про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2024 рокусправа № 380/25193/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до міського голови м.Дрогобича Кучми Тараса Ярославовича про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до міського голови м.Дрогобича Кучми Тараса Ярославовича із вимогами:
- визнати бездіяльність міського голови м. Дрогобича (Дрогобицька ОТГ) Тараса Кучми протиправною та зобов'язати його забезпечити на розгляд чергової (позачергової) сесії Дрогобицької міської ради проекту місцевого бюджету (змін чи доповнень) на 2025 рік та звіту про його виконання щодо виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду у справі №442/8694/17 та Рішення Європейського суду з прав людини (справа "Кононова та інші проти України / Страсбург 6 червня 2013 року);
- стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої моральної шкоди у розмірі 50 000 (п?ятдесят тисяч) гривень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.
1. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Як встановлено суддею з поданого адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги як немайнового (щодо визнання протиправною бездіяльності міського голови м. Дрогобича (Дрогобицька ОТГ) Тараса Кучми протиправною та зобов'язати його забезпечити на розгляд чергової (позачергової) сесії Дрогобицької міської ради проекту місцевого бюджету (змін чи доповнень) на 2025 рік та звіту про його виконання щодо виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду у справі №442/8694/17 та Рішення Європейського суду з прав людини (справа "Кононова та інші проти України / Страсбург 6 червня 2013 р.), так і майнового характеру (щодо стягнення з відповідач на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50 000 (п?ятдесят тисяч) гривень).
В частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.
Водночас щодо решти позовних вимог, такі підлягають оплаті судовим збором на загальних підставах.
Суддя встановила, що позивачем не долучено до позовної заяви доказу сплати ним судового збору.
Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та долучити до позовної заяви докази його сплати.
2. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому відповідно до пункту 4, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя відзначає, що зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У контексті наведеного суддя наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги щодо відповідача.
Зі змісту викладених позовних вимог суддею з'ясовано, що позивач просить суд, зокрема, визнати бездіяльність міського голови м. Дрогобича (Дрогобицька ОТГ) Тараса Кучми протиправною.
Водночас суддя відмічає, що позивачем у прохальні частині позовної заяви не зазначено, яку саме бездіяльність відповідача він хоче визнати протиправною.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно уточнити вказану вище частину позовних вимог шляхом її конкретизації із змістом позовної заяви.
3. Згідно частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини 4 статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене суддя зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Як встановлено суддею, позивачем додано до позовної заяви копії документів, складені іноземною мовою (англійською). Разом з тим, матеріали позову не містять перекладу копій даних документів.
Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно також надати суду належним чином завірений переклад документів, складених іноземною мовою.
4. Згідно частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до норм частин 1 і 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ряд документів, а саме: рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.11.2018 у справі №442/8694/17 (суддя Кучаковський Ю.С.), виконавчі листи №442/8694/17 від 29.07.2020, постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2020 ВП №63188040, рішення Дрогобицької міської ради від 21.05.2020 №2389, постанову про опис та арешт майна від 20.09.2018 ВП №54343976, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» та КП «Дрогобицький ринок».
Разом з тим суддя встановила, що позивачем не долучено до позовної заяви жодного із зазначених вище документів, які підтверджують на його думку, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Окрім цього у позовній заяві позивач відмічає й те, що із представлених на виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 02.09.2024 у справі №442/8694/17 документів (складу комісії з реорганізації КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» згідно рішення Дрогобицької міської ради від 17.03.2017 p. №661; складу комісії з припинення КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» згідно рішення Дрогобицької міської ради від 03 жовтня 2017 р. №874; документи (протоколи, акти тощо), що підтверджують наявність / відсутність майна та коштів Комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич» на час реорганізації / ліквідації цього комунального підприємства (17.03.2017 р.) та подальший рух цього майна (передача / знищення) і коштів (перерахунок чи виділення на покриття тих чи інших потреб) при наявності таких дій; звітів ліквідаційної комісії станом на 02 вересня 2024 року із поясненням заміни одних членів ліквідаційної комісії на інших, при наявності таких змін / замін; рішення сесій Дрогобицької міської ради за 2018-2024 роки, на яких розглядались питання ліквідаційної комісії по ліквідації КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» із письмовим поясненням підставності заміни голови, заступника голови та членів ліквідаційної комісії на місце вибулих) вбачається, що реорганізація шляхом приєднання (реорганізація шляхом ліквідації) КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» проводиться формально.
Водночас суддя знову ж таки звертає увагу, що жодного з перелічених позивачем документів не додано до поданої ним позовної заяви.
Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно долучити до позовної заяви докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м.Дрогобича Кучми Тараса Ярославовича про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.