Постанова від 17.12.2024 по справі 752/14431/24

Справа № 752/14431/24

Провадження №: 3/752/5976/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1

за участі ОСОБА_1 , захисника Бойка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30.06.2024 серії ААД № 853132, що складений з посиланнями на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з указаним протоколом (дослівно): 30.06.2024 о 05:30 у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 67/7 водій Chrysler 200 днз НОМЕР_1 керував із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився".

В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП (водій, керуючи ТЗ, не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при повороті) cерії ЕНА №2505737, письмові відомості про реєстрацію транспортного засобу Chrysler 200 з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР), рапорт інспектора поліції Сергія Назаренка від 03.07.2024 про те, що при розгляді справи нагрудні камери не працювали, а тому відеофіксація відбувалася на мобільний телефон і про залучення двох свідків у присутності яких зачитано протокол.

У ході розгляду справи по суті захисник надав пояснення замість свого підзахисного і пояснив, що про ситуацію, яка відбулася 30.06.2024 при зупинці пана ОСОБА_1 поліцейськими, підзахисний розповів йому за участі перекладача до судового засідання. За твердженнями ОСОБА_1. , які доповів у суді захисник з його слів, він є громадянином Азербайджану, має посвідку на тимчасове проживання в Україні, яку отримав лише 20.08.2024, українською мовою взагалі не володіє, російською дуже погано, 30.06.2024 їздив на вокзал і його зупинили поліцейські, суть розмови з поліцейськими зрозумів так, що йому потрібно сплатити штраф в сумі 500,00 грн.

При цьому захисник заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через допущення порушення права ОСОБА_1. на захист, не забезпечення його перекладачем, відсутності фіксування на технічні прилади відеофіксації процедури огляду водія на стан сп'яніння, порушення передбаченої законодавством процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.

Також захисник клопотав про направлення матеріалів справи для належного оформлення до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції та про залучення перекладача.

За наслідками аналізу всіх фактичних обставин та досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд (суддя) дійшов висновку про недоцільність постановлення судового рішення про направлення матеріалів справи для належного оформлення та про залучення перекладача, оскільки виявлені порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, що була застосована до ОСОБА_1. , є очевидними, кричущими та є достатніми для постановлення судового рішення по суті справи навіть без відкладення її розгляду для залучення перекладача з азербайджанської мови.

По суті справи суд (суддя) зазначає наступне.

Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.

За приписами ст. 266 КУпАП Особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України наказом № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

У п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду відносно ОСОБА_1. , не містять передбаченого відеозапису процедури огляду водія на стан сп'яніння, а у даному разі - відмови водія від проходження огляду за наслідками отримання вимоги співробітника поліції, так само як і факту з'ясування у водія ознак алкогольного сп'яніння на місці зупинки, письмових пояснень свідків з цього приводу.

Як слідує з відеозаписів, зроблених на мобільний телефон, ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні, поліцейський зазначає, що відбуватиметься складання протоколу і за це буде штраф 500 грн, далі знято на відео особу жіночої і чоловічої статі, при яких зачитується зміст протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП і вони у розписуються у бланку протоколу.

Наявними відеозаписами доводиться, що ОСОБА_1 не було залучено перекладача, що він не розумів того, що йому казали поліцейські, що так звані свідки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були очевидцями зупинки водія та застосування до його процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, очевидцями виявлення у ОСОБА_1. ознак алкогольного сп'яніння, очевидцями роз'яснення йому його прав та обов'язків, і так само, очевидцями відмови ОСОБА_1. від проходження огляду, адже їх було залучено лише для зачитування змісту протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що доводиться і відеозаписом і змістом рапорта.

Крім зазначеного вище, слід зауважити наступне.

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Частина 1 ст. 274 КУпАП визначає, що перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Досліджені відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських свідчать про те, що водієві у доступній формі та зрозумілій для нього мові не роз'яснювалася про початок застосування до нього процедури проходження огляду на стан сп'яніння, на факт установлення ознак сп'яніння, на виявлені ознаки, ні обов'язок проти огляд, ні порядок проходження огляду, ні право пройти огляд на місці зупинки або у лікаря-нарколога, ні наслідки відмови від огляду.

Викладене свідчить про те, що під час складання протоколу відносно громадянина Азербайджану було істотно порушено та обмежено його процесуальні права, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не були належним чином роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (підпункт "е" п. 3 ст. 6 Конвенції) та практики Європейського суду з прав людини перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв'язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.

Верховний суд в постанові від 03.07.2018 у справі №176/407/17 зробив правовий висновок стосовно того, що розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника. Для констатації факту порушення права особи на захист через незабезпечення обвинуваченого послугами перекладача установлення зазначених обставин має бути "поза розумним сумнівом". При цьому чинниками для з'ясування розуміння особою зазначених обставин Конвенція та практика Європейського суду з прав людини визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.

Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача, як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: "В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права" (Справа "Шабельник проти України", рішення від 19 лютого 2009 року).

Таким чином, відсутність перекладача при складанні протоколу відносно громадянина Азербайджану ОСОБА_1 протоколу у справі про адміністративне правопорушення свідчить про порушення вимог ст. 268 КУпАП.

З огляду на викладене, наявним є порушення права на захист, істотні порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а подія та склад адміністративного правопорушення не є доведеними, у зв'язку з чим притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за таких обставин не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 23, ст. 130, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко

Попередній документ
124046690
Наступний документ
124046692
Інформація про рішення:
№ рішення: 124046691
№ справи: 752/14431/24
Дата рішення: 17.12.2024
Дата публікації: 27.12.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.12.2024)
Дата надходження: 10.07.2024
Розклад засідань:
14.10.2024 16:30 Голосіївський районний суд міста Києва
21.11.2024 09:40 Голосіївський районний суд міста Києва
17.12.2024 09:00 Голосіївський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУШЕЛЕНКО ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
БУШЕЛЕНКО ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА
захисник:
Бойко В'ячеслав Володимирович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Мамедов Алі