Справа № 712/12484/24 Головуючий у 1-й інстанції: Пересунько Я.В.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
24 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Альбердієвої Ірини Валеріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 1610/М/2024 від 09 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а спірна постанова винесена безпідставно, оскільки в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 він пред'являв посвідчення про приписку № 21089 від 17 січня 2008 року до призовної дільниці, яку отримав при досягненні 16 річного віку, а тому твердження відповідача про відсутність військово-облікового документа військовозобов'язаного є необґрунтованими. Разом з тим 20 травня 2024 року через мобільний додаток «Резерв +» були оновлені дані, про що свідчить відмітка «Дані уточнено вчасно» та інформація з цього додатку пред'явлена уповноваженим особами ІНФОРМАЦІЯ_3 . За таких обставин позивач вважає, що відповідачем не доведено наявність складу адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП в його діях і жодних доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував відсутністю станом на 09 жовтня 2024 року у ОСОБА_1 військово-облікового документа, що є порушенням частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції, чинній на 09 жовтня 2024 року. Наявність посвідчення про приписку до призовної дільниці не спростовує цього висновку, оскільки такий документ за досягненням 27 річного віку стає недійсним та на позивача покладався обов'язок після його досягнення, тобто з 21 листопада 2018 року, з'явитись до органу ІНФОРМАЦІЯ_8 для отримання військово-облікового документу, однак позивач цього не зробив. Наданий срін-шот із мобільного застосунку «Резерв+» містить повідомлення, відповідно до якого дані ОСОБА_1 «потребують уточнення», категорія обліку - «не на обліку», а також рекомендацію застосунку «звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних», а тому ОСОБА_1 принаймні до 17 липня 2024 року (дата коли закінчувався 60-денний строк для уточнення даних в ІНФОРМАЦІЯ_8 для всіх військовозобов'язаних в Україні, під час якого військовозобов'язаних не притягали до відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) мав можливість самостійно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за отриманням військово-облікового документу, але з невідомих причин цього не зробив.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Альбердієва І.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Мотиви апеляційної скарги полягають у недосліджені судом першої інстанції всіх обставин та неправильному трактуванні законодавчих приписів, оскільки позивач не зобов'язаний був самостійно з'явитись до органу ІНФОРМАЦІЯ_8 для оформлення військово-облікового документу, яке можливе лише на підставі виклику. Зауважив, що ним пред'явлено військово-обліковий документ, а саме: посвідчення про приписку, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт не пред'явлення уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-облікового документу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне здійснити розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів враховує наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 17 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав посвідчення про приписку до призовної дільниці № 21089 у АДРЕСА_1 як придатний до військової служби призовник і того ж дня був взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 досяг віку 27 років та як особа, яка досягла граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників - підлягав взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах (відповідно до чинної на той час редакції статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»), з оформленням відповідного військово-облікового документу.
Відповідно до витягу з книги протоколів засідань призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 (протокол № 42 від 28 листопада 2018 року) громадянина ОСОБА_1 звільнено від призову на строкову військову службу у зв'язку з досягненням 27 річного віку, зараховано в запас, а матеріали направлено до правоохоронних органів як на призовника, який ухилявся від призову.
На вказаному витязі міститься резолюція військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28 грудня 2018 року «видати військовий квиток».
09 жовтня 2024 року оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол № 1610/М/2024 про адміністративне правопорушення про те, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не має при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дане діяння є порушенням вимог частини шостої статті 33 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ зі змінами, та абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, що становить склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 19:00 год. 09 жовтня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У графі «пояснення та зауваження» вказаного протоколу ОСОБА_1 зазначив «маю приписне посвідчення, хочу оформити відстрочку за наявності права на неї, та отримати обліковий документ».
ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 09 жовтня 2024 року винесено постанову № 1610/М/2024, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Зміст вказаної постанови дублює протокол про адміністративне правопорушення № 1610/М/2024.
Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, оскільки вона прийнята за відсутності складу адміністративного правопорушення, 18 жовтня 2024 року звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до частини шостої якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Отже, за змістом частини шостої статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає як за відсутність при собі військово-облікового документа, так і при не пред'явленні його за вимогою уповноваженого представника.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
20 травня 2024 року ОСОБА_1 уточнив персональні дані через електронний додаток «Резерв+» в електронному реєстрі «Оберіг». Водночас наданий срін-шот із мобільного застосунку «Резерв+» містить повідомлення, відповідно до якого дані ОСОБА_1 «потребують уточнення», категорія обліку - «не на обліку», а також рекомендацію застосунку «звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_9 з місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних».
Проте ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не оформив військово-облікового документу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки станом на 09 жовтня 2024 року він не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_9.
Частиною десятою статті 1 Закону № 3543 (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до абзацу другого пункту 82 та пункту 9Порядку № 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
За пунктом 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру. (пункт 17 Порядку № 559)
Згідно із пунктом 18 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Отже, оформлення і отримання військово-облікового документу в електронній або паперовій формі залежало від волевиявлення самого ОСОБА_1 , якого він не висловив, та не потребувало виклику повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_9.
09 жовтня 2024 року перебуваючи в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 було пред'явлено видане 17 січня 2008 року посвідчення про приписку до призовної дільниці № 21089 у АДРЕСА_1 , яке не є військово-обліковим документом.
Отже, на момент винесення спірної постанови у позивача не було наявного при собі дійсного військово-облікового документа в оновленій формі чи старого зразка.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, з чим не може не погодитись колегія суддів апеляційного суду, ОСОБА_1 принаймні до 17 липня 2024 року (дата коли закінчувався 60-денний строк для уточнення даних в ІНФОРМАЦІЯ_8 для всіх військовозобов'язаних в Україні, під час якого військовозобов'язаних не притягали до відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) мав можливість самостійно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за отриманням військово-облікового документу, але з невідомих причин цього не зробив.
Суд відхиляє посилання сторони позивача на пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, відповідно до якого районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Цей Порядок затверджений на виконання вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який є загальним законом, і його дія розрахована, у тому числі, на мирний час, тоді як правовідносини щодо обов'язку громадян в особливий період регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як правильно зауважив суд першої інстанції, з чим не може не погодитись колегія суддів апеляційного суду, Сапсай Є.В. принаймні до 17 липня 2024 року (дата коли закінчувався 60-денний строк для уточнення даних в ІНФОРМАЦІЯ_8 для всіх військовозобов'язаних в Україні, під час якого військовозобов'язаних не притягали до відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) мав можливість самостійно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за отриманням військово-облікового документу, але з невідомих причин цього не зробив.
Доводи апеляційної скарги адвоката Альбердієвої Ірини Валеріївни, поданої в інтересах ОСОБА_1 , зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 229, 272, 286, 308, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Альбердієвої Ірини Валеріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.