Головуючий у суді першої інстанції: Каліушка Ф.А.
25 грудня 2024 року місто Київ
справа № 753/5185/24
провадження № 22-ц/824/19140/2024
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 23 квітня 2024 року у справі за позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 23 квітня 2024 року задоволені позовні вимоги КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 47 279,31 грн., 3% річних у розмірі 3 185,05 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 10 842,07 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн., а всього 64 334,43 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 19 листопада 2024 року подав апеляційну скаргу, в порядку ст.355 ЦПК України.
27 листопада 2024 року Київським апеляційним судом з Дарницького районного суду м.Києва витребувано цивільну справу №753/5185/24 за позовом КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
3 грудня 2024 року з Дарницького районного суду м.Києва до Київського апеляційного суду надійшла справа №753/5185/24.
Одночасно, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення розміру сплати судового збору, посилаючись на те, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн. На підтвердження чого додав до апеляційної скарги довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 11 жовтня 2024 року; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, де зазначено, що інформація щодо ОСОБА_1 за період з 1 по 2 квартал 2024 року -відсутня; довідку Управління соціального захисту населення в Дарницькому районі м.Києва від 11 жовтня 2024 року про те, що ОСОБА_1 жодних видів допомоги не отримує, на обліку не перебуває.
Розглянувши клопотання про зменшення розміру сплати судового збору, суд дійшов висновку, що таке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження №К/9901/14384/18).
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи за попередній календарний рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Верховний Суд зауважує, що для зменшення розміру судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для задоволення клопотання такої особи.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
На підтвердження майнового стану відповідач ОСОБА_1 надав суду довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 11 жовтня 2024 року; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, де зазначено, що інформація щодо ОСОБА_1 за період з 1 по 2 квартал 2024 року -відсутня; довідку Управління соціального захисту населення в Дарницькому районі м.Києва від 11 жовтня 2024 року про те, що ОСОБА_1 жодних видів допомоги не отримує, на обліку не перебуває.
Разом з тим, надані суду документи не дають можливості суду встановити наявність у ОСОБА_1 реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Суд вважає, що надані документи є недостатніми доказами на підтвердження скрутного майнового стану заявника.
Наведені ОСОБА_1 у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для зменшення розміру судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, апеляційна скарга, не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу не сплачено судовий збір.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становив 3028 грн.
Згідно п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання позову до суду позивач КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва" сплатив судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 3028 грн..
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір в розмірі 4542 грн. (3028 грн. х 150% ).
Враховуючи викладене, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 4542 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), унікальний № справи, ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Платіжний документ про сплату судового зборуабо документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно надати апеляційному суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 23 квітня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліку, викладеного у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити апелянта, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна