12 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю:
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року, якою скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про закриття кримінального провадження № 62020100000002305 - повернуто особі, яка її подала,-
23 липня 2024 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про закриття кримінального провадження № 62020100000002305.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року вищевказану скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки не надано суду докази на підтвердження факту отримання копії оскарженої постанови та не зазначено дати отримання листа за підписом прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , що може свідчити про порушення строку оскарження за відсутності клопотання про поновлення такого строку.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 62020100000002305 від 09 листопада 2020 року за ч. 1 ст. 364 КК України та встановити особу прокурора, що визначив підслідність даної справи ДБР в той час як дану категорію справ має слухати НАБУ.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 31 травня 2024 року прокурор повідомив апелянта про те, що кримінальне провадження № 62020100000002305 від 09 листопада 2020 року закрито. Разом з тим, слідчий не вручав копію постанови про закриття справи, не ознайомив його з матеріалами справи та позбавив його можливості скористатися правом на оскарження постанови. Апелянт вказує, що прокурор зобов'язаний був подати подання про скасування постанови про закриття кримінального провадження, оскільки він є процесуальним керівником і має контролювати дії слідчого при проведенні розслідування та дотримання законів при проведенні слідчих дій. Крім того, вказав, що суд першої інстанції взагалі не повідомив його про слухання справи
Насамперед слід зазначити, що апеляційним судом були вжиті всі необхідні заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_5 про день, час та місце судового засідання. Однак, в судове засідання апелянт не з'явився, заяв, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судового провадження, які надійшли в порядку ст. 422 КПК України, в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження можуть бути оскарженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З матеріалів судового провадження встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002305 від 09 листопада 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на звернення ОСОБА_5 листом № 31/3-844ВИХ-2 від 31 травня 2024 року, повідомив останнього, що за результатами розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 62020100000002305 від 09 листопада 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 15).
17 липня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на дії слідчого, в якій просив скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про закриття кримінального провадження № 62020100000002305.
Приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_5 не надано суду докази на підтвердження факту отримання копії оскаржуваної постанови та не зазначено дати отримання листа за підписом прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , що може свідчити про порушення строку оскарження за відсутності клопотання про поновлення такого строку.
Разом з тим, такий висновок слідчого судді колегія суддів вважає помилковим, оскільки, кримінальний процесуальний закон пов'язує початок строку оскарження процесуального рішення слідчого у формі постанови з днем отримання особою його копії
Між тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказував, що копію постанови про закриття кримінального провадження він не отримував, а про існування постанови слідчого про закриття кримінального провадження дізнався від прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на своє звернення.
Таким чином, на переконання колегії суддів, у слідчого судді не було достовірних відомостей, які б спростовували доводи ОСОБА_5 викладені в апеляційній скарзі, про не отримання ним копії постанови слідчого про закриття кримінального провадження, а тому процесуальний строк на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження останнім не міг бути пропущений.
Крім того, слід зазначити, що вразі виникнення сумнівів щодо дотримання особою, яка подала скаргу строку на оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, та права на подання скарги, слідчий суддя мав би перевірити викладені у скарзі доводи, витребувавши матеріали кримінального провадження, проте фактично усунувся від покладеного на нього кримінальним процесуальним законом обов'язку щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Таким чином, висновок слідчого судді про повернення скарги є невмотивованим та необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам закону. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, що зумовлює скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи, що доводи скарги ОСОБА_5 не були предметом перевірки в суді першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити законність та обґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження та ухвалити своє рішення з цього питання.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, а саме положення ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких встановлено, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися законності та з врахуванням вимог ч. 1 ст. 7 КПК України, вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року, якою скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про закриття кримінального провадження № 62020100000002305 - повернуто особі, яка її подала - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3