Номер провадження: 33/813/2976/24
Номер справи місцевого суду: 521/15844/24
Головуючий у першій інстанції Засядьвовк О. Д.
Доповідач Артеменко І. А.
23.12.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П.,
захисника особи, яка притягається до відповідальності, - Ковальчук О.М.,
представника Одеської митниці - Ревенко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 31 жовтня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України, -
Короткий зміст протоколу про порушення митних правил
За протоколом про порушення митних правил №0582/50000/24 18.05.2024 о 12:50 в зону митного контролю Пункту пропуску «Старокозаче-Тудора», Відділ митного оформлення №3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в напрямку з України до Молдови з метою перетину митного кордону по смузі руху «зелений коридор» прибув легковий автомобіль FORD TRANSIT CONNECT, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія - гр. Молдови ОСОБА_1 .
Під час митного контролю водієм заявлено, що він не переміщує товарів чи предметів заборонених до переміщення через митний кордон України. При огляді транспортного засобу за бардачком, під передньою панеллю приладів автомобіля було виявлено поліетиленовий пакет вагою брутто 5,2 кг, ймовірно з ікрою та мальком осетрових риб. У відповідності до ст.342 МК України проведено усне опитування вищезазначеного громадянина, в ході якого встановлено, що вказаний пакет ОСОБА_1 придбав для власного використання та положив ближче до вентилятора, що, за позицією митниці, свідчить про те, що він свідомо переміщував вказані предмети у транспортному засобі. Такими діями він ускладнив доступ до вказаного пакету.
Посилаючись на положення ст.ст. 8,9 та 10 Закону України від 06.02.2003 № 486-ІУ «Про рибу, інші водні живі та харчову продукцію з них» щодо наявності відповідних документів для здійснення митного оформлення продуктів лову та харчової продукції, положення Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, від 03.03.1973, за якою імпорт, експорт може здійснюватися за наявності відповідного дозволу, митниця дійшла висновку, що вищевказані товари за ст.196 МК України є заборонені до переміщення через митний кордон України (на пропуск потрібні дозволи інших державних органів). Тому, на думку митного органу, гр. Молдови ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, чим допустив порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 31.10.2024 провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Закриваючи провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що ні з протоколу, ні з пояснення ОСОБА_1 не вбачається наявності у останнього прямого умислу на приховування та переміщення через державний кордон України заборонених товарів. В матеріалах адміністративного провадження відсутні належні докази, які б підтверджували, що ікра риб, яку перевозив ОСОБА_1 , є «ікрою або мальками осетрових риб» та входить в перелік товарів, які згідно ст. 196 МК України є забороненими до переміщення через митний кордон України (на пропуск потрібний спеціальний дозвіл). Одеською митницею не надано достатніх належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку є підстави кваліфікувати дії ОСОБА_1 як порушення митних правил.
Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги та заперечення на неї
В апеляційній скарзі представник митниці ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 31.10.2024 та просить скасувати вказану постанову, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції зазначеної статті.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку представник митниці зазначила, що Одеською митницею не отримано від суду примірник оскаржуваної постанови суду, текст якої станом на 11.11.2024 відсутній в ЄДРСР, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови, у зв'язку з чим митний орган був позбавлений права надати повне обґрунтування апеляційної скарги. Лише 19.11.2024 митниця отримала копію постанови від представника ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесена всупереч вимогам ст.245 КУпАП та ст.486 МК України про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення. В скарзі викладені обставини справи за протоколом про порушення митних правил №0582/50000/24 від 18.05.2024 та зазначено представником, що ОСОБА_1 , обравши смугу руху «зелений коридор», засвідчив, що не переміщує через митний кордон України товарів, заборонених або обмежених до переміщення, також про переміщувані товари він не повідомив співробітнику митниці під час усного опитування. З огляду на ч.1 ст.197 МК України, Конвенцію про міжнародну торгівлю дикою фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, до якої приєдналась Україна у 1999 році, всі види осетрових риб та веслоніс є об'єктами CITES, зовнішньоторгівельні операції з ними, включаючи вивезення та пропуск на митну територію України, мають здійснюватися лише за умови наявності супровідних документів дозвільного характеру, що видаються відповідними адміністративними органами CITES. В Україні такий орган- це Державне агентство рибного господарства України. Торгівля осетровими видами риб, які походять із природних популяцій і продукцією вважається незаконною та заборонена як на внутрішньому ринку, так і для експорту. Громадянин ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України об'єкти фауни, не маючи відповідних дозвільних документів. Представник зауважив, що доступ до виявлених товарів був ускладнений та став можливим після ретельного та поглибленого огляду автомобіля. Матеріалами справи доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.483 МК України.
Захисник Ковальчук О.М. в інтересах ОСОБА_1 у запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та законність оскаржуваного судового рішення, просив суд залишити постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 31.10.2024 без змін, а апеляційну скаргу Одеської митниці - без задоволення.
В суді апеляційної інстанції представник митниці підтримала клопотання про поновлення строку, доводи та вимоги апеляційної скарги Захисник особи, яка притягається до відповідальності, заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги.
Висновки щодо строків на апеляційне оскарження
Частиною 5 ст.529 МК України передбачено, що постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Так, відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Частина 1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За ч.4 ст.285 МК України по справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що справа розглянута 31.10.2024 за участю представника Одеської митниці Берназ В.П. та захисника особи, яка притягається до відповідальності, Ковальчука О.М.
11.11.2024 представник митниці через систему «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про направлення на адресу митниці копії постанови Малиновського районного суду м.Одеси у цій справі.
За інформацією ЄДРСР судове рішення направлено для оприлюднення: 14.11.2024, забезпечено надання загального доступу: 18.11.2024.
Слід зазначити, що Верховний Суду в постанові від 23.08.2023 у справі №480/7304/22, аналізуючи норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, Інструкції з використання підсистеми Електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом державного підприємства “Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД, висновував, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема “Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою процесуальне законодавство пов'язує день вручення особі судового рішення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутня довідка про доставку копії постанови суду Одеській митниці.
25.11.2024 представник митниці звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка, серед іншого, містить клопотання про поновлення строку.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Аналізуючи наведене та враховуючи, що апеляційна скарга подана до суду в межах десятиденного строку з дня публікації на сайті ЄДРСР, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку Одеській митниці строку на апеляційне оскарження постанови суду для забезпечення права митниці на доступ до правосуддя.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Заслухавши представника митниці, захисника особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Фактичні обставини встановлені судом
18.05.2024 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0582/50000/24 за ч.1 ст.483 МК України. До протоколу долучена фототаблиця.
Вказаний протокол складено у присутності особи, яка притягається до відповідальності, та у відповідності до вимог ст.503 МК України за участі перекладача - головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_2 .
Протокол підписано CERNIOGLO NICOLAE.
В той же день (18.05.2024) за участю перекладача ОСОБА_2 здійснено опитування особи, яка притягається до відповідальності. У письмових поясненнях ОСОБА_1 , виявив бажання давати пояснення російською мовою, зазначив по суті, що купив для власного вирощування 300 грам на 100 доларів, не знав, що заборонено; не ховав, але поставив ближче до вентилятора.
Митницею складено акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів та здійснено фотофіксацію автомобіля, виявлених в ньому предметів, їх місця приховування, а також зважування.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль та виявлений товар вилучені митним органом та розміщені на складі митниці.
В описі предметів митниці зазначено вартість легкового автомобіля FORD TRANSIT CONNECT на рівні 70 000 грн., виявленого товару «поліетиленовий пакет, наповнений водою, вагою брутто 5,2 кг, ймовірно з ікрою та мальком осетрових риб в кількості 1 шт.» - 5 200 грн. При цьому зазначено, що товар втратив свої споживчі властивості, термін придатності не визначено, промислове фасування відсутнє, має яскраво виражений неприємний запах гнилі.
Постановою Одеської митниці від 12.07.2024 призначено проведення товарознавчої експертизи транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT.
За висновком судового експерта №67/24 від 09.08.2024 середня вартість автомобіля станом на 18.05.2024 становить 4 743 євро.
30.07.2024 Одеською митницею Державної митної служби України було скеровано лист № 7.10-4/20-06/7/13705 до Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби з метою повідомлення щодо можливості проведення експертизи вилучених предметів, з метою встановлення їх належності до ікри та мальків осетрових риб, які вилучено за протоколом про порушення митних правил від 18.05.2024 № 0582/50000/24.
Листом Одеське управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби № 7.17-36/36-01/7/372 від 31.07.2024 повідомило про відсутність експертів і приладів для проведення аналізів ДНК для встановлення належності до ікри та мальків осетрових риб.
Крім того, аналогічний запит направлено Одеською митницею Державної митної служби України № 7.10-4/20-06/6/13714 від 30.07.2024 до Одеської регіональної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Листом Одеської регіональної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вих.№ 865 від 01.08.2024 Одеську митницю повідомлено, що встановлення належності ікри та мальків до осетрових риб не входять до сфери акредитації випробувального центру Одеської регіональної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
27.09.2024 матеріали справи отримано місцевим судом.
Сторона захисту надала суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
31.10.2024 місцевий суд ухвалив постанову про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.
Мотиви апеляційного суду
Згідно з ч.1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.489 МК України).
В сенсі ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За положеннями ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно зі ст.196 МК України «Заборона щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України» - не можуть бути пропущені через митний кордон України, зокрема товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а також товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
За ч.1 ст.197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Згідно ч. 2 даної статті переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
В сенсі ч.1 ст.365 МК України громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.
Відповідно до Закону України № 662-XIV вид 14.05.1999 Україна приєдналась до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (далі - CITES).
Всі види осетрових риб та веслонісу є зразками CITES і тому зовнішньоторговельні операції з ними, включаючи транзитне перевезення та реекспорт, а також переміщення через митну територію України, здійснюються виключно за умови наявності супровідних документів дозвільного характеру - дозвіл/сертифікат CITES.
Для кожної партії зразків СITES оформлюється окремий дозвіл/сертифікат CITES.
Постановою КМУ від 13.12.2000 за №1822 (зі змінами) визначено Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Адміністративним органом України з питань виконання вимог Конвенції щодо осетрових видів риб і виробленої з них продукції з правом видачі відповідних дозволів та сертифікатів.
Під зразками СITES розуміє: живу або мертву тварину та будь-яку легко упізнавану частину чи похідне від неї (жива риба, у тому числі личинка; жива запліднена ікра; харчова ікра; тушки; м'ясо; плавці; інші частини та інша продукція).
Слід зазначити, що дія СITES поширюється не тільки на види осетрових риб та продукцію з них, що походять з природних водойм, а й на вирощені у штучних умовах (в умовах аквакультури).
Чорна ікра, згідно з визначенням, прийнятим в рамках СІТЕС, є незаплідненою і обробленою ікрою ряду осетроподібних (Acipenseriformes).
Відповідно до вимог CITES, визначених у Резолюції Conf. 12.7, стосовно персональних звільнень від вимог отримання дозволу CITES щодо харчової ікри осетрових (caviar), встановлено, що дані обмеження не повинні перевищувати 125 грам на одну особу. Продукт повинен мати обов'язкове маркування CITES, бути легально придбаним і перевозитись в особистому багажі.
Тобто, переміщення через митниці кордон України харчової ікри у кількості 125 грам на одну особу здійснюється без оформлення дозволу CITES, за умови наявності відповідного маркування.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч.3 ст.471 МК України передбачено адміністративну відповідальність щодо недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Диспозиція ч.1 ст.483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Тобто розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що в матеріалах адміністративного провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що виявлений поліетиленовий пакет, який перевозив CERNIOGLO NICOLAE, містив саме «ікру або мальків осетрових риб», та, відповідно, входить в перелік товарів, які згідно ст.196 МК України є забороненими до переміщення через митний кордон України (на пропуск потрібний спеціальний дозвіл).
В суді апеляційної інстанції представник митниці зазначила про намагання митниці проведення у встановленому порядку експертного дослідження вилучених предметів з метою встановлення їх належності до ікри та мальків осетрових риб, які не дали належного результату.
Крім того, у наданих поясненнях ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, також не зазначено про перевезеннями ним «ікри або мальків осетрових риб».
Отже, митним органом не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.
Слід зазначити, що в сенсі положень ст.8 МК України одним із основних принципів здійснення митної справи є законність та презумпція невинуватості.
При цьому, основний зміст принципу змагальності, який властивий справам про порушення митних правил, полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень. Така гарантія як змагальний розгляд справи випливає із загального права на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п.2 ст.6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд констатує, що в даній справі митним органом не було доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а тому постанова суду першої інстанції про закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є законною та обґрунтованою.
Будь-яких переконливих та обґрунтованих доводів, які б поза розумним сумнівом доводили, що ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, апеляційна скарга не містить.
Крім того, апеляційний суд акцентує увагу, що в протоколі про порушення митних правил митний орган послався на положення ст.ст.8,9 та 10 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчові продукції з них». Разом з тим, статті 8 та 9 вказаного закону виключені на підставі Закону № 442-VII від 05.09.2013 та Закону № 191-VIII від 12.02.2015 відповідно, а стаття 10 - викладена в новій редакції та регулює порядок переміщення через митний кордон продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва. При складенні протоколу представником митниці вказане не було враховано.
Отже, апеляційним судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції. Висновки, які викладені в оскаржуваній постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
Відповідно до положень п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 31 жовтня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Артеменко