Справа № 522/2969/22
Провадження № 2-во/522/265/24
25 грудня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні та у виконавчому документі у справі №522/2969/22,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі суду та у виконавчому листі у справі №522/2969/22.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вона підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Приписами ч. 9 та ч. 10 ст. 10 ЦПК України встановлено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України встановлено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Частиною першою статті 188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Заявниця у заяві просить виправити описку в ухвалі суду зазначивши правильну адресу відповідача: « АДРЕСА_1 » замість помилково вказаної: « АДРЕСА_2 ».
Згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Отже, виконавчий лист є виконавчим документом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Також заявниця просить виправити описку у виконавчому листі та вказати правильну адресу відповідача: « АДРЕСА_1 » замість помилково вказаної: « АДРЕСА_2 ».
Однак, чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено виправлення описки у виконавчих документах, а помилки у виконавчих листах можуть бути виправлені за результатами розгляду заяв, поданих в порядку ст. 432 ЦПК України.
Отже, нормами цивільного процесуального законодавства визначено різний порядок розгляду заяв про виправлення описки у судовому рішенні та виправлення помилки у виконавчому документі, до яких належить виконавчий лист. При цьому виправлення описки у виконавчих документах чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено.
Питання про виправлення описки у судовому рішенні врегульовано положеннями глави 9 розділу І ЦПК України, а питання про виправлення помилки у виконавчих документах врегульовано розділом VI ЦПК України про процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, тобто кожне з порушених заявником питань має бути розглянуте відповідно до тієї норми права, яка регулює відповідне питання.
Вирішення вказаних питань одночасно положеннями ЦПК не передбачено.
Таким чином, заявницею ОСОБА_1 порушено правила об'єднання вимог, а тому відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява підлягає поверненню заявниці.
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні та у виконавчому документі у справі №522/2969/22 - повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Юлія КОВТУН