Справа № 2-3951/11
6/569/181/24
31 жовтня 2024 року Рівненський міський суд Рівненської області у складі
головуючого судді Крижової О.Г.,
секретар судового засідання Кость А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни про зміну способу виконання судового рішення у цивільній справі № 2- 3951/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни про зміну способу виконання судового рішення у цивільній справі № 2- 3951/11, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17.11.2011 у справі № 2-3951/11 зі звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і є предметом іпотечного договору від 16.05.2008 р., а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 45,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що відповідатиме ринковій, додатково визначеній незалежним експертом-оцінювачем, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № BL 3912 від 16.05.2008 р. перед ПАТ "Універсал Банк" у сумі 552 857 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) гривень 82 копійки на стягнення коштів - боргу за кредитним договором № BL 3912 від 16.05.2008 р. перед ПАТ "Універсал Банк" у сумі 552 857 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) гривень 82 копійки.
В обґрунтування заяви представник зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни перебуває виконавче провадження № 69994969 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області від 14.02.2012 у справі № 2-3951/11 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і є предметом іпотечного договору від 16.05.2008 р., а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 45,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що відповідатиме ринковій, додатково визначеній незалежним експертом-оцінювачем, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № BL 3912 від 16.05.2008 р. перед ПАТ "Універсал Банк" у сумі 552 857 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот п?ятдесят сім) гривень 82 копійки.
Зазначає, що 05.08.2024 до приватного виконавця надійшла заява боржника - ОСОБА_5 з проханням звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення зі звернення стягнення на майно на стягнення коштів у визначеній рішенням сумі заборгованості.
Вказана заява мотивована неможливістю виконати рішення шляхом періодичної сплати коштів на депозитний рахунок приватного виконавця, оскільки рішенням визначено інший спосіб та порядок виконання, а саме: звернення стягнення на майно. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Оскільки квартира АДРЕСА_2 перебуває в іпотеці за
споживчим кредитом, виконати дане рішення на даний час неможливо.
На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи №2-3951/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, надавши належну правову оцінку всім матеріалам справи у їх сукупності, приходить до такого висновку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. В рахунок погашення 552 857 (п"ятсот п?ятдесяти двох тисяч вісімсот п"ятдесяти семи) гривень 82 копійок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № BL 3912 від 16 травня 2008 року перед ПАТ «Універсал банк» звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і є предметом іпотечного договору від 16 травня 2008 року року, а саме 3 - двокімнатну квартиру загальною площею 45,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що відповідатиме ринковій, додатково визначеній незалежним експертом - оцінювачем. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк » 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, які сплачені позивачем при зверненні до суду.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни перебуває виконавче провадження № 69994969 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області від 14.02.2012 у справі № 2-3951/11 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і є предметом іпотечного договору від 16.05.2008 р., а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 45,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що відповідатиме ринковій, додатково визначеній незалежним експертом-оцінювачем, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № BL 3912 від 16.05.2008 р. перед ПАТ "Універсал Банк" у сумі 552 857 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот п?ятдесят сім) гривень 82 копійки.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Вказана норма міститься і в ст. 435 ЦПК України.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.
Звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Про те, що квартира АДРЕСА_2 перебувала в іпотеці за споживчим кредитом має враховуватися банком при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами і тому такі обставини у даному випадку не можна вважати істотними.
Згідно правової позиції у справі №6-1680цс16: відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Положеннями статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
Крім того, суд констатує, що приватний виконавець фактично просить викласти вказану частину резолютивної частини рішення в іншій редакції. Проте, таких вимог при розгляді справи по суті ПАТ «Універсал Банк» не заявлялося, тому суд вважає, що вимоги заявника про зміну способу виконання судового рішення фактично змінюють рішення суду по суті та самостійно змінюють спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України з якими ПАТ «Універсал Банк» звертався до суду.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже суд, дослідивши доводи викладені у заяві, приходить до висновку, що доводи приватного виконавця не підтверджені, вимоги заявника спрямовані на фактичну зміну резолютивної частини рішення суду, на зміну способу захисту, обраного позивачем при зверненні до суду із позовом.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 435, 260 - 261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни про зміну способу виконання судового рішення у цивільній справі № 2- 3951/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала набирає зако нної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА