Провадження № 2/742/1363/24
Єдиний унікальний № 742/4542/24
23 грудня 2024 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором .
Свої вимоги мотивує тим, що 23 серпня 2021 року між позичальником, яким є відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» укладений договір про надання споживчого кредиту №688644, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 14000 грн, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 28 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №2808-23, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту №688644 від 23 серпня 2021 року, що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача. ТОВ «Слон Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши на підставі платіжного документа кредитні кошти на картковий рахунок відповідача, як це передбачено умовами договору. В той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у визначений строк. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 23289 грн 82 коп, з яких: 12344 грн 57 коп заборгованість за тілом кредиту; 10945 грн 25 коп - заборгованість за відсотками. Вказану суму, а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн позивач просить стягнути з відповідача.
Сторона позивача у судове засідання не з'явилася, представник позивача у позовній заяві позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи здійснити у його відсутність.
Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав. У судове засідання відповідач не з'явився хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши надані докази встановив, матеріали справи містять лист директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №2646_230926164334 від 26.09.23, через платформу сервіс онлайн платежів - iPay, в якому зазначено про перерахування коштів, а саме: 23-08-2021 10:06:23 на суму 14000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.u - 104434716, призначення платежу: Зачисление 14000 грн на карту НОМЕР_1 , однак в зазначеному листі відсутні відомості про особу, якій такі кошти перераховані. А також відсутній договір № 688644 від 23.08.2021 про надання споживчого кредиту між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1
28.08.2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2808-23, відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023, право грошової вимоги за кредитним договором № 688644 від 23.08.2023 року в сумі 23289 грн. 89 коп. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
У зв'язку з наявністю заборгованості ТОВ «Діджи Фінанс» на адресу відповідача була направлена досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.16).
Відповідно до ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.
Позивач посилається у якості доказів наявності заборгованості за договором №688644 від 23.08.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 на лист директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» в якому зазначено про перерахування коштів на картку НОМЕР_1 , однак в зазначеному листі відсутні відомості про особу, а також на витяг з Додатку до Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023. Однак, дані документи не є належними доказами, що підтверджує наявність та розмір боргу. Таким чином, подані позивачем докази щодо заборгованості, не є підтвердженням укладання саме кредитного договору між сторонами. Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору. З поданих до суду доказів взагалі неможливо встановити факт виконання кредитодавцем зобов'язань згідно договору.
Згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2012 №578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і у податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Отже, надані позивачем документи не є доказами укладення споживчого договору та розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки ним не доведено виконання зобов'язань кредитодавцем та факт укладення договору № 688644 від 23.08.2021.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведене, беручи до уваги не надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного у позові, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Тому в задоволенні позову належить відмовити.
Зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 610, 611, 625, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО