Дата документу 23.10.2024 Справа № 336/2053/22
судді Запорізького апеляційного суду
ОСОБА_1
у провадженні №11-кп/807/314/24
23 жовтня 2024 року м.Запоріжжя
23 жовтня 2024 року ухвалою колегії суддів Запорізького апеляційного суду із призначенням нового судового розгляду скасовано вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30 травня 2023 року відносно ОСОБА_2 , якого було визнано винуватим у вчиненні передбаченого ч.4 ст.409 КК України злочину.
Будучи незгодним з рішенням апеляційного суду висловлюю свою окрему думку з приводу скасування вироку суду.
Так, згідно висунутого ОСОБА_2 обвинувачення останній відмовився від несення обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.409 КК.
Як вбачається з показань допитаного в суді першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_2 , останній свою провину не визнав та зазначив, що він відмовився заступати на бойове чергування на блокпост, оскільки у нього була відсутня форма належного зразка, а тому він не хотів виглядати «як бомж», а також через загальний стан здоров'я (проблеми із ногами), втому та необізнаність у порядку несення служби на блокпосту. Заступати на чергування у їдальню він також відмовився, оскільки вважав принизливим чистити на кухні картоплю.
При цьому обвинувачений пояснив, що він отримував грошове забезпечення з центру комплектування за проходження військової служби.
Тобто останній розумів, що перебуває на військовій службі, а тому повинен був виконувати обов'язки щодо її несення. Проте обвинувачений відмовився від виконання будь-яких наказів, мотивуючи свою відмову саме небажанням продовжувати військову службу. Вказаний факт підтверджується письмовим рапортом, наданим солдатом ОСОБА_2 , в якому останній зазначив, що він не може по моральним і психологічним причинам нести службу та знаходитись у військовій частині та просив звільнити його зі служби.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок суду, виходив з того, що органом досудового розслідування не з'ясовано повно і всебічно питання щодо психічного стану ОСОБА_2 на час інкримінованого йому правопорушення, в тому числі не вирішено питання щодо необхідності проведення судової психіатричної експертизи.
Так, суд апеляційної інстанції послався на наявний в матеріалах провадження рапорт начальника медичної частини військової частини ОСОБА_3 від 14 травня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 був доставлений 14 травня 2022 року в обласну психіатричну лікарню м.Запоріжжя для консультації психіатра, від якої останній відмовився. Причини, які стали підставою для направлення ОСОБА_2 на вказану консультацію, а також причини відмови останнього від консультації з наданих стороною обвинувачення доказів достеменно встановити неможливо, оскільки відповідні медичні документи в матеріалах провадження відсутні.
Проте суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що згідно відповіді директора КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької міської ради ОСОБА_4 за обліковими даними медичного закладу відсутній, відомостей немає. Крім того, з відповіді командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 встановлено, що за час проходження служби ОСОБА_2 за медичною допомогою до медичного пункту військової частини та до закладів охорони здоров'я не звертався; командиру роти на стан здоров'я не скаржився; на пропозицію пройти медичне обстеження з приводу розладу стану здоров'я відмовився особисто.
Апеляційний суд послався в своїй ухвалі на протокол допиту свідка ОСОБА_6 , що є порушенням вимог КПК, так як суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Скасовуючи вирок суду, апеляційний суд не зазначив яким чином місцевий суд повинен належним чином перевірити суб'єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення.
Всупереч твердження суду апеляційної інстанції, висунуте ОСОБА_2 обвинувачення є конкретним. Більш того, сам обвинувачений ОСОБА_2 у своїх поясненнях визнав факт доведення до його відома наказів.
Отже незрозуміло яким чином суд першої інстанції при новому судовому розгляді повинен усунути вказані в ухвалі апеляційного суду недоліки з огляду на те, що суд здійснює розгляд кримінального провадження лише в межах наданих доказів, а також з огляду на те, що від проведення будь-яких експертних досліджень свого психічного стану обвинувачений ОСОБА_2 відмовляється.
Відтак, апеляційний суд мав відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_7 , а вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30 травня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Суддя ОСОБА_1