Справа №757/38865/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6060/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
18 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення, працюючого на посаді заступника Голови Державного агентства інфраструктурних проектів України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 рокузадоволено частково клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у кримінальному провадженні №62021100020000289 від 19.08.2021, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 60 560 гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із службовими особами ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», Державного агентства інфраструктурних проектів України;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначено до 25.10.2024, в межах строку досудового розслідування.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що сторона обвинувачення не довела, а слідчий суддя не встановив наявність ризиків, що підозрюваний знищить, приховає чи спотворить документи, які можуть бути доказом у даній справі, а доводи сторони захисту, що всі ці документи було надано добровільно, навіть не на вимогу слідчого чи суду, не було враховано при винесенні оскаржуваної ухвали.
Апелянт зазначає, що підозра є необґрунтованою, а докази на які слідство посилається частково - неналежними, а частково свідчать про невинуватість підозрюваного, а тому оскаржувана ухвала є такою, що не ґрунтується на об'єктивних доводах і доказах сторони обвинувачення.
Також апелянт зауважує на тому, що слідство посилається на тяжкість інкримінованого злочину, проте кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином.
На переконання апелянта, жодна із умов визначена як підстава для застосування запобіжного заходу ст. 177 КПК України не знайшла свого відображення, а ні в матеріалах кримінального провадження, а ні в оскаржуваній ухвалі.
Крім того, прокурор у клопотанні, а суд в оскаржуваній ухвалі не зазначили, які саме конкретно визначені існують ризики.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, що Першим слідчим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100020000289 від 19.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України.
28.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у неналежному виконанні своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого Державному бюджету (Державний дорожній фонд), в особі Державного агентства інфраструктурних проектів України завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 8 488 648 (вісім мільйонів чотириста вісімдесят вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 80 копійок, що в 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
29.08.2024 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у кримінальному провадженні №62021100020000289 від 19.08.2021, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідча вказала на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
29.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого частково задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 60 560 гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із службовими особами ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», Державного агентства інфраструктурних проектів України;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначено до 25.10.2024 в межах строку досудового розслідування.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, на переконання слідчого судді, є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПКкримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadov v. Azerbaijanп. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відтак, колегія суддів не бере до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення. А тому, відповідно, дане твердження не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Крім того, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилались слідчий та прокурор у клопотанні, давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищувати, ховати або спотворювати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищевказане, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, враховуючи доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються ("Ткачов проти України" від 13.12.2007 p.).
Тому такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається із пояснень прокурора, наданих у суді апеляційної інстанції, у кримінальному провадженні №62021100020000289 від 19.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України, досудове розслідування закінчено та 22.10.2024 обвинувальний акт направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду справи по суті. Тобто апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке прийняте під час досудового розслідування, в той час коли стадія досудового розслідування закінчилась до початку розгляду апеляційної скарги по суті.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Всі інші підстави з яких захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК Україниє законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4