Справа № 571/2618/24
Провадження № 3/571/1609/2024
іменем України
25 грудня 2024 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в особі судді Комзюк А.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , головного бухгалтера Сновидовицького закладу дошкільної освіти «Перлинка», відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,
13 листопада 2024 року о 14 год. 30 хв. позаплановою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Сновидовицького закладу дошкільної освіти «Перлинка», допустив порушення законодавства про працю, а саме: при прийнятті на роботу двірника ОСОБА_2 повідомлення до Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу не подано, чим порушено вимоги частини 4 статті 24 КЗпП України. Крім того, при звільненні ОСОБА_2 з посади двірника з 01.06.2023 згідно статті 38 КЗпП України, виплату всіх сум, що належали їй, виплачені не в день звільнення. Кошти виплачені на підставі платіжної інструкції № 58 від 14.06.2023, чим порушено вимоги статті 116 КЗпП України та частину 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала повністю та пояснила, що не була обізнана про те, що потрібно повідомляти податкову інспекцію про прийняття на роботу працівника. Одразу після перевірки дане порушення усунула та повідомила ДПІ. Розрахункові кошти не були виплачі ОСОБА_2 вчасно по тій причині, що навчальний заклад фінансується за рахунок місцевого бюджету, тому їх потрібно було замовити у казначействі, а потім провести по бухгалтерії. Даний працівник і надалі працює у закладі дошкільної освіти.
Розглянувши протокол, заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП настає за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №ЗХ/РВ/33853/131/П/ПТ від 13.11.2024, актом позапланової перевірки №ЗХ/РВ/33853/131 від 13.11.2024, Витягами з наказів про прийняття та про звільнення ОСОБА_2 , іншими доказами.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної небезпеки, не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини у справі, що дане правопорушення не становить великої суспільної небезпеки, не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, на час розгляду справи усунуте повністю, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, тому суд приходить до висновку, що дане правопорушення є малозначним.
Керуючись ст. 22, ч.1 ст.41, ст.ст.283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та відповідно до ст.22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння.
ОСОБА_1 оголосити усне зауваження, а справу закрити.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя А.Ф.Комзюк