Справа 760/24318/21 Головуюча в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/5374/2024 Доповідач в 2 інстанції ? ОСОБА_2
21 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарки: ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12020100070003139 від 05 листопада 2020 року за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року, -
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12020100070003139 від 05 листопада 2020 року в частині обвинувачення ОСОБА_8 закрите.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказав на незаконність ухвали у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав на те, що судом вирішувалося питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності лише стосовно ОСОБА_8 , а судове провадження стосовно іншого обвинуваченого ОСОБА_9 триває. Тому, місцевий суд передчасно вирішив долю речового доказу в порядку ст.100 КПК України, а саме ухвалив знищити предмет злочину, вчиненого ОСОБА_9 . Крім того, в обвинувальному акті вказано, що процесуальні витрати складаються із вартості проведених судових експертиз від 20.06.2021 та 01.07.2021, які становлять 514 грн 83 коп. та 1 372 грн 96 коп. Загальна сума - 1 887 грн 79 коп. Однак судом прийняте необгрунтовано рішення про стягнення з ОСОБА_8 саме 514 грн 83 коп. Водночас, у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17) сформульований висновок, що суд повинен вирішувати питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Також, у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 року (справа № 203/241/17) сформульований висновок, згідно з яким, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Враховуючи наведені вище вимоги закону та роз'яснення Верховного Суду, процесуальні витрати у провадженні не підлягають стягненню з особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, в порядку ст. 49 КК України. Тобто, правові підстави стягувати з ОСОБА_8 на користь держави вартість процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні відсутні. Проте, розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_9 триває, і в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, процесуальні витрати необхідно буде стягнути з останнього. Просив ухвалу змінити в частині вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат та ухвалити нову ухвалу, якою виключити з оскаржуваної ухвали місцевого суду вказівки про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат у розмірі 514 грн 83 коп. та знищення речового доказу - порошкоподібних речовин, обіг яких обмежено - амфетамін, загальною масою 0,249 г. В решті ухвалу залишити без змін.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що в день постановлення ухвали від 03 липня 2024 року він переказав кошти в розмірі 514 грн 83 коп. на відшкодування процесуальних витрат. Цей факт підтверджується копією квитанції, яку він долучає до своїх заперечень.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судовий розгляд вказаного провадження був проведений за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України. Висновки суду першої інстанції в частині обґрунтованості звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності із підстав передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження учасниками судового провадження не оскаржувалися, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України ухвала суду першої інстанції у зазначеній частині колегією суддів не перевірялася. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про необгрунтованість ухвали в частині вирішення питання розподілу процесуальних витрат, то вони на думку колегії суддів, є слушними з огляду на таке.
За змістом положень ч. 1 ст. 124 та ч. 1 ст. 126 КПК України, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження № 12020100070003139 від 05 листопада 2020 року щодо ОСОБА_8 у зв'язку із його звільненням від кримінальної відповідальності, судове провадження даного кримінального провадження щодо ОСОБА_9 не завершене та фактично перебуває на розгляді у місцевому суді.
Наведене свідчить про те, що кримінальне провадження не можливо визнати таким, розгляд якого завершений по суті, що вказувало би на необхідність вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів судом вирішується під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно обвинувачення, порошкоподібна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,249 г, є водночас предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, вчиненого ОСОБА_9 та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, вчиненого ОСОБА_8 .
Враховуючи те, судом першої інстанції у кримінальному провадженні № 12020100070003139 від 05 листопада 2020 року, ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, а судове провадження стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, продовжується, вирішення долі речових доказів, оскільки, цим рішення є передчасним, на переконання колегії суддів, речові докази, які мають значення для встановлення обставин справи, повинні бути збережені. Знищення або вилучення цих доказів на даному етапі може перешкодити об'єктивному розгляду справи стосовно іншого обвинуваченого.
За наведених обставин апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року зміні в частині вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів у кримінальному провадженні № 12020100070003139 від 05 листопада 2020 року.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року змінити.
Виключити з резолютивної частини ухвали посилання суду про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат в розмірі 514 гривень 83 копійок.
Виключити з резолютивної частини ухвали посилання суду про знищення речового доказу - порошкоподібні речовини світло-бежевого кольору, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,249 г.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
__ ___________________ _______________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4