23 грудня 2024 рокусправа № 380/18634/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить :
- визнати дії відповідача протиправними;
- зобов'язати відповідача зняти, виключити позивача з військової служби із зняттям з військового обліку згідно постанови ВЛК від 26.01.2011, як такого, що «непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач 12.07.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення інформації, надавши оригінали військово-облікових документів та довідок про особистий стан здоров'я, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. Проте відповідачем, всупереч поданих документів та заяві про виключення з обліку, прийнято позивача на облік, вказавши, що у висновку ВЛК неправильно записано формулювання, а саме «зняття з військового обліку», яке станом на сьогодні не дійсне. Відповідно до чинного законодавства запис має бути «виключено з військового обліку». Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 05.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на відзив не скористався.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 12.07.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення даних. Позивач надав відповідачу оригінали військово-облікових документів, довідки про особистий стан здоров'я, посвідчення особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.
Позивач наголошує, що з 1995 року на військовому обліку не перебував у зв'язку із проходженням служби у Головному управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України у Львівській області. Після завершення служби позивач повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про свою непридатність до військової служби та зняття з військового обліку по стану здоров'я згідно наявної постанови ВЛК ГУМВСУ у Львівській області від 26.01.2011.
Також звертає увагу на те, що у свідоцтві про хворобу №43 від 26.01.2011 у п.16 вказано, що позивач непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Як зазначає позивач, відповідач у свою чергу вказав про те , що неправильно записано формулювання ВЛК як «зняття з військового обліку», яке станом на сьогодні має бути записано як «виключення з військового обліку».
Відтак позивача 12.07.2024 взято на облік.
26.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою у якій просить зняти(виключити) його з військового обліку.
До заяви також долучив свідоцтво про хворобу №43 від 26.01.2011 ВЛК-ГУМВСУ у Львівській області, експертний висновок ЛРМЕК від 27.10.2017; посвідчення інваліда війни.
Позивач стверджує, що відповіді на цю заяву від відповідача не отримав.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у не розгляді по суті заяви позивача від 26.07.2024 про зняття(виключення) з військового обліку звернувся із цим позовом до суду.
При вирішені спору суд керується таким.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), положення якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
За правилами абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII визначені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У свою чергу, частиною 13 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 14 Закону № 2232-XII приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці. Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Норми Положення № 402 суд застосовує в редакції, чинній на час розгляду питання про придатність позивача до військової служби, зокрема, зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України від 27.05.2013 № 346.
Пунктом 1.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; колишніх військовослужбовців; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються, зокрема, свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (п. 2.1 розділу І Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Пунктом 1.2. Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про хворобу №43 від 26.01.2011, виданого Військово-лікарською комісією ГУМВСУ у Львівській області, на основі статті грифи Рокладу хвороб і фізичних вад 39б,40б,71б,78б, графи І наказу МВС України №85 від 06.02.2001 вважається непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Пунктом 20.1. Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Абзацом 1 п.п. "б" пункту 20.3 Положення № 402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:
б) "Непридатний":
до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (на воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби");
до військової служби за контрактом;
для підготовки до участі у ММО;
до участі у ММО;
до служби (роботи) у миротворчому персоналі;
до навчання у ВВНЗ;
до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, аеромобільних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом;
до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
до підводного водіння танків;
до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час);
до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
Відповідно до п. 22.1 Положення № 402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Пунктом 22.2. Розділу ІІ Положення № 402 визначено, що книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Крім того, позивач виключений з військового обліку, про що у військовому квитку ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 вчинений відповідний запис.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає під дію статей Розладу хвороб, що визначають ступінь придатності особи до військової служби з посиланням на п. 3.13 Глави 3 Розділу ІІ Положення.
Таким чином, відомостями, які містяться у військовому квитку позивача, підтверджується той факт, що у 2011 році ОСОБА_1 пройшов ВЛК і за рішенням комісії його було визнано непридатним до військової служби та знято (виключено) з військового обліку.
Водночас, суд наголошує, що "виключений з військового обліку" означає, що особа втрачає статус військовозобов'язаного та на неї не поширюються обов?язки з військового обліку.
Беручи до уваги викладене вище, суд висновує про протиправність дій відповідача щодо віднесення позивача до військовозобов'язаних осіб, що перебувають на військовому обліку.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача із військового обліку, суд враховує таке.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
У свою чергу, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Як зазначено вище, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Статтею 2 Закону № 1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Разом з тим, як зазначено вище, згідно із ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Отже, визнаючи дії відповідача протиправними, суд повинен в силу закону застосувати такий спосіб захисту порушеного права, який спонукає відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Конституційний Суд України у своїх рішенням неодноразово висловлював правовий висновок про те, що гарантування ефективного поновлення в правах забезпечується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, яке за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та здійснюється на основі принципу верховенства права; держава має запровадити таку процедуру перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки.
Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача по суті. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про зняття (виключення) позивача з військового обліку.
Відтак з метою належно та ефективного захисту прав позивача належить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 26.07.2024 зняття (виключення) ОСОБА_1 з військового обліку, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не навів жодних обставин та не надав належних доказів у спростування доводів позивача щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби.
За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про зняття (виключення) позивача з військового обліку, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.
4.У задоволенні решти позовних вимоги відмовити.
5.Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна