печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28228/24-ц
пр. 2-6898/24
16 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В. при секретарі судових засідань - Медвєдєвій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний банк» про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 04 жовтня 2023 року.
19 грудня 2023 року квартиру АДРЕСА_1 залито, причиною залиття є порушення гідролізації покрівлі будинку, порушення гідролізації тераси кв. АДРЕСА_2 зроблено надбудови на терасі та даху будинку, проведено власником кв. АДРЕСА_2 будівельно-монтажних робіт, які призвели до порушення конструктиву покрівлі, над квартирою АДРЕСА_3 , що підтверджується: актом обстеження від 19 грудня 2023 року.
Власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 .
Отже, на переконання позивача, залиття її квартири відбулось з вини відповідача.
29 квітня 2024 року позивач отримала Звіт № 68/24 від 29 квітня 2024 року про оцінку збитків, нанесених власниці квартири АДРЕСА_1 відповідно до якого розмір матеріальних збитків, завданих внаслідок залиття відповідачем квартири позивача становить 120 362, 00 грн.
Послуги експерта по визначенню розміру матеріальних збитків коштували 6000,00 грн.
Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитків в розмірі 120 362, 00 грн, витрати на проведення звіту про оцінку матеріальних збитків у розмірі 6000 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 22 липня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження
31 жовтня 2024 року від представника третьої особи надійшли пояснення по справі, з яких вбачається наступне.
Товариство «Перший український експертний банк» здійснює свою діяльність, направлену на надання житлово-комунальних послуг юридичним та фізичним особам, експлуатацію житлового фонду, об'єктів соціально-побутового та іншого призначення, в тому числі: технічне обслуговування будинків. У своїй діяльності Товариство керується положеннями нормативно-правових документів у сфері житлово-комунального господарства.
Товариство не є управителем в будинку за адресою АДРЕСА_5 , відповідно не надає послуг з управління багатоквартирним будинком. Товариство відповідно до перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в будинку по зазначеній aдpeci.
Про залиття своєї квартири позивач повідомила старшого майстра Товариства ОСОБА_3 19 грудня 2023 року у відповідності до вимог п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, та відповідно до додатку до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 серпня 2008 року № 20-8-18 комісією складено акти обстеження дах у будинку по АДРЕСА_6 , в яких зазначено, що надбудовою на даху будинку, виконаною власником кв. АДРЕСА_2 , пошкоджено гідроізоляцію покрівлі, над вентиляційними шахтами демонтовано накриття від опадів та решітки вентиляції, вирізані в бетонному покритті в багатьох місцях канави та виїмки, в наслідок чого збираються атмосферні опади у великій кількості та стікають по стінах надбудови через розгерметизацію покрівлі до квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , які знаходяться нижче. Підвищення вентиляційних шахт та зняття покриття і решіток виконували будівельники власника квартири АДРЕСА_2 .
20 грудня 2023 року комісією у складі головного інженера Товариства, майстра будинку та лицювальника-плиточника на усне звернення мешканців кв. АДРЕСА_8 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_3 проведено обстеження загального коридору на 12 поверсі будинку, виявлено залиття стіни, тому що пошкоджено захисний короб з причини будівництва надбудови відповідачем на даху будинку по АДРЕСА_6 , що призвело до порушення гідроізоляції покрівлі.
Таким чином, факт залиття квартири позивача, як і причина залиття встановлена у вище вказаних актах.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання, у якому просив розглянути справу без участі представника позивача, позов підтримує у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 04 жовтня 2023 року.
19 грудня 2023 року квартиру АДРЕСА_1 залито, причиною залиття є порушення гідролізації покрівлі будинку, порушення гідролізації тераси кв. АДРЕСА_2 зроблено надбудови на терасі та даху будинку, проведено власником кв. АДРЕСА_2 будівельно-монтажних робіт, які призвели до порушення конструктиву покрівлі, над квартирою АДРЕСА_3 .
За фактом залиття комісією обслуговуючої організації ТОВ «Перший український експортний банк» було складено акт від 19 грудня 2023 року, причина залиття є порушення гідролізації покрівлі будинку, порушення гідролізації тераси кв. АДРЕСА_2 зроблено надбудови на терасі та даху будинку, проведеної власником кв. АДРЕСА_2 будівельно-монтажних робіт.
Власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту № 68/24, складеного 29 квітня 2024 року, розмір матеріальних збитків, завданих внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 становить 120 362,00 грн.
Згідно з акту виконаних робіт від 29 квітня 2024 року за складання звіту № 68/24 позивачем сплачено 6 000 грн.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме, що залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_3 сталося внаслідок порушення гідролізації покрівлі будинку, порушення гідролізації тераси кв. АДРЕСА_2 зроблено надбудови на терасі та даху будинку, проведеної власником кв. АДРЕСА_2 будівельно-монтажних робіт, власником якої є відповідач, тобто з вини ОСОБА_2 , який у судові засідання не з'являвся та правом надання відзиву на позов не скористався, в результаті чого ОСОБА_1 завдано майнової шкоди в сумі 120 362, 00 грн, що підтверджується висновком експерта, суд дійшов висновку про задоволення вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача зазначеного розміру майнової шкоди.
За правилами частин першої - другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1211, 20 грн судового збору, а також 6 000 грн вартості експертизи.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. представником позивача надано ордер про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року, серія АА №1399083, договір про надання послуг правничої (правничої) допомоги від 19 березня 2024 року, акт надання послуг з правничої допомоги, з якого вбачається, що вартість послуг складає 15 000 грн.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки подані сторонами докази, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний банк» про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120 362,00 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1211, 20 грн. та 6000 грн. судових витрат на проведення експертизи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Печерським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Т.В. Остапчук