Справа № 320/8882/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
25 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Штульман І.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із розрахунку 65% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 27.12.2023 № 21-254зп, починаючи з 28.12.2022 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням усіх видів надбавок (доплат, підвищень);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із розрахунку 65% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 27.12.2023 №21-254зп, починаючи з 28.12.2022 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням усіх видів надбавок (доплат, підвищень) та провести виплату різниці пенсії між фактично виплаченими розмірами та максимально нарахованими з 28.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач попри отримання оновленої довідки від 27.12.2023 №21-254зп, видану Офісом Генерального прокурора, протиправно не здійснив перерахунок його пенсії, тим самим порушив права на отримання пенсії у більшому розмірі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 65% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 27.12.2023 № 21-254зп, починаючи з 01.10.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 65% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 27.12.2023 № 21-254зп, починаючи з 01.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Зазначена апеляційна скарга вмотивована тим, що підвищення посадових окладів на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 не є підставою для зміни грошового забезпечення пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру»
На думку скаржника, оскільки довідка Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 27.12.2023 № 21-254зп видана для обрахунку пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру», а не на підставі Закону України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із ліквідацією військових прокуратур, наказом Міністра оборони України від 13.11.2019 №638, позивача як офіцера Збройних Сил України відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі.
У подальшому, ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас наказом Міністра оборони України за підпунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі).
Як наслідок, 29.11.2019 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 65% від грошового забезпечення.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020, Офісом Генерального прокурора 27.12.2023 за №21-254зп було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.09.2023, яка була направлена до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовився від вчинення таких дій.
28 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії починаючи з 28.12.2023 відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 27.12.2023 за №21-254зп.
Листом від 18.01.2024 за вих.№2292-47121/Р-08/8-2600/24 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 27.12.2023 за №21-254зп.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, на підставі вказаної довідки, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 27.12.2023 №21-254зп, виданої Офісом Генерального прокурора.
Разом з тим, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, відтак у задоволенні позовних вимог про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром судом першої інстанції було відмовлено.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
У подальшому, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із ліквідацією військових прокуратур, наказом Міністра оборони України від 13.11.2019 №638, позивача як офіцера Збройних Сил України відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі.
У подальшому, ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас наказом Міністра оборони України за підпунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі).
Як наслідок, 29.11.2019 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 65% від грошового забезпечення.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020, Офісом Генерального прокурора 27.12.2023 за №21-254зп було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.09.2023, яка була направлена до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовився від вчинення таких дій.
Відтак, ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, на підставі довідки, виданої Офісом Генерального прокурора відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, статті 81 Закону № 1697-VII.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Алгоритм перерахунку передбачено у пунктах 2-3 Порядку № 45. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
З матеріалів справи вбачається, позивач проходив військову службу і був звільнений з військової служби відповідно до Накази Генеральної прокуратури України №1013-вк від 21.11.2019.
Відтак, саме цей державний орган (його правонаступник) повинен видавати довідки для перерахунку розміру пенсії.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 81 Закону 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Частинами третьою-п'ятою вказаної статті врегульовані розміри посадових окладів прокурорів, а частиною сьомою - розміри щомісячної надбавки за вислугу років.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII було внесено зміни у розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, зокрема, доповнено вказаний розділ, крім інших, пунктом 26, за змістом якого норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України вказав, що однією з необхідних передумов незалежної діяльності прокуратури, неупередженого, об'єктивного, безстороннього виконання прокурорами своїх функцій є заходи щодо їх юридичного захисту, належного рівня матеріального та соціального забезпечення прокурорів, які мають бути гарантовані таким чином, щоб не допустити тиску, що може спричинити вплив на прийняті ними рішення. Це може бути реалізовано лише шляхом визначення відповідним законом України належних умов для функціонування прокуратури та системи фінансування, у тому числі регулювання заробітної плати прокурора для забезпечення неупередженості при реалізації встановлених Конституцією та законами України повноважень.
Отже, заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині другій статті 131-1 Основного Закону України.
За таких обставин, коли заробітна плата прокурорів визначається виключно Законом, в даному випадку статтею 81 Закону № 1697-VІІ, вірним є визначення розміру грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою позивача для обчислення (перерахунку) його пенсії відповідно до статті 81 Закону № 1697-VІІ.
Отже, позивач має право на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідній категорії працівників на підставі довідки, у якій вказаний розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою прокурора Офісу Генерального прокурора відповідно до рішення Конституційного Суду від 26.03.2020 № 6-р/2020 та статті 81 Закону № 1697-VІІ.
Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 300/3496/22.
При цьому, слід зауважити, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача від 27.12.2023 №21-254зп недійсною не визнавалася, не скасована, тобто є чинною, а тому підстав для її невиконання у відповідача не було.
Будь-яких зауважень щодо її змісту, складових грошового забезпечення, відповідачем не зазначено та матеріали справи не містять.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, відмовивши позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення за відповідною посадою на підставі довідки від 27.12.2023 №21-254зп, діяв всупереч вимог частини другої статті 2 КАС України, тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 65% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 27.12.2023 № 21-254зп, починаючи з 01.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у рішенні про відмову позивачу у перерахунку пенсії від 18.01.2024 за вих.№2292-47121/Р-08/8-2600/24 пенсійний орган, серед іншого, зазначив, що пенсія виплачується без обмеження максимального розміру згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 по справі №640/2507/21/
Відтак, спору щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, тому такі вимоги є передчасними.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянтів, викладених у скаргах, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.В. Штульман
Ю.К. Черпак