Справа № 523/6311/24
Провадження №2/523/3533/24
"10" грудня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманова І.М.
за участю секретаря судового засідання - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком звернувся адвокат Судаков Валерій Валерійович.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що від шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюб між подружжям розірвано рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2023 р. Відповідачка притягується до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК України, відносно неї обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. У зв'язку із неможливістю здійснювати виховання та утримання дітей відповідачкою, доньки проживають із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом перевірки місця проживання, та навчаються в Одеському ліцеї № 14 за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач створив всі належні умови для виховання дітей, позитивно характеризується, дбайливо ставиться до дітей, які цінують його батьківську турботу, не зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, не поводиться аморально, має стабільний дохід, необхідний для забезпечення дітей усім необхідним.
На підставі викладеного представник позивача просить: визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_1 .
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено слухання справи за правилами загального позовного провадження, зобов'язано третю особу надати висновок щодо вирішення спору по суті.
На адресу суду 02.10.2024 року (вх. № 32233) надійшов лист органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради щодо можливості розгляду справи за відсутності представника третьої особи а також висновок Органу опіки та піклування (а.с.34,35-37).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.42-43).
В судове засідання призначене на 10 грудня 2024 року сторони не з'явились.
На адресу суду 10.12.2024 року (вх. №40999) надійшла заява за підписом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Судакова Валерія Валерійовича про розгляд справи за відсутності сторони позивача, згідно якої представник зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.48).
Відповідач ОСОБА_2 також надала суду заяву, яка надійшла від ДУ «Одеського слідчого ізолятора» МЮУ про визнання позовних вимог, згідно якої зазначила, що наслідки визнання позовних вимог їй зрозумілі (а.с.46).
Представник третьої особи: Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про час та місце слухання справи повідомлений, раніше, 02.05.2024 року (вх. № 15092) на адресу суду надійшов лист щодо можливості розгляду справи у відсутність представника (а.с.25).
Таким чином судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, представник позивача, відповідач та третя особа звернулись із заявами про слухання справи за їх відсутності, відповідач надала заяву про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, докази на які посилається позивач, як на підставі своїх вимог, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно позовних вимог судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2023 року шлюб зареєстрований між сторонами розірвано. Рішення суду набрало законної сили.
Звертаючись з позовними вимогами про визнання місця проживання дітей з позивачем, останній зазначив, що відповідач, тобто мати дітей притягується до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК України, а відтак остання не має можливості забезпечувати виховання та утримання дітей, у зв'язку з цим просить позов задовольнити.
Судом встановлено, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт по звинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.111 КК України (а.с.10).
Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , 2017 року народження, встановлено, що дитина навчається в Одеському ліцеї № 14 Одеської міської ради, є ученицею 1-Б класу. За час навчання зарекомендувала себе, як відповідальна та старанна учениці, яка виявляє здібності до навчання.
Дівчинка має добрий розвиток, розвинені інтелект та пам'ять, гарно читає, каліграфічно пише.
Батько ОСОБА_1 уважний до виховання та навчання доньки, постійно підтримує зв'язок з класним керівником, відвідує батьківські збори, забезпечує доньку всім необхідним, допомагає та контролює виконання завдань (а.с.11).
Згідно характеристики ОСОБА_4 , 2011 року народження, встановлено, що дитина навчається в Одеському ліцеї № 14 Одеської міської ради, з першого класу є ученицею 7-Г класу. Зарекомендувала себе, як дисциплінована учениця, яка на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом. Навчається не в повну міру своїх сил. Виявляє логічне мислення. На уроках уважна, але не активна. Домашні завдання виконує систематично. Має добрий загальний розвиток. Батько приділяє належну увагу вихованню дитини (а.с.12).
Отже, з досліджених документів встановлено, що саме батько займається вихованням дітей, належним чином виконує батьківські обов'язки.
Згідно висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей встановлено наступне:
Відповідно до акту про фактичне проживання від 31.03.2024, наданого головою правління ЖБК «Іллічівський - 22» ОСОБА_6 , ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 06.03.2024 № 467002855674, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.
ОСОБА_1 надав витяг № 2415133400042 з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до довідки від 31.05.2024 № 123, наданої КНП «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня» Великомихайлівської селищної ради Одеської області ОСОБА_1 на обліку в наркологічному кабінеті не перебуває.
Відповідно до довідки від 20.03.2024 № 417, наданої Одеським ліцеєм № 14 Одеської міської ради, ОСОБА_3 , є ученицею 7-Г класу вищезазначеного закладу.
Відповідно до характеристики малолітньої ОСОБА_3 , наданої Одеським ліцеєм № 14 Одеської міської ради, дитина навчається в закладі з першого класу. Зарекомендувала себе як дисциплінована учениця. Має добрий загальний розвиток. Батько приділяє належну увагу вихованню дитини.
Матір'ю, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено декларацію № 0001-К46М-РА00 від 08.09.2018 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з педіатром КУ «Дитяча міська поліклініка №2» ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки від 20.03.2024 № 416, наданої Одеським ліцеєм № 14 Одеської міської ради, ОСОБА_4 , є ученицею 1-Б класу вищезазначеного закладу.
Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , наданої Одеським ліцеєм № 14 Одеської міської ради, дитина навчається в закладі з 01.09.2023. За цей час зарекомендувала себе як відповідальна та старанна учениця, яка виявляє зацікавленість до навчання.
Батько, ОСОБА_1 , уважний до виховання та навчання доньки, постійно спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори, забезпечує доньку всім необхідним, приводить до ліцею та забирає після уроків, допомагає та контролює виконання завдань, цікавиться становленням ОСОБА_8 як особистості. Мати, ОСОБА_2 , за час навчання дитини жодного разу не цікавилася навчанням доньки, батьківські збори не відвідувала, не телефонувала.
Матір'ю, в інтересах малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено декларацію № 0001-А5РМ-РА00 від 08.09.2018 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з педіатром КУ «Дитяча міська поліклініка №2» ОСОБА_7 .
Відносно мати малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження № 22023160000000372 внесене до ЄРДР 26.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 у справі № 523/21112/23, продовжено запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 28.01.2024р.
Листом від 29.07.2024 № 5/4-Щ-271 ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до Служби направлено звернення ОСОБА_2 від 25.07.2024. В зверненні від 25.07.2024, ОСОБА_2 зазначила, що наполягає на тому, щоб її діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали та знаходилися під опікою рідного батька, ОСОБА_1 , оскільки на даний момент та на невизначений строк її обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до п.2 ст. 111 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ».
Відповідно до інформації ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 15.08.2024 № 5/6-14494, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заарештована 07.08.2023 УСБУ в Одеській області, за підозрою в скоєнні злочину за ст. 111 ч.2 КК України. З 09.08.2023 по теперішній час утримується в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Спеціалістами Служби з метою обстеження житлово-побутових умов проживання 21.08.2024 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та з'ясовано, що ОСОБА_1 проживає з малолітніми дітьми ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають в окремих мебльованих кімнатах, в наявності одяг, канцтовари, продукти харчування. Створені належні умови для проживання дітей.
Відповідно до протоколу бесіди від 21.08.2024 з малолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів дитини батько піклується нею, відносини у них доброзичливі. Батько повідомив дитині, що мати хворіє та проходить лікування в лікарні. ОСОБА_14 повідомила, що хоче проживати з батьком.
Відповідно до протоколу бесіди від 21.08.2024 з малолітньою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі слів дитини вона хоче проживати з батьком.
Центром соціальних служб Одеської міської ради надано акт оцінки потреб сім'ї особи №515 СЖО від 21.08.2024, зроблений за місцем проживання батька, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації ОМР (протокол засідання від 26.09.2024 року № 18) керуючись ст.19 п.5, ст.157, 158, 160 Сімейного кодексу України: орган опіки та піклування - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.35-37).
З огляду на досліджені документи встановлено, що малолітні діти сторін у справі проживають з батьком, та бажають проживати ним. Добре навчаються, розвинені та забезпечені турботою.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
При цьому, частиною 1 статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 160, ч. ч. 1, 2 ст. 161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначають за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначають за спільною згодою батьків і самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначає вона сама.
На підставі частин 1 і 2 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого з батьків. Позови, про визначення місця проживання дитини пред'являються в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача. При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Під час розгляду справ вказаної категорії суди мають ураховувати цілу низку обставин, зокрема: умови проживання, психоемоційний стан дитини, поведінку батьків щодо дитини, висновок органу опіки та піклування, погляди дитини, її індивідуальне сприйняття, оточення, становище, особисту прихильність дитини до кожного з батьків, вік дитини, стан її здоров'я, сталі соціальні зв'язки дитини, місце її навчання, психологічний стан, бажання дитини на проживання з одним із батьків, особисті якості батьків, відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною, можливість створення дитині умов для виховання та розвитку, тощо.
Варто зазначити, що положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, оскільки батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Сімейним кодексом України, зокрема статтею 141 передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, так, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Судом встановлено, що діти сторін у справі перебувають на утриманні та вихованні батька. Відповідач надала згоду на проживання дітей з батьком.
Статтею 157 СК передбачено, що питання з приводу виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до вимог ст.160 СК України «місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини».
Відповідно до норм Сімейного Кодексу України сімейні відносини будуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідності моральним засадам суспільства і мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У п.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції).
Особливе значення має питання про місце проживання дітей за умови окремого проживання батьків. Вирішення цього питання може істотно впливати на обсяг здійснення батьківських прав одним із батьків, оскільки більш повно повноваження з виховання дитини виконує той із батьків, з яким залишається проживати дитина. Причиною окремого проживання батьків може стати розірвання їх шлюбу або інші обставини, наприклад вимушене проживання в різних населених пунктах тощо. За окремого проживання батьків місце проживання їх неповнолітніх дітей відповідно до ст. 160 СК визначається за згодою батьків. За відсутності такої згоди спір між батьками щодо місця проживання дітей може вирішуватися судом на вимогу одного з них.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини судом насамперед враховуються інтереси самої дитини, а саме: сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що діти проживають з батьком, який забезпечує дочкам належні умови для проживання, розвитку та навчання, що в повній мірі відповідає та не суперечить інтересам дітей.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки задоволення позову шляхом визначення місця проживання дітей з батьком, буде відповідати максимально можливим інтересам малолітніх дітей.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд, оцінює усі докази в сукупності, а тому, враховуючи наявність належних доказів щодо підтвердження вини та причинно-наслідкового зв'язку з наявністю, як матеріальної так і моральної шкоди, підтвердженим страховим випадком, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.12.2024р.
Суддя: