Справа № 754/11618/24
24 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 06 листопада 2024 року позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.286, 295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, не додано документ, який підтверджує сплату судового збору та не зазначено всіх учасників, які беруть участь у справі та відомостей про них.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету скаржника 02 грудня 2024 року о 19:55 год., що підтверджується довідкою від 03 грудня 2024 року про доставку електронного листа, отже, в силу ч.6 ст.251 КАС України, ухвала суду вважається врученою скаржнику 03 грудня 2024 року.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що рішення суду першої інстанції було ним отримано 20.11.2024, на підтвердження чого подано скріншот із системи електронного документообігу.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо її своєчасної подачі.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особливості провадження в даній категорії справ встановлено у ст.286 КАС України, відповідно до ч.4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Повний текст оскаржуваного рішення складено 08 листопада 2024 року та його копію отримано в підсистемі «Електронний суд» в Електронному кабінеті 11 листопада 2024 року о 20 год. 37 хв. відповідно до відстеження картки руху документа, в той же час, дану апеляційну скаргу подано до суду 27 листопада 2024 року із застосуванням підсистеми «Електронний суд», отже апеляційну скаргу подано апелянтом після закінчення строків, установлених ст.286, 295 КАС України.
Разом з тим, процедура реєстрації судового рішення в системі електронного документообігу суб'єкта владних повноважень не є тотожним отриманню судового рішення стороною у справі, оскільки така реєстраціє є внутрішньою процедурою державного органу від якої не залежить початок перебігу строку на апеляційне оскарження.
Суд також враховує, що положеннями ч.4 ст.286 КАС України встановлено скорочені строки на апеляційне оскарження рішень у даній категорії справи, а з моменту складання повного тексту рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року до моменту подання апеляційної скарги минуло дев'ятнадцять днів.
Апелянт не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Водночас судом не встановлено поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, а тому підстав до поновлення такого строку суд не вбачає.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 14 грудня 2024 року.
У встановлений судом строк та в період до 24 грудня 2024 року вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів
У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю.Кучма