідоцтвами про одруження.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народилася ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Дзигівською сель ЗавСу Ямпільського району Вінницької області 14 жовтня 1949 року.
12 червня 1971 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Міськ. бюро ЗАГС ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_9 у сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Качківською с/р Ямпільського району Вінницької області 19 січня 1967 року.
14 квітня 1973 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Міськ. бюро ЗАГС ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у віці 73 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 10 січня 2023 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2023 року (справа №607/6053/23) ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі. З вироку суду вбачається, що смерть потерпілої ОСОБА_3 настала внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_2 .
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 31 січня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишено без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Згідно довідки КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги Переволоцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини» № 14 від 13 лютого 2024 року, ОСОБА_1 з 2005 року знаходиться під наглядом закладу у зв'язку із хворобою.
4 липня 2024 року на запит суду від приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т. Л. надійшов лист № 35/01-16 від 04 квітня 2024 року із копіями матеріалів спадкової справи № 04, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Вбачається, що 16 січня 2024 року за № 04/2024 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т. Л. надійшла заява від ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після померлої сестри ОСОБА_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу № 04/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №75440557 від 16 січня 2024 року, заповіти, вчинені ОСОБА_3 відсутні, як і відсутні інші спадкові справи що майна ОСОБА_3 , на підставі яких могли б бути видані свідоцтва про право на спадщину.
Приватний нотаріус Серкізовська Т. Л. постановою від 16 січня 2024 року відмовила ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом мотивуючи відмову тим, що заявниця не була зареєстрована на момент смерті з сестрою ОСОБА_3 , а тому вважається такою, що пропустила строк для прийняття спадщини у встановленому законом порядку.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Крім цього, суд вказав, що позивачка не заявила про своє право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у строк, визначений законом, пропустила його без поважних причин, тому позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення останнього від спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, є безпідставною в силу того, що позивачка не є спадкоємцем у спірних правовідносинах, а відтак її право в цій частині позовних вимог не порушене і не підлягає захисту.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 1224 ЦК України визначено, що не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Питання щодо усунення від права на спадкування врегульоване статтею 1224 ЦК України.
Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
Частиною першою статті 1224 ЦК України встановлено, що не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Аналізуючи вищезазначене слід зробити висновки, що закріплені у частині першій статті 1224 ЦК України норми є своєрідним засобом регулювання родинних та суспільних відносин, що відображають відносини між спадкодавцем та майбутнім спадкоємцем, який не може реалізувати своє право на спадкування в силу вчинення злочину проти спадкодавця.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 своїми діями умисно позбавив життя свою дружину ОСОБА_3 , що підтверджується вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2024 у справі № 607/6053/23, тому останнього на підставі ч. 1 ст. 1224 ЦК України слід усунути від спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
При цьому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем у спірних правовідносинах, а тому її право в частині позовних вимог про усунення ОСОБА_2 від спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не порушене, є помилковим, так як реалізація спадкових прав позивачки як спадкоємця другої черги залежить від усунення від спадкування єдиного спадкоємця першої черги ОСОБА_2 , який умисно позбавив життя спадкодавця ОСОБА_3 .
Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 спадкоємці закликаються до спадкування за законом у порядку черговості. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі: відсутності спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі №755/17978/20 Верховний Суд вказав, що усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини
Враховуючи, що лише після постановлення судом 30 жовтня 2023 року вироку щодо ОСОБА_2 виникли передбачені законом підстави для його усунення від права на спадкування, та враховуючи постанову нотаріуса від 16 січня 2024 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску строку для прийняття спадщини, колегія суддів з метою ефективного захисту прав та інтересів позивачки вважає за можливе визначити їй додатковий строк 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
За таких обставин рішення суду першої інстанції слід скасувати як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 2422,40 грн за подання позовної заяви та 3766,19 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, тому слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у сумі 6188,59 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабія Назарія Івановича - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 серпня 2024 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) 6188,59 грн (шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень та п'ятдесят дев'ять копійок) сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.