Справа № 320/31973/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
25 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, в якому просила:
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у неповерненні ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачених коштів у розмірі 4085,66 грн (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень) 66 коп. та стягнути на користь ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачені кошти у розмірі 4086,66 грн (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень) 66 коп. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з відповідного рахунку Головного управління ДПС у м. Києві.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що у спірний період позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Вікторія», ТОВ «Юридична компанія «Чернобай та партнери» то ТОВ «Німфа «Рідан», а роботодавцями позивачки сплачені страхові внески за позивачку ОСОБА_1 як за найманого робітника за відповідний період, у позивачки відсутній був обов'язок сплачувати єдиний соціальний внесок як фізична особа-підприємець вдруге, тому наявні підстави для повернення коштів у розмірі 4085,66 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві привести у відповідність дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно скасованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20044,72 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у неповерненні ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачених коштів у розмірі 4085,66 грн (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень) 66 коп.
Зобов'язано стягнути на користь ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачені кошти у розмірі 4086,66 грн (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень) 66 коп. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з відповідного рахунку Головного управління ДПС у м. Києві.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у зв'язку з наявністю недоїмки у інтегрованій картці ОСОБА_1 у розмірі 15959,06 грн, відсутні підстави для повернення позивачу помилково (безпідставно) сплачених коштів у розмірі 4085,66 грн.
На думку апелянта, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 08.08.2022 у справі 640/1793/22 не було зобов'язано вносити відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом коригування та виключення відповідних сум у зв'язку зі скасуванням податкової вимоги про сплату боргу від 14 травня 2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що оскільки вимога Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-277562-17 у судовому порядку визнана протиправною та скасована, отримання відповідачем грошових коштів від позивачки ОСОБА_1 у сумі 4 085,66грн відбулось помилково (безпідставно).
Як наслідок, на думку позивача, апеляційна скарга відповідача є безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на момент розгляду даної справи ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність в якості фізичної особи-підприємця 08 червня 2019 року.
Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-277562-17 на суму 20044,72 грн.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року справі № 640/1796/22 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-277562-17.
У той же час, позивач зазначає, що нею була здійснена часткова сплата боргу у розмірі 4085,66 грн. (згідно платіжних доручень № 13113, 1127, 8387), проте у зв'язку зі скасуванням судом вимоги про сплати боргу, сплата грошових коштів у сумі 4085,66 грн. відбулась помилково (безпідставно).
З метою повернення сплачених коштів позивач направив звернення від 06.07.2023 року, щодо списання боргу та повернення безпідставно набутих грошових коштів у зв'язку зі скасуванням вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 14.05.2019 № Ф-277562-17.
Головним управлінням ДПС у м. Києві було відмовлено у поверненні коштів у зв'язку з наявністю недоїмки у інтегрованій картці ОСОБА_1 у розмірі 15 959, 06 грн., що вбачається з листа №61188/6/26-15-24-07-07 від 28.07.2023.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки облік відповідачем в ІКП недоїмки з єдиного внеску після скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн є безпідставним, втім відповідачем не здійснено жодних дій по коригуванню інтегрованої картки платника податків після скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до вимог частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
У силу вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
При цьому, у статті 14 Закону № 2464-VI встановлені повноваження органів доходів і зборів, серед них визначено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Таким чином, нормами Закону № 2464-VI чітко встановлено, що повноваження та обов'язки щодо здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати платниками єдиного внеску, стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску та застосування до таких платників фінансових санкцій у випадках, передбачених цим Законом, надані виключно органам доходів і зборів.
Підпунктом 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VI визначено, що, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 цього закону єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
З аналізу вказаних норм чинного законодавства вбачається безальтернативний обов'язок фізичної особи підприємця регулярно сплачувати єдиний внесок з дати державної реєстрації підприємницької діяльності до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У відповідності до вимог п.п. 6, 7 статті 13 Закону № 2464-VI та розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція №449), органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Приписами статті 25 Закону № 2464-VI та пунктом 3 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення (п. 3 Розділу VI Інструкції №449).
Таким чином, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених законодавством.
Тобто, передумовою для формування податкової вимоги, є наявність у платника боргу, який обліковується в інформаційній системі органу доходів і зборів.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-277562-17 на суму 20044,72 грн.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року справі № 640/1796/22 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-277562-17.
Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що позивач у період часу з 2017 по 2019 роки, за який відповідачем здійснено нарахування єдиного внеску оскаржуваною вимогою від 14.05.2019 № Ф-277562-17, був найманим працівником, отримував заробітну плату, з якої щомісячно відраховувались суми єдиного внеску не нижче встановленого законодавством розміру.
У силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, позивач зазначає, що нею була здійснена часткова сплата боргу у розмірі 4085,66 грн. (згідно платіжних доручень № 13113, 1127, 8387), проте у зв'язку зі скасуванням судом вимоги про сплати боргу, сплата грошових коштів у сумі 4085,66 грн. відбулась помилково (безпідставно).
З метою повернення сплачених коштів позивач направив звернення від 06.07.2023 року, щодо списання боргу та повернення безпідставно набутих грошових коштів у зв'язку зі скасуванням вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 14.05.2019 № Ф-277562-17.
Однак, Головним управлінням ДПС у м. Києві було відмовлено у поверненні коштів у зв'язку з наявністю недоїмки у інтегрованій картці ОСОБА_1 у розмірі 15 959, 06 грн., що вбачається з листа №61188/6/26-15-24-07-07 від 28.07.2023.
Так, Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 (далі - Порядок №5).
Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Порядку №5 інтегрована картка платника (надалі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно пункту 1 розділу ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 3 розділу II Порядку №5 визначено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462) та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року №1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов: погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені; повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника; повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника; відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП; повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.
За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку №5, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю: реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП; реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення; реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18.
Таким чином, облік відповідачем в ІКП позивача недоїмки з єдиного внеску після скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн є безпідставним, що вказує про наявність підстав дя зобов'язання відповідача привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. згідно скасованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у неповерненні ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачених коштів у розмірі 4 085, 66 грн та стягнути на користь ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачені кошти у розмірі 4 086, 66 грн з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з відповідного рахунку Головного управління ДПС у м. Києві, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою повернення коштів стало наявність недоїмки в розмірі 15959, 06 грн.
Так, на момент надання відповіді, відповідно до листа №61188/6/26-15-24-07-07 від 28.07.2023 у позивача була наявна заборгованість в сумі 15 959, 06 грн.
Отже, загальна сума заборгованості становила ?20 044,72? грн. (4085,66 грн.+15959,06). ????
Вказана сума наявної заборгованості відповідає сумі, яка зазначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн. та має однакову правову природу.
Однак, враховуючи, що вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20044,72 грн була скасована в судовому порядку, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18.
Таким чином, облік відповідачем в ІКП недоїмки з єдиного внеску після скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн є безпідставним, проте відповідачем не здійснено жодних дій по коригуванню інтегрованої картки платника податків після скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф-277562-17 у розмірі 20 044, 72 грн.
Відтак, зазначені обставини свідчать про необхідність визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у неповерненні ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачених коштів у розмірі 4 085, 66 грн та необхідності стягнути на користь ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплачені кошти у розмірі 4086,66 грн (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень) 66 коп. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з відповідного рахунку Головного управління ДПС у м. Києві.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко