Справа № 464/4180/20 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.
Провадження № 22-ц/811/3053/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
16 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
перевіривши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року про затвердження мирововї угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в будинку,-
встановив:
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року затверджено мирову угоду від 09 листопада 2022 року, укладену між позивачем ОСОБА_1 та представником відповідача ОСОБА_5 .
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в будинку - закрито.
Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , подавши 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд приходить такого висновку.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).
Згідно із нормами процесуального закону, подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (ч. 2 ст. 357 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 11.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року залишено без руху, запропоновано подати у визначений строк подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, а також квитанцію про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, зі змісту ухвали слідує, що зазначені апелянтом обставини не можна вважати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки ухвалу надіслано для оприлюднення 18.11.2022, а 21.11.2022 забезпечено надання загального доступу, апелянт стверджувала, що дізналась про ухвалу від 15.11.2022 лише 09.09.2024, тому враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, ОСОБА_1 мала б подати апеляційну скаргу не пізніш 24 вересня 2024 року, проте таку подала 03.10.2024, тобто з пропуском п"ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали.
Копію ухвали надіслано апелянту та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 22.10.2024 ОСОБА_1 отримала таку.
Крім апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційні скарги на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року подали також треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.11.2024 витребувано із Сихівського районного суду м.Львова цивільну справу №464/4180/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про припинення права власності на частку в будинку, з метою встановлення обставини для вирішення питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4
26.11.2024 цивільна справа №464/4180/20 надійшла на адресу апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із засад (принципипів) цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
При цьому, протягом всього перебування апеляційної скарги в апеляційному суді недоліки скарги ОСОБА_1 не усунуто, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та належно оформленої апеляційної скарги не подано, з клопотанням про продовження строку відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України, для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт до апеляційного суду не зверталася.
В свою чергу, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).
Крім цього, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Поряд з цим, достовірно знаючи про подану апеляційну скаргу, а також недоліки такої, апелянт свої процесуальні обов'язки не виконала.
Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав скаржником і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розглядута свідчить про подання апеляційної скарги з пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України, без зазначення поважних причин для поновлення такого.
Крім цього, із матеріалів справи беззаперечно вбачається, що копію ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 15.11.2022 ОСОБА_1 отримала 15.11.2022 (а.с. 230).
Також 08.12.2022 ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15.11.2022 отримав представник позивачки ОСОБА_6 (а.с. 233).
Зазначене спростовує протилежні твердження ОСОБА_1 та свідчить про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження за її апеляційною скаргою.
Не спростовують зазначених висновків суду наявні у матеріалах справи заяви та розписки ОСОБА_1 від 11.09.2024 про видачу оскаржуваної ухвали та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки жодним чином не заперечують відповідних фактів (а.с. 243-244).
Крім цього, про зазначені осбтавини повідовлено представником ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у клопотаннях від 14.10.2024 та 19.11.2024, з доданням відповідних викопіювань. У клопотанняхпредставник просить відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного процесуального питання.
Крім цього, Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, у п. 6 рекомендувала по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Разом з цим, враховуючи вік особи, яка подала апеляційну скаргу, а також не повідомлення суду про неможливість усунути недоліки апеляційної скарги через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступу до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, тощо, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 358, 368 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року.
Копію ухвали, апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами надіслати апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк