Справа № 522/21000/24
Провадження №2а/522/336/24
25 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Нікішевим Олексієм Валерійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 06 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 06 грудня 2024 року визначено детальний перелік недоліків позовної заяви, а також спосіб, порядок і строк їх усунення.
Зокрема, було зазначено про необхідність доплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень, на підтвердження чого надати суду оригінал відповідної квитанції (платіжного доручення), а також враховуючи, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вказані представником позивача, є неповажними, позивачу було запропоновано зазначити інші підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.
На виконання ухвали суду від 06 грудня 2024 року, на адресу суду 18.12.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Нікішева О.В., до якої надано квитанцію по сплату судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Також, на обґрунтування пропуску строку у заяві зазначено, що оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення не направлялася відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв'язку, а була вручена позивачу - увечорі останнього дня її оскарження - 15.10.2024, тобто з грубим порушенням вимог встановленого ст.285 КУпАП строку на її вручення. Позивач отримав оскаржену постанову напередодні завершення 10 строку на її оскарження - в день спливу строку. Також зазначив, що обставинами, які об'єктивно обтяжували можливість оскарження позивачем винесеної відносно нього постанови перш за все є загальновідомі обставини, які не підлягають доведенню - оголошення воєнного стану на території України та похідні від цього обмеження звичайної життєдіяльності людей, зокрема оголошені на території Одеської області повітряні тривоги протягом періоду часу з 06.10.24 по 04.11.24. Не маючи необхідної фахової освіти та відповідного досвіду, а тим більше не будучи ознайомленим з текстом оскарженої постанови, яку фактично отримав по завершенні встановленого Законом строку на її оскарження, позивач не міг оскаржити її у цей строк, а тому для з'ясування підстав щодо її законності звернувся протягом 8 днів за правовою допомогою до адвоката, який у встановлений Законом 10 - денний строк з дня такого звернення звернувся з позовом до суду.
Розглянувши надані позивачем документи, суддя дійшов висновку, що вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними з огляду на наступне.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Відповідно до положень частини третьої статті 123 та частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, у якій зазначив обставини, які є аналогічними, які були зазначені ним у заяві про поновлення пропущеного строку та були визнані судом неповажними.
Також суд зазначає, що загальні посилання позивача на оголошення воєнного стану на території України та оголошення на території Одеської області повітряні тривоги не є поважною причиною для поновлення строку звернення з позовом до суду. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках. Посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги також не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки повітряні тривоги не мали постійного характеру.
Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22.
Суд зазначає, що Верховний Суд в ухвалі від 02.03.2023 по справі №540/1285/22 зауважив, що повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетна чи інше збройне ураження території, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк, не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.
Схожі за змістом висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 21 липня 2022 року справа №127/2897/13-ц, від 10 березня 2023 року справа №540/1285/22 та постанові від 03 листопада 2022 року справа № 560/15534/21.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Крім того, суд зазначає наступне.
Даний позов надійшов до суду 26.11.2024, а датою відправлення на накладній "Кур'єрсько-Поштовий Сервис" зазначено "04.11.2024 року, 16.10 год.".
Правила надання послуг поштового зв'язку регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" (далі - Правила).
Відповідно до п.2 Правил, відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв'язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ.
Приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання.
Пунктом 2 Правил також визначено, що просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється / вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг "форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу II Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Згідно з п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Отже, в день приймання поштового відправлення працівник поштового зв'язку зобов'язаний проставити відбиток календарного штемпеля.
При цьому, на зазначеній накладній відсутній відбиток календарного штампеля, що підтверджує дату відправлення кореспонденції, а фіскальний чек чи інший розрахунковий документ на оплату кур'єрської доставки позивач суду не надав.
Крім того, згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства Інфраструктури України №958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.
Де «Д» - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку, а « 1, 2, 3» - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Отже, надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позову у день, зазначений на відповідній накладній.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 року по справі №910/6447/18.
В матеріалах справи відсутній фіскальний чек або інший розрахунковий документ, що підтверджує оплату кур'єрської доставки, а отже направлення позовної заяви на адресу суду саме 04.11.2024.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.03.2024.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, оскільки позов не відповідає вимогам ст. 160 КАС України та позивач не усунув недоліки адміністративного позову, позовну заяву слід повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст.160, 169, 241, 248, 288, 294 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.
Суддя Юлія КОВТУН