Справа № 361/6357/24
Провадження № 2-а/361/116/24
17.12.2024
17 грудня 2024 року Броварський міськрайонний суду Київської області в складі
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участі секретаря Коваль О.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Шаповал Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,-
01 липня 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд скасувати постанову № 1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 24 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 34000 грн.
Відповідно до протоколу № 816 про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови о 12 год. 00 хв. 20 червня 2024 року в приміщенні Зазимської ради було встановлено, що ОСОБА_1 як посадова особа, в особливий період під час загальної мобілізації станом на 20 червня 2024 р. не забезпечив у повному обсязі (не менше 50 відсотків) на території Зазимської ТГ виконання вимог, щодо оповіщення військовозобов'язаних громадян та не забезпечив їх вчасне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та уточнення облікових даних, виконання інших мобілізаційних заходів, чим порушив вимоги абзаців 1, 11, 17 ст. 18 Закону України ?Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію?, пп. 7, п.24 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, та п. 12 ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період?, затверджений Постановою КАПУ № 560 від 16.05.2024 р.
Ознайомившись зі змістом постанови, позивач вважає її незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства Оборони України від 01 січня 2024 року № 3 встановлено процедуру складання протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При оформленні протоколу не дотримано наступних вимог Інструкції:
-в протоколі не вказано час вчинення адміністративного правопорушення, натомість як час вчинення правопорушення зазначено словосполучення: ?станом на 20 червня 2024 року?, що не відповідає вимогам Інструкції;
- правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП з огляду на суть та обставини адміністративного правопорушення, є триваючим, отже обов'язковим є встановлення часу початку невиконання обов'язків ОСОБА_1 .
З огляду на те, що відповідач притягнув до відповідальності позивача за невиконання вимог, щодо оповіщення військовозобов'язаних громадян та не забезпечив їх вчасне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та уточнення облікових даних, то варто звернути увагу суду на те, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку?, який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Визначений законодавцем строк 60 днів закінчується 16 липня 2024 року, тому звинувачення ОСОБА_1 у незабезпеченні оповіщення громадян та незабезпечення їх вчасного прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних є передчасним та не відповідає вимогам законодавства.
Протокол не відповідає визначеній Інструкцією формі (додатку 1 Інструкції). Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Протокол складений начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів ІНФОРМАЦІЯ_3 м-р ОСОБА_2 , однак наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про визначення саме ОСОБА_2 уповноваженим на складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутній, тобто протокол складений неуповноваженою особою.
До протоколу не додано доказів вчинення адміністративного правопорушення, а пунктом 7 Інструкції визначено, що до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до п. 47 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 на керівників (голів) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у разі отримання ними розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки покладено ряд зобов'язань щодо оповіщення.
Однак позивач розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 (?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?) не отримував, натомість отримав два розпорядження форма яких не передбачена ?Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Розпорядження № ПР/77/ВС (без дати), яке було отримано Зазимською сільською радою у квітні 2024 року та Розпорядження від 07.05.2024 року № 23 не відповідають формі розпорядження, визначеного законом ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів? з наведених нижче підстав.
Пункт 1 Розпорядження має містити мету здійснення оповіщення, натомість видані ж ІНФОРМАЦІЯ_4 розпорядження замість мети оповіщення містять в собі назви видів повісток такі як ?для уточнення даних?, ?проходження медичної комісії?, які мають вказуватись в самих повістках, а не в розпорядженні.
Розпорядження в своїй преамбулі повинно містити посилання на визначені законодавцем Конституцію, Закони України ?Про оборону Україн? ?Про військовий обов'язок і військову службу?, ?Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію?. Видані ж ІНФОРМАЦІЯ_4 розпорядження посилань ані на Конституцію України, ані на ЗУ ?Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію? не містять.
Розпорядження повинно містити час та дату забезпечення прибуття військовозобов'язаних, в той час як Розпорядження від 07.05.2024 року № 23 містить лише дату з якої потрібно забезпечити прибуття - з 08 травня 2024 року (без визначення кінцевої дати), а Розпорядження № ПР/77/ВС (без дати) містить взагалі не містить навіть дати на яку потрібно забезпечити прибуття, а містить лише посилання, що явка військовозобов'язаних має бути забезпечена у строки, зазначені у повістках.
Пункт 3 Розпорядження згідно з додатком 13 повинен містити дату до якої позивач мав поінформувати про результати виконання розпорядження, натомість Розпорядження від 07.05.2024 року № 23 містить лише вимогу інформувати про результати виконання кожної п'ятниці до 10:00.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності введена в дію лише 19 травня 2024 року з набранням чинності Закону України ?Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію?.
Розпорядження відповідача щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки були видані до введення в дію частини 3 статті 210-1 КУпАП, тож немає ані події, ані складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності неможливе, бо закон, який погіршує становище особи, не має ретроспективної дії.
Крім того, згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
В розпорядженнях відповідача в пункті 1 має бути зазначена як мета - забезпечення персонально-первинного військового обліку. Крім цього пунктом 47 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, регламентовано порядок дій керівників органів місцевого самоврядування у разі отримання розпорядження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, з огляду на невідповідність направлених розпоряджень додатку 13 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року позивач не допустив порушення пп.7 п. 24 Порядку.
Більш того позивач забезпечив на території Зазимської територіальної громади виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, що підтверджується копіями розписок про вручення повісток, реєстру відправлень листів АТ ?Укрпошта? на адреси військовозобов'язаних, актів про проживання громадян, якими підтверджується факт відсутності осіб за адресами задекларованих місць проживання, довідок про відстрочку та паспортів для виїзду закордон із відмітками віз членів громади, які виїхали закордон та не проживають на території Зазимської територіальної громади.
05 липня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. Справу призначено на 16 вересня 2024 року на 10 год. 30 хв.
25 вересня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову.
Посилався на те, що протокол ІНФОРМАЦІЯ_3 № 816 від 20.06.2024 повністю відповідає вимогам змісту та форми протоколу визначеного додатком 1 ?Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення? затвердженої Наказом МО України № 3 від 01.01.2024.
Відповідно до п. 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 215 від 20.11.2023 року, всі військовослужбовці та державні службовці ІНФОРМАЦІЯ_3 призначені відповідальними за складання протоколів про адміністративні правопорушення, а тому начальник відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_2 мав всі повноваження для складання протоколу №816 від 20.06.2024 року.
В той же час звертає увагу, що в протоколі зазначене місце, час та дата вчинення правопорушення: ?о 12 год. 00 хв. 20 червня 2024 року в приміщенні Зазимської ради було встановлено, що ОСОБА_1 як посадова особа, в особливий період під час загальної мобілізації станом на 20 червня 2024 р. не забезпечив у повному обсязі (не менше 50%) на території Зазимської ТГ виконання вимог, щодо оповіщення військовозобов'язаних громадян та не забезпечив їх вчасне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та уточнення облікових даних виконання інших мобілізаційних заходів, чим порушив вимоги абзаців 1,11,17 ст. 18 Закону України ?Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію?, пп. 7, п. 24 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, та п. 12 ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період?, затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р.?, а тому твердження позивача, щодо відсутності зазначеної інформації в даному протоколі не відповідає дійсності.
Окрім того, зазначає, що виконання вимог розпорядження ТЦК та СП, щодо оповіщення військовозобов'язаних осіб та виконання вимоги законодавства, щодо прибуття військовозобов'язаних до органів військового управління для уточнення своїх персональних даних (адреси проживання, номерів засобу зв'язку, адреси електронної пошти) є різними юридичними актами, які не пов'язані між собою та є обов'язковими для виконання.
Таким чином, позивач зобов'язувався з моменту отримання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_3 № ПР/77/ВС та № 23 від 07.05.2024 (долучені позивачем), забезпечити оповіщення військовозобов'язаних осіб та їх прибуття, про виконання чого повинен також проінформувати вказаний орган військового управління. Проте, як було встановлено пізніше, позивач не виконав дані вимоги, а тому вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи вище викладене, зазначає, що протокол № 816 від 20.06.2024 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складений відносно позивача (долучений позивачем), є таким, що повністю відповідає вимогам ст. 254 КУпАП, а також формі та змісту протоколу затвердженого ?Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення? затвердженої Наказом МО України № 3 від 01.01.2024. Таким чином, вище зазначений протокол вважається допустимим доказом та має юридичну силу.
Також, у своєму адміністративному позові, позивач зазначає, що отримав два розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 № ПР/77/ВС та № 23 від 07.05.2024 року, форма яких не передбачена ?Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2024, а саме не містить мету здійснення оповіщення, посилання на законодавчі акти, часу та дати забезпечення прибуття військовозобов'язаних осіб та дати до якої позивач мав поінформувати про результати виконання розпорядження.
На противагу вище вказаному твердженню, зазначає наступне, що за період часу з моменту отримання позивачем розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 № ПР/77/ВС у квітні місяці, а також розпорядження № 23 - 07.05.2024 року та до моменту встановлення факту правопорушення (тобто до 20.06.2024 року), коли уповноваженою особою було складено протокол № 816, позивач не направляв на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , клопотання, скарги, зауваження, щодо змісту та форми отриманих ним розпоряджень, що свідчить про те, що останній визнав їх форму та зміст як такими, що відповідають чинному законодавству та зобов'язався виконати вимоги що містяться у вище вказаних документах.
Крім того, зазначає, що згідно із ?Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки?, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Таким чином, враховуючи вище зазначене положення, вказані розпорядження видані керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 мають юридичну силу та є обов'язковим для виконання.
Крім того, розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 № ПР/77/ВС містить посилання на законодавчі акти, а також посилання щодо мети здійснення оповіщення: ?для взяття на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку для проходження медичного огляду та забезпечення їх прибуття у строки, зазначені в повістках?; та розпорядження № 23 від 07.05.2024: ?для уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії та забезпечення прибуття військовозобов'язаних осіб до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зважаючи на той факт, що розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 були вручені позивачу під час особливого періоду, термін якого був продовженим на той час до 12.08.2024 року, тому всі законні вимоги, які були зазначені у вказаних документах є обов'язковими для виконання протягом всього терміну мобілізації на всій території відповідальності даного органу військового управління.
З моменту отримання вказаних розпоряджень, позивач повинен видати акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, здійснити оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток та у триденний строк письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_4 про результати оповіщення.
В той же час, повідомляє, що позивач, з моменту отримання вказаних вище розпоряджень та до 20.06.2024 року, тобто на дату встановлення факту порушення позивачем зазначених вимог законодавства, жодних дій щодо оповіщення не вчиняв, а тому, встановивши всі обставини справи та у відповідності до статей 7, 8, 280 КУпАП, 20.06.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 у присутності позивача відносно останнього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУПАП № 816 (провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення) та під особистий підпис доведено його права та обов'язки.
Таким чином, твердження позивача, що оскаржувана постанова та протокол про адміністративне правопорушення є незаконною, необгрунтованою і такою що, підлягає скасуванню - не відповідає дійсності.
05 листопада 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовну заяву.
Посилається на те, що відповідачем не долучено до протоколу та не надано суду докази на підтвердження невиконання позивачем розпоряджень, наприклад результати перевірки виконання розпорядження про виклик військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як вбачається із протоколу, до нього відповідачем було додано лише копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду позивача, тобто доказів вчинення правопорушення не долучено. На підставі чого відповідач встановив вчинення правопорушення позивачем за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, більш того - саме 20 червня 2024 року - дослідити неможливо.
Пунктом 12 ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період? встановлена процедура виконання Розпорядження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, більш того невиконання саме пункту 12 Порядку інкримінується ОСОБА_1 , однак з огляду на затвердження ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період? постановою КМУ №560 лише 16 травня 2024 року, тобто Порядку яким встановлено черговість та порядок дій виконавчих органів місцевих рад після отримання Розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 є неможливим притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за невиконання дій, необхідність виконання яких була регламентована лише 16 травня 2024 року - тобто після отримання Розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач у своєму відзиві посилається зовсім на інший пункт - пункт 32 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, при чому в оскаржуваній постанові порушення зазначеного пункту позивачу не інкримінується, що свідчить про те, що відповідач намагається усунути допущені під час притягнення позивача до відповідальності недоліки шляхом надання відзиву.
Отже, по-перше, позивача притягнуто до відповідальності за невиконання дій, порядок виконання яких було встановлено після отримання виконавчим органом Розпоряджень керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до оскаржуваної постанови позивач на думку відповідача порушив саме пп. 7 п.24 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів? (а не п. 32, як зазначено у відзиві на позов) та п. 12 ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період? затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024.
По-друге, частина 3 статті 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності введена в дію лише 19 травня 2024 року з набранням чинності Закону України ?Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію?. Розпорядження відповідача щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки були видані до введення в дію частини 3 статті 210-1 КУпАП, тож немає ані події, ані складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності неможливе, бо закон, який погіршує становище особи, не має ретроспективної дії. Крім того, згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до п. 47 ?Порядку організації та ведення військового облізу, призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 на керівників (голів) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у разі отримання ними розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки покладено ряд зобов'язань щодо оповіщення. Однак позивач розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував, натомість отримав два розпорядження форма яких не передбачена ?Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487. Відповідно здійснювати оповіщення військовозобов'язаних згідно невідповідних ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 Розпоряджень керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача обов'язку не було.
Відповідач у своєму відзиві не відстоює позицію щодо того чи є інкриміноване правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП триваючим, тому є необхідним встановлення часу вчинення правопорушення. В оскаржуваній постанові відповідач зазначає що ?станом на 20 червня? позивач вчинив правопорушення, однак таке формулювання некоректне, адже не дозволяє встановити фактичні обставини та встановити чи було вчинено правопорушення.
Відповідач спотворює відомості, адже в оскаржуваній постанові вказано наступне: о 12 год.00 хв. 20 червня 2024 року в приміщенні Зазимської ради було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення (описується яке саме), тобто постанова не містить час вчинення правопорушення, адже відповідно до постанови о 12 год. 00 хв. 20 червня 2024 року було правопорушення виявлено (встановлено), а не вчинено. Натомість у відзиві відповідач вводить в оману суд, вказуючи, що ?о 12 год. 00 хв. 20 червня 2024 року в приміщенні Зазимської ради? це і є зазначення часу вчинення правопорушення.
Отже, теоритично невиконання Розпорядження відповідача могло бути допущено після квітня місяця (тобто після отримання позивачем першого Розпорядження відповідача) та після 07 травня 2024 року (після отримання позивачем другого Розпорядження відповідача), однак не конкретно 20 червня 2024 року як це вказано в оскаржуваній постанові. Час вчинення правопорушення прямо впливає на правомірність накладення стягнення, адже у разі притягнення позивача до відповідальності за ніби-то бездіяльність починаючи з квітня 2024 року (з отримання першого Розпорядження відповідача) діє принцип закріплений у статті 8 КУпАП - особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідач же умисно зазначає словосполучення ?станом на 20.06.2024 року вчинив правопорушення? щоб фактично обійти вимогу закону щодо недопустимості зворотної в часі дії законів.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, пояснення надав аналогічні викладеним у змісті позовної заяви та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Судом встановлено, що 07 травня 2024 року у розпорядженні № 23 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полкованика ОСОБА_3 »Про оповіщення військовозобов»язаних Зазимської ОТГ » зазначені вимоги:
1)Здійснити оповіщення нижче вказаних військовозобов»язаних про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, прохдження медичної комісії та забезпечити прибуття з 08 травня 2024 року за адресою Київська область, м.Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, 1 каб № 16 (при собі мати:військовий квиток, тимчасове посвідчення або приписне); (вказаний список із 176 осіб)
2) За неявку в указаний термін, військовозобов'язаних буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ознаками ч.2 ст. 337 КК України;
3)про результати виконання розпорядження інформувати кожної п'ятниці до 10:00 год, письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , копію надіслатина на ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
4)звернення щодо військовозобов'язаних, які ухиляються від виконання військового обов'язку, подавати до органів Національної поліції для їх затримання і доставки, а копії - до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5)згідно ч. 2 ст. 26 Закону України »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Також, відповідно до ст. 25 Закону України »Про правовий режим воєнного стану», особи винні у порушенні вимог або невиконанні заходів правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності згідно із законом.
У розпорядженні № ПР/77/ВС адресованим Зазимській сільській раді, без зазначення дати, на виконання Закону України »Про військвоий обовязок і військову службу» зазначено:
1) здійснити оповіщення таких громадян, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку для проходження медичного огляду згідно іменного списку про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити їх прибуття у строки, зазначені в повістках. Як додаток: іменні списки явки громадян, які досягли 25-річного віку; повістки.
2) про результати виконання розпорядження проінформувати до 31 травня 2024 року.
20 червня 2024 року начальник відділеня військового обліку та бронювання сержантів та солдатів ІНФОРМАЦІЯ_3 м-р ОСОБА_2 складено протокол № 816 про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , який є головою Зазимської ТГ, у протоколі зазначено, о 12 год. 00 хв. 20 червня 2024 року в приміщенні Зазимської ради було встановлено, що ОСОБА_1 як посадова особа, в особливий період під час загальної мобілізації станом на 20 червня 2024 р. не забезпечив у повному обсязі (не менше 50 відсотків) на території Зазимської ТГ виконання вимог, щодо оповіщення військовозобов'язаних громадян та не забезпечив їх вчасне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та уточнення облікових даних, виконання інших мобілізаційних заходів, чим порушив вимоги абзаців 1, 11, 17 ст. 18 Закону України ?Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію?, пп.7, п.24 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, та п. 12 ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період?, затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р. (а.с. 9-10)
24 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову № 1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 34000 грн.
У постанові вказано, що встановлено такі обставини по суті адміністративного правопрушення, відповідно до протоколу про адміністративне парвопорушення № 816 від 20 червня 2024 року, о 12 год. 00 хв. 20 червня 22024 року в приміщенні Зазимської ради було встановлено, що ОСОБА_1 як посадова особа, в особливий період під час загальної мобілізації станом на 20 червня 2024 р. не забезпечив у повному обсязі (не менше 50 відсотків) на території Зазимської ТГ виконання вимог, щодо оповіщення військовозобов'язаних громадян та не забезпечив їх вчасне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та уточнення облікових даних, виконання інших мобілізаційних заходів, чим порушив вимоги абзаців 1, 11, 17 ст. 18 Закону України ?Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію?, пп.7, п.24 ?Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів?, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, та п. 12 ?Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період?, затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р. (а.с. 11-12)
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.210-1КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. ст.210-1КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію регулює Закон України »Про оборону України», Закон України »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України »Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-XII, Закон України »Про затвердження указу Президента України »Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року »Про загальну мобілізацію», Порядку ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Розділом II Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
При цьому суд зазначає, що статтею 1 Закону України »Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ст. 1 Закону України »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Законом України »Про затвердження Указу Президента України »Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 »Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України »Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на червень 2024 року в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.
З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 »Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період, який закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 року № 3543-XII.
У статті 1 Закону України »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» наведено визначення, що мобілізація це - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно абз. 1, 11, 17 ст. 18 Закону »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
- планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
- здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та -забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;
- забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно пп.7 п. 24 »Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, завердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2022 р. № 1487, з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють:
-7) оповіщення на вимогу відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Відповідно п.12 »Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвержений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року иконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування:
-забезпечують доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої держадміністрації (військової адміністрації) або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування;
-видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання;
-здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов'язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
-повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов'язаними вимог законодавства;
-невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про резервістів та військовозобов'язаних, які відмовилися від отримання повісток;
-забезпечують прибуття резервістів та військовозобов'язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин;
-інформують щотижня відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прибулих внутрішньо переміщених осіб та їх адресу місця проживання;
-здійснюють на відповідній території інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов'язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення. У разі коли до складу групи оповіщення входить представник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повістку резервісту або військовозобов'язаному вручає представник такого центру.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статтей 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ч. 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Проте, до протоколу № 816 про адміністративне правопорушення від 20 червня 2024 року та постанови № 1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24 червня 2024 року не було додано будь яких доказів, які б підтверджували зазначені у них обставини, зокрема те, що ОСОБА_1 »не забезпечив у повному обсязі (не менше 50 %) на території Зазимської територіальної громади виконання вимог, щодо оповщення військовозобов»язаних громадян та не забезпечив їх вчасне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та уточнення облікових даних».
Також ні в змісті протоколу № 816 про адміністративне правопорушення від 20 червня 2024 року, ні в змісті постанови № 1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24 червня 2024 року не міститься посилання на розпорядження про оповіщення військовозобов»язаних (дата, номер), строки виконання такого розпорядження, яких не дотримався позивач для встановлення в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підтвердження оповіщення осіб зазначених у розпорядженні »Про оповіщення військовозобовязаних Зазимської ОТГ» від 07 травня 2024 року за № 23 позивачем надані списки про виклик осіб до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, проходження медичної комісії направлені засобами поштового зв»язку, надані акти про проживання громадян, акти про обстеження місця реєстрації громадян, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, довідки про зняття особи з місця реєстрації, а також надані розписки про отримання повісток.
Крім того, обгрнутованими є доводи позивача, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку?, який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Визначений законодавцем строк 60 днів закінчується 16 липня 2024 року, тому на день складання протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповіданості позивача, висновок про незабезпеченні оповіщення громадян та незабезпечення їх вчасного прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних є передчасним.
Аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені за допомогою досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.210-1 КУпАП.
За вищезазначених обставин суд вважає, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП винесено без достатніх для того підстав, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 72, 73, 77, 242-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1236 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1236 від 24 червня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністратвиного стягнення у розмірі 34000 грн. 00 коп.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Радзівіл А.Г.