Справа № 700/181/24
Провадження № 2/700/373/24
іменем України
20 грудня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого-судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О., представника відповідача: Анфьорової К.С., розглянувши у відкритому удовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог зазначили, що 17.12.2013 року між ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №45/П/84/2013-980, відповідно до умов якого ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» надав ОСОБА_1 кредит на умовах визначених договором. 15.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено договір №GL19N617898ПВФО від 16.06.2020 року про відступлення права вимоги. Таким чином, ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» набуло права кредитора за кредитним договором, який був укладений між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_1 та є власником всіх прав вимоги за вищезазначеним кредитним договором, у тому числі на отримання всіх платежів, передбачених договором. ОСОБА_1 належним чином не виконує обов'язку повернення кредиту та її заборгованість перед банком складає 1 275 446 грн.94 коп. Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 02.11.2022 року у справі №755/19685/21 встановлено, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та має заборгованість у розмірі 1275446 грн. 94 коп. Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 02.11.2022 року у справі №755/19685/21 набрало законної сили. Станом на дату звернення до суду вищевказані суми погашені не були. З огляду на вищевикладене просять стягнути з ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №45/П/84/2013-980 від 17.12.2013 року 1275446 грн.94 коп. та судові витрати.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 07.10.2024 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 13.12.2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В підготовчому засіданні 28.11.2024, задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та постановлено судом витребувати у позивача оригінали документів, а саме: кредитний договір від 17 грудня 2013 року № 45/П/84/2013-980, договір про відступлення права вимоги від 16 червня 2020 року № GL19N617898ПВФО, реєстр договорів, доданий до позовної заяви для огляду у судовому засіданні. Зобов'язано позивача подати вказані документи у наступне підготовче судове засідання 12.12.2024.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання та просив справу розглянутим без їх участі.
Витребувані судом документи представник позивача суду не надав пославшись на те, що вони вже надавались у судове засідання 09 липня 2024 року.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити у позові повністю, оскільки позивач не має права вимоги до відповідачки про стягнення зхаборгованості. Також, представник заперечувала факт надання позивачем усіх оригіналів документів, а оскільки справа розглядається іншим складом суду, позивач мав саме у дане засідання подати витребувані докази.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висвноків.
За приписами ч. 2 ст. 43 учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
За приписів п. 9 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо зокрема позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Досліджуючи наявні письмові докази у справі, зокрема реєстр договорів з переліком близько 820 найменувань, які не є читабельними, суду не вдалося ідентифікувати такого боржника як ОСОБА_1 , а оригіналу даного документа позивач суду не надав.
Посилання представника позивача на подання витребуваних доказів у судове засідання 09 липня 2024 року не узгоджується з вимогами ст. 213 ЦПК України.
Так, згідно вказаної норми процесуального закону, суд під час розгляду справи повинен безпосердньо дослідити докази у справі. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.
Тому, позивач мав надати суду в іншому складі витребувані дкоументи.
Більше того, з протоколу судового засідання від 09 липня 2024 року № 3098495 (т. 1 а.с. 156) вбачається, що оригінал договору відсутній, отже і попередній склад суду не міг дослідити усі докази.
Також, позивач у звязку із зміною назви юридичної особи не подавав клопотань і про заміну сторони у справі.
Враховуючи викладене, оскільки позивач без поважних причин не подав до суду докази, необхідні для вирішення спору, що були витребувані ухвалою суду від 28.11.2024, а також не повідомив про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, суд вимушений залишити позовну заяву без розгляду.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 257, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд,
Залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 24 грудня 2024 року.
Суддя Сергій ПІЧКУР