Справа № 320/14848/24
про залишення апеляційної скарги без руху
24 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року про відмову Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ - ПРОМ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Київській області у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 10 квітня 2024 року.
16 травня 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - апелянт) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору, та надано апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків - відмовлено та апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - повернуто апелянту, у зв'язку з несплатою судового збору.
18 грудня 2024 року, через підсистему "Електронний суд", Головне управління Державної податкової служби у Київській області повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження того самого судового рішення від 29 квітня 2024 року і скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року
За змістом статті 295 КАС України вбачається, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збора є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №500/2544/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Крім того, у якості поважності причин пропуску строку апелянтом зазначено, що пропуск строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою зумовлений військовою агресією проти України та запровадженням воєнного стану в Україні.
У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, зокрема: "лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу".
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У свою чергу, судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов'язок вжити всі можливі заходи протягом майже вісьми місяців для сплати судового збору до 18 грудня 2024 року.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року по справі №640/16836/21.
Суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, з огляду на неповажність зазначених підстав, оскільки у апелянта був достатній час для подання апеляційної скарги та сплати судового збору у визначений законом строк.
Згідно частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, за змістом якої, у разі якщо апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п'яти днів з дня подання апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, зазначаючи недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Недолік апеляційної скарги може бути усунуто шляхом подання до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 295-298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року про відмову Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ - ПРОМ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року про відмову Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ - ПРОМ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, - залишити без руху.
Надати Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Штульман