Справа № 522/4221/24
Провадження №2а/522/96/24
25 грудня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій, скасування постанови,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій працівників Департаменту патрульної поліції працівників Департаменту патрульної поліції щодо складання постанови серії ЕНА / 1659391 від 14.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; скасування постанови № ЕНА / 1659391 від 14.03.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова складена із прямим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, оскільки жодних доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення працівником поліції надано не було, однак, не дивлячись на незаконність зупинки було складено оскаржувану постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510.00 грн. Крім того зазначає, що працівниками поліції було проігноровано вимогу позивача щодо реалізації права скористатись правовою допомогою, а також клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення адвокатів.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчені копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 1659391 від 14.03.2024, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 грн., а також всіх документів, на підставі яких винесено вказану постанову.
На адресу суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до якого позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 14.03.2024 року в ході виконання службових обов'язків поліцейський взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 , за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 23, виявив транспортний засіб ТОУОТА АЛЛ48І8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, гр. ОСОБА_1 , який керував зазначеним транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив п. п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та здійснив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором Загрян Д.А. було винесено постанову серії ЕНА №1659391 від 14.03.2024 року в якій наявне посилання на докази, а саме: відео з пвр: 474163», що є реєстраційним номером портативного відеореєстратора інспектора Загряна Д.А. Проте зауважує, що станом на день надходження до УПП в Одеській області ДПП матеріалів справи № 522/4221/24 відеозаписи з портативного відеореєстратора інспектора за даним фактом відсутні у зв'язку із закінченням строку їх зберігання. Поряд з цим вказує, що інспектор під час розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за своїм внутрішнім переконанням дослідила наявні у справі докази та дійшла висновку про їх достатність, які в сукупності підтверджували факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача зазначає, що законодавцем чітко визначено повноваження суду щодо рішень, які приймаються за результатами розгляду адміністративних справ даної категорії, водночас із цим вимога заявлена позивачем виходить за межі передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України. Також наголошує, що інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи, проте позивачем жодної письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП не надходило.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Судом установлено, 14.03.2024 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1659391 від 14.03.2024 поліцейським взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Загрян Д.А. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП з огляду на те, що позивач 14.03.2024 о 21 год. 57 хв. в м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 23 керував автомобілем ТОУОТА АЛЛ48І8, реєстраційний номер НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив п. 19.1 ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з Законом України "Про дорожній рух" єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).
Згідно з п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 19.1.а ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно положень ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що до неї додано: «474163», що, як стверджує сторона відповідача, є реєстраційним номером портативного відеореєстратора інспектора Загряна Д.А.
Згідно відомостей, зазначених у рапорті юрисконсульта відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 27.06.2024, вказані відеозаписи були знищені у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання. (а.с. 43).
Відповідно до пп. 1 п. З Розділу VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів становить 30 діб.
Таким чином, на момент відкриття провадження та отримання відповідачем інформації про обов'язок надати матеріали, які слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови, строк зберігання цих доказів сплинув. Вказане свідчить про об'єктивну неможливість надати витребувані докази відповідачем.
Разом з тим, суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем таких доказів не надано. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Матеріали справи не містять доказів наявності складу та події адміністративного правопорушення у діях позивача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині оскаржуваної постанови, тому постанову серії ЕНА / 1659391 від 14.03.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Відносно вимоги в частині визнання дій працівників Департаменту щодо складання постанови неправомірними, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, ґрунтуючись на правових висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 року у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а, суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є процесуальною діяльністю суб'єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення, є предметом оцінки суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Повноваження адміністративного суду, розглядаючи справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України, диспозиція якої не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними при розгляді зазначених справ.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій, скасування постанови, задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія № ЕНА / 1659391 від 14.03.2024, якоюОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН